Власник 10% статутного капіталу товариства може судитися з директором
Відтепер господарські суди можуть розглядати спори між господарським товариством та його посадовою особою, навіть якщо повноваження цієї посадової особи уже припинені.
Відтепер господарські суди можуть розглядати спори між господарським товариством та його посадовою особою, навіть якщо повноваження цієї посадової особи уже припинені.
Відповідна норма внесена до Господарського процесуального кодексу України у зв’язку із набуттям чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів».
Зокрема, документ визначає, що господарським судам підвідомчі справи у спорах між господарським товариством та його посадовою особою (у томі числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, завданих товариству її діями або бездіяльністю.
У таких спорах представником товариства може бути акціонер, якому належить 10 і більше відсотків статутного капіталу (простих акцій), якщо від подав до господарського суду позовну заяву від імені товариства або заяву про здійснення представництва позивача.
Отже, щоби бути представником товариства у такому спорі не обов’язково мати контрольний пакет акцій. На мою думку, ця новела перш за все враховує інтереси власників відносно невеликих пакетів акцій та дозволяє їм захищати у суді інтереси товариства.
Важливим нововведенням є й те, що у спорах між господарським товариством та його посадовою особою щодо відшкодування збитків будь-які дії – відмова від позову, зменшення розміру позовних вимог, зміна предмета або підстави позову, укладення мирової угоди, відмова від апеляційної або касаційної скарги – можуть вчинятись лише за письмовою згодою усіх представників цього товариства. Кожен акціонер, якому належить 10 і більше відсотків статутного капіталу (простих акцій), бере участь в ухваленні рішення щодо стратегії захисту інтересів товариства.
Також Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів» внесено зміни до Господарського кодексу України, якими чітко визначений перелік підстав для відшкодування збитків, завданих товариству діями чи бездіяльністю посадової особи.
Так, господарське товариство може вимагати відшкодування збитків, завданих його посадовою особою, якщо вона діяла з перевищенням або зловживанням службовими повноваженнями, порушила порядок попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень, встановлених установчими документами товариства, надала недостовірну інформацію для прийняття рішення чи погодження дій або ж проявила бездіяльність у ситуаціях, коли була зобов’язана вчиняти певні дії, відповідно до покладених на неї обов’язків.
Посадова особа несе відповідальність за збитки, завдані господарському товариству її діями або бездіяльністю.
Нагадаю, що Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів» набув чинності 1 травня 2016 року. Вказаним документом окрім внесення змін до Господарського та Господарського процесуального кодексів України вносяться зміни і до Закону України «Про акціонерні товариства», зокрема щодо проведення загальних зборів та обрання складу наглядової ради.
Такі нововведення з одного боку спрямовані на захист міноритарних акціонерів, а з іншого – суттєво посилять відповідальність топ-менеджменту компаній. Так, директори підприємств ризикують отримувати багатомільйонні позови від акціонерів у разі прийняття невдалого управлінського рішення. Певною мірою це підвищить рівень відповідальності керівників, змусить їх більш сумлінно виконувати свої обов’язки. Однак зловживання акціонерів своїми правами щодо судових спорів з посадовими особами може призвести до дефіциту кваліфікованих топ-менеджерів, котрі, оцінюючи ризики, змушені будуть суттєво підвищити свої вимоги щодо заробітної плати.
Збалансувати захист інтересів і акціонерів господарських товариств, і найманих топ-менеджерів допомогло б запровадження страхування цивільної відповідальності керівників ( D&O ). Така практика є звичним явищем для великих міжнародних компаній. D&O – це цивільна відповідальність керівника перед акціонерами, кредиторами, регулюючими структурами та іншими особами, інтересам яких можуть бути завдані збитки діями менеджменту. Зазвичай поліс D&O оформлюється на декількох осіб – президента компанії, членів ради директорів та правління, керівників окремих департаментів.
