Ефективність бюджету участі як інструменту прямої демократії

За одним із визначень, бюджет участі – це процес прийняття рішень, за допомогою якого громадяни проводять обговорення та переговори щодо розподілу публічних ресурсів.

Насамперед варто розкрити бюджет участі як поняття. За одним із визначень, бюджет участі – це процес прийняття рішень, за допомогою якого громадяни проводять обговорення та переговори щодо розподілу публічних ресурсів. Простими словами  бюджет участі - це коли  частину бюджету громади розподіляє не місцева влада, а жителі громади, які пропонують проєкти та голосують за них. Так люди самі вирішують чи хочуть, щоб в їхній громаді створили простір для раннього розвитку дітей чи відремонтували тротуари, наприклад. Будь хто із мешканців певної громади, де запроваджено бюджет участі, може реалізувати свої ідеї щодо підвищення комфорту життя в громаді за бюджетні кошти, якщо отримає достатньо підтримки інших жителів громади.

Крім обговорення та прийняття рішень, які є визначальними для бюджету участі, місцеві мешканці також можуть брати участь у виконанні або моніторингу проєктів. Варто зазначити, що це не делегування повноважень представникам, а пряма участь громадян. Тому бюджет участі – це інструмент прямої демократії.

В Україні починаючи з 2015 року бюджет участі набрав неабияких обертів. Першими містами, які запровадили бюджет участі на рівні положень, стали Черкаси та Чернігів – у серпні 2015 року. За майже чотири роки – із серпня 2015 року до травня 2019 року – бюджет участі запровадили щонайменше 154 громади. Аналогічно виросли і кількість  коштів, спрямованих на фінансування проєктів бюджету участі органами місцевого самоврядування, і кількість проєктів, поданих громадянами, і кількість голосів за проєкти бюджету участі. 

Джерело: Participatory budgeting world atlas 2019 

Кількість громадян, які голосують за проєкти бюджету участі, вказує на ефективність цього інструменту для розвитку місцевої демократії та мобілізації населення. Частка тих, хто голосують в кожній окремій громаді, є доволі мінливою, адже її значення варіюють від 0,2% до 43,9%. У маленьких громадах зазвичай вдається залучити більше мешканців, ніж у великих. Так от у 2018 в Музиківській ОТГ (Херсонська область), Царичані (Дніпропетровська область) та Баштанці (Миколаївська область) вдалося долучити до голосування за проєкти бюджету участі більше, ніж 20 % мешканців. В той час як у великих містах вдається мобілізувати 2-5 % населення. До прикладу у Києві в 2018 році за проєкти бюджету участі голосувало 4,5 % населення. Загалом все більше людей долучається до процесу бюджету участі, як через те, що географія бюджету участі розширюється так і через те, що це поняття все більше популяризується.

Згідно останніх досліджень, напрямок розвитку бюджету участі у певній громаді сильно залежить від активності громадськості та відкритості влади. Якщо місцеві мешканці відстоюють демократичний формат бюджету участі, а місцева влада відкрита до конструктивного діалогу та експериментів, ухвалює демократичні положення про бюджет участі, напрацьовані разом із громадськістю, то вибудовується ефективна співпраця між громадянами та владою. Мешканці подають якісні проєкти, масово голосують та моніторять втілення, а влада ретельно перевіряє якість проєктів, прозоро висвітлює весь процес, та відповідально реалізує проєкти. Тоді підвищується якість життя у громаді, громадськість стає активнішою, а самоврядування – ефективнішим.

Тож громадянам варто спробувати реалізувати свої ідеї щодо покращення життя в їхній громаді у новому 2020 році, а місцевій владі, де ще не запроваджено бюджет участі, спробувати цей інструмент прямої демократії. Тільки у тісній співпраці та за наявності довіри між владою та громадою можна досягти багато позитивних зрушень в українських містах та селах.