Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
15.06.2016 11:25

Власник 10% статутного капіталу товариства може судитися з директором

Адвокат. Керуючий партнер CLC LEGAL GROUP

Відтепер господарські суди можуть розглядати спори між господарським товариством та його посадовою особою, навіть якщо повноваження цієї посадової особи уже припинені.

Відтепер господарські суди можуть розглядати спори між господарським товариством та його посадовою особою, навіть якщо повноваження цієї посадової особи уже припинені.

Відповідна норма внесена до Господарського процесуального кодексу України у зв’язку із набуттям чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів».

Зокрема, документ визначає, що господарським судам підвідомчі справи у спорах між господарським товариством та його посадовою особою (у томі числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, завданих товариству її діями або бездіяльністю.

У таких спорах представником товариства може бути акціонер, якому належить 10 і більше відсотків статутного капіталу (простих акцій), якщо від подав до господарського суду позовну заяву від імені товариства або заяву про здійснення представництва позивача.

Отже, щоби бути представником товариства у такому спорі не обов’язково мати контрольний пакет акцій. На мою думку, ця новела перш за все враховує інтереси власників відносно невеликих пакетів акцій та дозволяє їм захищати у суді інтереси товариства.

Важливим нововведенням є й те, що у спорах між господарським товариством та його посадовою особою щодо відшкодування збитків будь-які дії – відмова від позову, зменшення розміру позовних вимог, зміна предмета або підстави позову, укладення мирової угоди, відмова від апеляційної або касаційної скарги – можуть вчинятись лише за письмовою згодою усіх представників цього товариства. Кожен акціонер, якому належить 10 і більше відсотків статутного капіталу (простих акцій), бере участь в ухваленні рішення щодо стратегії захисту інтересів товариства.

Також Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів» внесено зміни до Господарського кодексу України, якими чітко визначений перелік підстав для відшкодування збитків, завданих товариству діями чи бездіяльністю посадової особи.

Так, господарське товариство може вимагати відшкодування збитків, завданих його посадовою особою, якщо вона діяла з перевищенням або зловживанням службовими повноваженнями, порушила порядок попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень, встановлених установчими документами товариства, надала недостовірну інформацію для прийняття рішення чи погодження дій або ж проявила бездіяльність у ситуаціях, коли була зобов’язана вчиняти певні дії, відповідно до покладених на неї обов’язків.

Посадова особа несе відповідальність за збитки, завдані господарському товариству її діями або бездіяльністю.

Нагадаю, що Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів» набув чинності 1 травня 2016 року. Вказаним документом окрім внесення змін до Господарського та Господарського процесуального кодексів України вносяться зміни і до Закону України «Про акціонерні товариства», зокрема щодо проведення загальних зборів та обрання складу наглядової ради.

Такі нововведення з одного боку спрямовані на захист міноритарних акціонерів, а з іншого – суттєво посилять відповідальність топ-менеджменту компаній. Так, директори підприємств ризикують отримувати багатомільйонні позови від акціонерів у разі прийняття невдалого управлінського рішення. Певною мірою це підвищить рівень відповідальності керівників, змусить їх більш сумлінно виконувати свої обов’язки. Однак зловживання акціонерів своїми правами щодо судових спорів з посадовими особами може призвести до дефіциту кваліфікованих топ-менеджерів, котрі, оцінюючи ризики, змушені будуть суттєво підвищити свої вимоги щодо заробітної плати.

Збалансувати захист інтересів і акціонерів господарських товариств, і найманих топ-менеджерів допомогло б запровадження страхування цивільної відповідальності керівників ( D&O ). Така практика є звичним явищем для великих міжнародних компаній. D&O – це цивільна відповідальність керівника перед акціонерами, кредиторами, регулюючими структурами та іншими особами, інтересам яких можуть бути завдані збитки діями менеджменту. Зазвичай поліс D&O оформлюється на декількох осіб – президента компанії, членів ради директорів та правління, керівників окремих департаментів.

Найчастіше компанії можуть бути завдані збитки під час випуску цінних паперів, угод щодо злиття і поглинання, внаслідок неповного розкриття інформації чи неточностей у фінансових звітах і навіть необережних публічних висловлювань топ-менеджменту. Від таких помилок і страхує поліс.

Варто відзначити, що страховка D&O покриває не лише виплати третім особам, які подають позови до керівника, а й фінансування заходів, спрямованих на захист самого топ-менеджера, наприклад, оплату послуг адвоката. Так, поліс покриває витрати, пов’язані із судовими справами за позовами проти керівника ще до рішення суду.

Важливо, що така страховка покриває збитки, якщо керівником ненавмисно допущено помилку. Але вона не стосується кримінальної та адміністративної відповідальності. Страховка покриває збитки тільки тоді, якщо вони завдані ненавмисними та непротиправними діями топ-менеджера. У випадку ж навмисних протизаконних дій керівника компанії, отримання ним неправомірної вигоди, несплати податків чи адміністративних штрафів йому поліс D&O не допоможе.  

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
Контакти
E-mail: [email protected]