Законопроєкт 13120 позбавляє дітей конституційного права на освіту
Зміни, які пропонуються законопроєктом, призведуть до відсутності ліцеїв у сільських, селищних і навіть частині невеликих міських громад.
Прошу звернути увагу освітян, батьків та громадськості на законопроєкт № 13120 від 18.03.2025 «Про внесення змін до Закону України "Про повну загальну середню освіту" щодо вдосконалення механізмів формування мережі ліцеїв».
Цей законопроєкт, під гарною назвою «вдосконалення механізмів», по суті означає позбавлення конституційного права великої частини дітей на повну загальну середню освіту за місцем проживання.
Ідея авторів зрозуміла - максимальна економія коштів. Але я категорично проти економії на дітях і на їхньому майбутньому!
Відповідно до законопроєкту наповнюваність класів старшої профільної школи має становити не менше ніж 24 учнів та не менше ніж 4 класи на паралелі одного навчального року. Отже, в ліцеї з 2027 року має бути в 10-12 класах не менше ніж 288 дітей! Інакше, держава перестає фінансувати такий навчальний заклад.
В такому випадку громада може зберегти ліцей, але утримання його, згідно закону, повністю ляже на плечі самої громади. І з впевненістю скажу, що це по силах одиницям громад в великих містах та обласних центрах. Якщо ж говорити про сільські, селищні і навіть частину невеликих міських громад, то вони не зможуть відповідати такому критерію і через великі видатки змушені будуть закривати ліцеї.
Так само, як ніхто чітко не може пояснити, яким чином відмежування початкової школи від ліцеїв має значно вплинути на якість освіти!
На виході матимемо ситуацію, що діти залишаться не те що без якісної освіти, а без будь-якої!
І це ще не все! Автори законопроєкту пропонують виставити громадам жорсткі терміни перегляду своєї мережі ліцеїв і сформували план її реорганізації (простими словами, визначити кого ще потрібно закрити).
Нагадаю, що зовсім недавно органи місцевого самоврядування, батьки, педагогічні колективи вже проходили цей «болісний» процес згідно закону 2021 року, шукаючи компроміси та порозуміння між собою, і затвердили мережу ліцеїв. Більшість громад матимуть один-два ліцеї! Звісно є й ті, хто не зовсім відповідально поставився до виконання закону, і в громадах, де проживає не більше 10 тис жителів, створено 3-4 ліцеї, а то і більше. Але, це одиничні приклади, і їх можна скоригувати.
Більшість підійшли до питання виважено і затвердили реальну мережу ліцеїв, для прикладу це Тернопільська, Рівненська, Хмельницька, Сумська, Житомирська області.
І тепер – починати все заново, лиш вимоги ще жорсткіші. До того ж, цей план потрібно подати до Міністерства освіти і науки на затвердження до 1 вересня 2025 року. А якщо його не буде подано або ж МОН не схвалить, Кабінет Міністрів за поданням того ж МОН створить його самостійно й передасть громадам для виконання.
Отже, з позиції Міністерства виходить, що доріг нормальних немає, шкільних автобусів не вистачає, з кадрами питання теж не вирішене, але будемо створювати ліцеї за «новими» правилами, які не піддаються жодній логіці.
Громади залишаться без старшої школи, з підвозом дітей будуть великі проблеми, адже вказані 30 хв в дорозі до навчального закладу по розбитих сільським дорогах перетвориться як мінімум на 1 годину. Навчальні заклади, яким пощастить стати ліцеями, сумнівно чи будуть в змозі забезпечити бажаючих навчатися у них дітей відповідними умовами – гуртожитками, яких поки немає і ніхто не готує, повністю організованим побутом з місцем для навчання, харчуванням, укриттям, вихователями, дотриманням безпечного простору для неповнолітніх.
В рази гірше ця ситуація буде на прикордонних територіях, де через воєнні дії в громадах залишилась невелика кількість дітей в навчальних закладах і вони точно не зможуть відповідати запропонованим критеріям ліцею.
Так співпало, що коли законопроєкт був зареєстрований, я працювала на своєму окрузі з людьми, тому безпосередньо почула думки освітян та людей з громад щодо цієї ініціативи. Якщо коротко – то це лише слова обурення та прохання не знищувати доступ до освіти для їх дітей. Кількість ліцеїв буде дуже обмеженою, більшість з них будуть в обласному центрі. А що робити іншим громадам, які не матимуть жодного!?