Найчастіше компанії можуть бути завдані збитки під час випуску цінних паперів, угод щодо злиття і поглинання, внаслідок неповного розкриття інформації чи неточностей у фінансових звітах і навіть необережних публічних висловлювань топ-менеджменту. Від таких помилок і страхує поліс.
Варто відзначити, що страховка D&O покриває не лише виплати третім особам, які подають позови до керівника, а й фінансування заходів, спрямованих на захист самого топ-менеджера, наприклад, оплату послуг адвоката. Так, поліс покриває витрати, пов’язані із судовими справами за позовами проти керівника ще до рішення суду.
Важливо, що така страховка покриває збитки, якщо керівником ненавмисно допущено помилку. Але вона не стосується кримінальної та адміністративної відповідальності. Страховка покриває збитки тільки тоді, якщо вони завдані ненавмисними та непротиправними діями топ-менеджера. У випадку ж навмисних протизаконних дій керівника компанії, отримання ним неправомірної вигоди, несплати податків чи адміністративних штрафів йому поліс D&O не допоможе.
- Природоохоронний виклик: Чому заповідна справа в Україні потребує нового імпульсу? Юлія Овчинникова вчора о 17:51
- Відкриття експорту: як оптимізувати адміністративні процеси для розвитку українського ОПК Олександр Федоришин вчора о 14:44
- День святого Валентина: кіно, пісні та любов до себе і до англійської Інна Лукайчук вчора о 12:59
- Чому українське мистецтво "без диплома" – це інвестиційний актив, який ми ігноруємо Ванда Орлова вчора о 10:02
- ФОП на спрощеній системі в декреті та ЄСВ: точки дотику Олена Лєснікова 11.02.2026 14:03
- Чи на часі культура біля фронту: кейси Запоріжжя, Дніпра та Бердянська Єлизавета Нечет 11.02.2026 11:16
- Ранок мільйонера без фільтрів: що реально працює, а що лише Instagram-естетика Олександр Скнар 11.02.2026 09:04
- Як правильно перевірити забудовника: про що вам не розкажуть у відділах продажів Антон Мирончук 10.02.2026 19:49
- Інвестиційні підсумки 2025 року. Постмодерн "править бал" Юрій Костоглодов 10.02.2026 17:00
- Інформаційна безпека бренду: практичний протокол захисту від фейків і дипфейків Альона Карпінська 10.02.2026 13:16
- Реабілітація після блефаропластики: коли панікувати не треба, а коли – негайно до лікаря Дмитро Березовський 10.02.2026 10:49
- AI-апокаліпсис, якого не буде Олександр Бутко 09.02.2026 23:00
- Soft Power та культурна дипломатія через системні міжнародні проєкти Ванда Орлова 09.02.2026 15:30
- Пастка автономності: чому власна генерація приносить збитки Ростислав Никітенко 09.02.2026 09:22
- Обшук без паніки: алгоритм дій, який захищає більше, ніж мовчання Вадим Графський 08.02.2026 20:17
- ВП ВС вдруге розглянула питання 10-відсоткового ліміту в публічних закупівлях 255
- Ототожнення адвоката з клієнтом в Україні: "кейс Шевчука" та міжнародний контекст 128
- ФОП на спрощеній системі в декреті та ЄСВ: точки дотику 125
- Автоматичні штрафи за квоти: об’єктивна відповідальність бізнесу в дії 116
- Пастка "голодного художника": Чому інвестиції в "зручне" мистецтво не приносять дивідендів 108
-
Рада тимчасово підвищила граничний вік для держслужбовців до 70 років
Бізнес 16179
-
Київська ТЕЦ-6 знову зупинилася. Бахматов каже: на наступну зиму потрібна альтернатива
Бізнес 3768
-
У Карпатах на дорозі перед Буковелем почали ремонт вартістю 278 млн грн
Бізнес 3753
-
Штучний інтелект не полегшує роботу, а ускладнює її – дослідження
Бізнес 2285
-
Європа майже компенсувала Україні припинення допомоги з боку США – дослідження
Фінанси 2055
