Що може зробити міська влада для малого бізнесу

За даними Торгово-промислової палати через коронавірус в Україні зупинили роботу близько 700 тис. підприємців, які дають роботу 3,5-4 млн.  людей. І це лише початок! Якщо не протидіяти кризі, цілі сектори підприємництва просто зникнуть, а мільйони людей опиняться на вулиці без засобів існування. Це найбільший виклик для економіки за всі роки незалежності України. 

Ми бачимо, що країни Європи та США в пожежному режимі рятують власну економіку, в основному, за рахунок податкових пільг, величезних фінансових вливань та стимулювання збереження робочих місць. Україна, на жаль, не має тих ресурсів, які наявні в розвинутих країнах. Ухвалених Верховною Радою змін до законодавства, як то мораторій податків на нерухомість, плати за землю та відтермінування впровадження касових апаратів – далеко недостатньо, аби попередити крах української економіки. 

В таких умовах на місцеву владу лягає додатковий тягар відповідальності. Від неї чекають ефективних рішень, які б в умовах пандемії допомогли малому бізнесу втриматися на плаву. Це при тому, що Верховна Рада позбавила місцеві бюджети багатьох надходжень, а отже й ресурсів для допомоги. То що ж може зробити для підприємців Київ, як столиця та мегаполіс з найбільшими можливостями серед усіх міст України? 

По-перше, максимально задіяти усі механізми зменшення податкового тиску. Перший крок вже зроблено – 26 березня Київрада ухвалила рішення про 50% знижку розміру орендної плати за користування комунальним майном, а в деяких випадках, на період карантину, знижка може сягати 100%. 

По-друге, спрямувати усі наявні фінансові ресурси міста на боротьбу з коронавірусом, збільшивши видатки не в 2-3, а в 10 разів. Аби вони пішли на закупівлю захисних костюмів, масок, дезінфекторів. А особливо – обладнання, яке потім буде рятувати життя людей. Інші міські проекти (в тому числі інфраструктурні) можуть почекати до кінця пандемії.  Тобто треба сформувати муніципальне замовлення на найнеобхідніші в умовах епідемії засоби. Поки що ми маємо лише відродження волонтерського руху, коли небайдужі кияни замовляють пошиття масок чи виготовлення тестів, або розшукують апарати штучної вентиляції легенів. Потрібно, аби місто проявило більшу активність у цій сфері. 

По-третє, взяти на себе місію модератора в переговорах з енергопостачальниками для впровадження розстрочки у виплатах за споживання води, електроенергії та послуг водовідведення для малого бізнесу. Заборона нарахування пені та відключення послуг, які встановив парламент, не вирішують проблеми, оскільки після простою підприємцям доведеться гасити борги, а в малого бізнесу на це просто немає коштів. 

По-четверте, розробити комплексну програму підтримки малого бізнесу щонайменше на рік після завершення пандемії, аби підприємці змогли відновити свої потужності й стати на ноги. Навіть якщо завтра все закінчиться, економіці треба час, аби вийти з крутого піке. 

Влада Києва має дати бізнесу чіткий сигнал, що не кидає його напризволяще й що вона зацікавлена в його подальшому процвітанні. Бо саме це є запорукою соціальної стабільності в столиці, а, отже, й у всій Україні.