UA
Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
16.01.2023 11:07

Приведення статуту АТ у відповідність до нового закону: на що звернути увагу?

Адвокат, медіатор, корпоративний секретар

У даній статті спробуємо окреслити основні зміни, на які можна буде орієнтуватись під час опрацювання правок.

Протягом 2023 року всі акціонерні товариства мають приділити увагу питанню внесення змін до статуту. З огляду на кількість новел, які нам пропонуються новим Законом України «Про акціонерні товариства» (далі – Закон), статут має бути переглянутий у достатньо великій кількості положень. Зрозуміло, що кожне акціонерне товариство має власний текст установчого документу, що вимагає індивідуального підходу, але у даній статті спробуємо окреслити основні зміни, на які можна буде орієнтуватись під час опрацювання правок.

1. Термінологія.

У випадку, якщо статут містить визначення термінів, радимо звернути увагу на наступні зміни:

домінуючий контрольний пакет акцій - пакет у розмірі більше 95 відсотків простих акцій акціонерного товариства (раніше закон передбачав, що домінуючим є пакет у розмірі 95 і більше відсотків);

значний контрольний пакет акцій - пакет у розмірі більше 75 відсотків простих акцій публічного акціонерного товариства (раніше закон передбачав, що значним контрольним пакетом є пакет у розмірі 75 і більше відсотків);

контрольний пакет акцій - пакет у розмірі більше 50 відсотків простих акцій акціонерного товариства (раніше закон передбачав, що контрольним пакетом є пакет у розмірі 50 і більше відсотків);

поняття «договір між акціонерами» замінено поняттям «корпоративний договір». Крім того, відтепер додатковими сторонами корпоративного договору також можуть бути саме акціонерне товариство та треті особи, про що також можна зазначити у статуті.

2. Обовʼязкові відомості.

Статут товариства необхідно доповнити обовʼязковими даними про:

мету та предмет діяльності;

можливість викупу товариством власних акцій за рішенням загальних зборів.

структуру управління. Відповідно до ст. 4 Закону, статутом товариства має визначатись структура управління. Нагадаємо, що АТ має можливість обрати однорівневу або дворівневу структуру управління. Однорівнева структура передбачає, що функції управління і контролю здійснюються одним колегіальним органом – радою директорів. Дворівнева структура, в свою чергу, передбачає розмежування функцій управління і контролю між виконавчим органом та наглядовою радою (по суті це конструкція, яка існувала в акціонерних товариствах відповідно до старого закону). Щодо компаній, які на сьогодні не мають наглядову раду і не планували її створення, Закон дає можливість обрати однорівневу систему управління з одноосібним виконавчим органом замість ради директорів. Проте, слід звернути увагу, що це можливо виключно для приватних акціонерних товариств з кількістю акціонерів до 10 осіб.

3. Переважне право акціонерів на викуп акцій.

Відповідно до ст. 8 Закону, акціонери товариства можуть відчужувати належні їм акції без згоди інших акціонерів товариства. У випадку, якщо статут приватного акціонерного товариства передбачає переважне право акціонерів на придбання акцій цього товариства, що пропонуються їх власником до відчуження третій особі, таке положення має бути виключене.

4. Зміни у порядку затвердження ринкової вартості майна.

Закон залишив затвердження ринкової вартості у компетенції наглядової ради (ради директорів), проте, норма про те, що затверджена вартість майна не може відрізнятися більше ніж на 10 відсотків від вартості, визначеної оцінювачем, не знайшла свого відображення. Таким чином, якщо у статуті товариства є дублювання зазначеної норми зі старого закону, є можливість дане обмеження вилучити.

5. Зміни щодо цінних паперів.

Закон вносить зміни до термінології в частині форми існування акцій товариства. Раніше передбачалась бездокументарна форма, а відтепер впроваджено електронну форму. Крім того, Закон не містить обмеження щодо розміру частини привілейованих акцій у розмірі статутного капіталу. У випадку, якщо статут містив передбачене попереднім законом положення про те, що частина привілейованих акцій у розмірі статутного капіталу акціонерного товариства не може перевищувати 25 відсотків, таке обмеження може бути виключено зі статуту за бажанням акціонерів.

6. Щодо проведення загальних зборів.

Закон врегульовує різні способи проведення загальних зборів, що є вкрай актуальним зважаючи на умови сьогодення. Відтепер загальні збори можуть проводитись шляхом очного голосування, електронного голосування або опитування (дистанційні загальні збори), про що варто зазначити у статуті.