То це така турбота держави про дітей, про освіту, про своє майбутнє?
Це абсолютно недопустимо! Це грубе порушення Конституції України, де чітко прописано, що кожен має право на освіту а повна загальна середня освіта є обов'язковою. Не можна одним недолугим законопроєктом вирішувати долю українських дітей та вершити долю української освіти, шантажуючи навчальні заклади позбавленням фінансування.
І якщо вже говорити про фінансування і економію, то чи прорахувало МОН в які суми обійдуться державі всі ці «вимоги» у наступних декілька років, коли крім папірців це потрібно буде, якось реалізовувати на практиці.
На сьогодні діє досить новий та хороший закон від 2021 року, до речі тих самих авторів що і №13120, за яким вже сформовано та оптимізовано в областях мережу ліцеїв, але без такого грубого порушення Конституції щодо доступу дітей до загальної середньої освіти за місцем проживання.
Закликаю своїх колег не підтримувати законопроєкт 13120 і навіть взагалі не виносити його на розгляд до сесійної зали. Це приниження та знущання не лише над освітянською галуззю, дітьми а й взагалі над нашими громадянами, які проживають в сільських чи невеликих міських громадах!
- Охорона спадкового майна безвісно відсутніх осіб: ключові правові нюанси Юлія Кабриль 15:45
- Як встановити цифрові правила в сім’ї та навчити дитину керувати гаджетами Олександр Висоцький 11:22
- Тиха енергетична анексія: як "дешеві" кредити дають іноземцям контроль над генерацією Ростислав Никітенко 10:15
- Свідомість, простір-час і ШІ: що змінила Нобелівка-2025 Олег Устименко 10:06
- Як мислити не про грант, а про розвиток: 5 стратегічних запитань до проєкту Олександра Смілянець 09:56
- Бібліотека в кожній школі: чому британська ініціатива важлива для майбутнього Віктор Круглов 09:52
- Українська національна велика мовна модель – шанс для цифрового суверенітету Світлана Сидоренко 03:31
- Від символу до суб’єкта: як Україні вибудувати сильний голос у світі Ольга Дьякова вчора о 11:02
- Як ШІ трансформує грантрайтинг – і чи професійні грантрайтери ще нам потрібні Олександра Смілянець вчора о 06:21
- Як розвинути емоційну стійкість і відновлюватися після життєвих ударів Олександр Скнар 11.10.2025 19:58
- Як скасувати незаконний розшук ТЦК через суд: алгоритм дій та приклади рішень Павло Васильєв 11.10.2025 14:53
- Як грантрайтинг змінює жіноче підприємництво в Україні і чому цьому варто вчитись Олександра Смілянець 11.10.2025 09:57
- Мовчання – не золото. Як правильна комунікація може врятувати репутацію у кризу Вікторія Мартинюк 09.10.2025 16:58
- Як зрозуміти, чи ваш ІТ-продукт росте правильно: ключові метрики, які бачать інвестори Анна Одринська 09.10.2025 15:50
- Працюй на ОПК без військового квитка – Рада ухвалила закон про тимчасове бронювання Галина Янченко 09.10.2025 15:43
- Помилки у фінансовій звітності: погляд аудитора 204
- Роздуми щодо законопроєкту № 13628 117
- Як скасувати незаконний розшук ТЦК через суд: алгоритм дій та приклади рішень 109
- Чому Україні потрібні іноземні працівники: виклики ринку праці та стратегії бізнесу 89
- Як власникам бізнесу оптимізувати податки та мінімізувати штрафи у період війни в Україні 76
-
Як зрозуміти, що час змінювати роботу – і не зробити фатальну помилку
Життя 12441
-
РФ запропонувала Сербії газовий контракт лише до кінця року. Вучич розчарований
Бізнес 6249
-
"Багаж – це не право людини". У WizzAir виступили проти скасування плати за ручну поклажу
Бізнес 3376
-
Чи має значення вік у коханні: результати опитування серед українців
Життя 3113
-
Як навчитися говорити "ні": чому це важко і як встановлювати особисті кордони без почуття провини
Життя 1596