Також слід звернути увагу, що перелік акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах, складається станом на 23 годину робочого дня за два робочі дні до дня проведення таких зборів, у той час як старим законодавством передбачалось складення такого переліку станом на 24 годину за три робочих дні до дня проведення зборів. Якщо дана норма міститься у статуті, необхідно внести відповідні зміни в цій частині.

Крім того, у статуті необхідно визначити, чи має право наглядова рада (рада директорів) вносити пропозиції щодо питань, включених до проекту порядку денного загальних зборів (ст. 49 Закону).

7. Зміни у повноваженнях загальних зборів акціонерів.

До виключної компетенції загальних зборів слід додати наступні повноваження:

- прийняття рішення про зміну структури управління;

- призначення суб’єкта аудиторської діяльності відповідно до вимог статті 29 Закону України "Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність";

- затвердження регламенту загальних зборів акціонерів.

8. Питання діяльності наглядової ради.

Попередній закон, що регулював діяльність акціонерних товариств, передбачав, що члени наглядової ради обираються акціонерами під час проведення загальних зборів товариства на строк не більший ніж три роки. Новий закон, в свою чергу, зазначає, що строк, на який обираються члени наглядової ради, закріплюється статутом, у звʼязку з чим треба доповнити відповідним положенням установчий документ та чітко передбачити відповідний строк.

У статуті акціонер має право самостійно встановити періодичність проведення засідань наглядової ради. Передбачене раніше положення про те, що засідання мають відбуватись не рідше одного разу на квартал, у Законі не міститься, у звʼязку з чим тепер це питання може бути врегульовано у статуті на розсуд акціонерів.

Крім того, акціонери можуть у статуті відійти від загального правила про те, що засідання наглядової ради є правомочним, якщо в ньому бере участь більше половини її складу, і визначити індивідуальні вимоги щодо правомочності таких засідань.

Стаття 75 Закону надає можливість передбачити в статуті можливість прийняття наглядовою радою рішень шляхом опитування, зокрема з використанням програмно-технічного комплексу, або шляхом проведення аудіо- чи відеоконференції. Відображення даного пункту в статуті є вкрай рекомендованим з огляду на те, що проведення засідань наглядової ради в онлайн-форматі відповідає сьогоднішнім реаліям і дозволяє членам наглядової ради виконувати свої обовʼязки навість за відсутності можливості приїхати на зустріч.

9. Зміни у повноваженнях наглядової ради (ради директорів)

Новими у порівнянні зі старим законом є наступні повноваження наглядової ради (ради директорів):

прийняття рішення про емісію акцій для забезпечення погашення конвертованих облігацій товариства;

підготовка та затвердження проекту порядку денного та порядку денного загальних зборів, прийняття рішення про дату їх проведення та про включення пропозицій до проекту порядку денного, крім випадків скликання акціонерами позачергових загальних зборів;

визначення особи, яка підписуватиме контракти (договори) від імені товариства з головою та членами виконавчого органу товариства.

10. Ревізійна комісія.

Положення про ревізійну комісію не знайшли свого відображення у Законі, у звʼязку з чим акціонер може відмовитись від існування такого органу та внести відповідні зміни до статуту. Додатково слід звернути увагу на те, що відповідно до відповідно до ст. 109 Закону, перевірка фінансово-господарської діяльності акціонерного товариства за результатами фінансового року здійснюється суб’єктом аудиторської діяльності, якщо інше не передбачено статутом акціонерного товариства. Таким чином, акціонеру необхідно визначитись з формою перевірки фінансово-господарської діяльності і відобразити прийняте рішення у статуті.

11. Строк на оскарження рішень загальних зборів.

У разі якщо рішення загальних зборів або порядок прийняття такого рішення порушують вимоги законодавства, статуту акціонерного товариства чи положення про загальні збори, акціонер тепер може оскаржити його до суду протягом шести місяців з дня прийняття рішення, замість раніше встановленого тримісячного строку.

12. Відшкодування судових витрат

Стаття 27 Закону передбачає, що судові витрати та інші витрати, понесені акціонером у зв’язку з поданням в інтересах такого товариства позову про відшкодування збитків, заподіяних акціонерному товариству його посадовими особами, відшкодовуються таким товариством незалежно від результатів розгляду справи в суді, якщо інше не передбачено статутом. Тобто, акціонерам варто погодити порядок відшкодування таких витрат та відобразити його у статуті, якщо вони вважають за необхідне відійти від положень Закону.

Як можна побачити, велика кількість змін вимагає уважного і кропіткого підходу до нової редакції статуту. Враховуючи те, що скликання і проведення загальних зборів акціонерів також потребує певного часу, радимо не зволікати з підготовкою змін до установчого документу щоб уникнути порушень встановленого законом річного строку.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: [email protected]