Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Кандидат на посаду президента Австрії Норберт Гофер уже заявив, що у разі обрання докладе зусиль, аби досягти приєднання своєї країни до Вишеградської четвірки. Тези про необхідність зближення з Вишеградською четвіркою звучали в Австрії і раніше. Але чіткість заяви Гофера приємно вражає.
У першому турі президентських виборів Гофер отримав перемогу зі значним відривом (близько 16%). У другому турі його опонент лівих поглядів Александр Ван дер Беллен отримав мікроскопічний відрив за рахунок фальсифікацій (офіційно вибори були визнані недійсними). Якщо перенесені на початок грудня перевибори не будуть фальсифікованими, Гофер матиме неабиякі шанси на перемогу. Але й без цього його заява значить дуже багато, бо віддзеркалює сутнісні тенденції геополітичного мислення.
Про важливість для Австрії центральноєвропейського регіону свідчить участь її представників у роботі форуму в хорватському Дубровніку (25-26 серпня цього року). Перемога Гофера або те чи інакше посилення націоналістів зроблять дрейф Австрії у бік Міжмор'я більш інтенсивним.
В умовах гегемонії ідеології лібералізму в Європі діяло правило: держава, у котрій відчутну перемогу здобувають праві сили, стає об'єктом міжнародного цькування. Австрія відчула на собі дію цього правила кілька разів. Успіхи Партії Свободи на чолі з Йоргом Гайдером під час парламентських виборів 1999 року і подальше формування за її участі коаліційного уряду зробило Австрію об'єктом дуже сильного тиску ззовні. Подібна ситуація спостерігалася далекого 1986 року.
Така нетерпимість до держав-дисидентів була дієвою до недавнього часу. Зараз ситуація дещо змінилася: поява у Європі відразу кількох урядів консервативно-націоналістичного спрямування і формування ними самостійного центру геополітичного тяжіння створює для правого дисидентства доволі сприятливі умови. Враховуючи географічне розташування Австрії, тиск на неї у випадку перемоги націоналістів лише посилюватиме її зближення з іншими центральноєвропейськими державами. А підстав для посилення у Австрії націоналістів більше, ніж достатньо. Протягом багатьох десятиліть вони не дозволяли собі зійти на марґінес. Тепер же, у зв'язку з міграційною проблемою та кризою ЄС, рівень їхньої підтримки з боку суспільства зростатиме (свідченням чого є успіхи Гофера).
Можливо, Партія Свободи — не найкращий гід на шляху Австрії до Міжмор'я. Розбудова Міжмор'я потребує часткової відмови від парадигми класичного модерного націоналізму на користь більш універсалістських ідеологічних моделей, а Партія Свободи спирається саме на парадигму модерного націоналізму. Проте з точки зору реальної політики посилення націоналістів — це саме те, що потрібно, аби закріпити Австрію в орбіті Міжмор'я.
Що стосується оптимальної гіпотетичної перспективи, то Австрія має неабиякий потенціал органічної інтеграції у простір Міжмор'я. Адже Міжмор'я вдало резонує з духом імперії Габсбургів. Після падіння останньої для Австрії було характерним плекання ідейно-політичної традиції консервативного пан'європеїзму. Часткова відмова від “атомістичної” національної парадигми і реактуалізація наднаціональних, цивілізаційних смислів, що відсилають до епохи Габсбургів, сприятиме органічному вписуванню Австрії у мозаїку Міжмор'я.
Говорячи про Міжмор'я як перспективу для Австрії, не можна ігнорувати можливість реалізації небажаного сценарію розвитку подій. Таким сценарієм може стати надмірне зближення Австрії з Чехією та Словаччиною. Небезпека цього сценарію полягає у перерізанні простору Міжмор'я “горизонтальним” транзитним коридором на противагу його “вертикальній” інтеграції (контури такої інтеграції були накреслені у Добровніку).
Створення цього коридору було б дуже вигідним Москві. Натомість із точки зору цілісних інтересів Міжмор'я воно вкрай невигідне. Отож, варто сподіватися, що до реалізації сценарію “Відень+Прага+Братислава” справа не дійде, і Австрія інтегрується у центральноєвропейський простір лише посилюючи його, а не підриваючи його суб'єктність.
14.09.2016 17:47
Шляхами Габсбургів: Міжмор'я як перспектива для Австрії
В умовах кризи ЄС ідея Міжмор'я стає все більш привабливою. Міжмор'я зароджується із небажання країн “Нової Європи” бути неоколоніальною периферією Євросоюзу. Одначе привабливість цього геополітичного проекту зачіпає і країни “Старої Європи”. Яскравий тому
В умовах кризи ЄС ідея Міжмор'я стає все більш привабливою. Міжмор'я зароджується із небажання країн “Нової Європи” бути неоколоніальною чи, в усякому разі, другосортною периферією Євросоюзу. Одначе привабливість цього геополітичного проекту зачіпає і країни “Старої Європи”. Яскравий тому приклад — Австрія.Кандидат на посаду президента Австрії Норберт Гофер уже заявив, що у разі обрання докладе зусиль, аби досягти приєднання своєї країни до Вишеградської четвірки. Тези про необхідність зближення з Вишеградською четвіркою звучали в Австрії і раніше. Але чіткість заяви Гофера приємно вражає.
У першому турі президентських виборів Гофер отримав перемогу зі значним відривом (близько 16%). У другому турі його опонент лівих поглядів Александр Ван дер Беллен отримав мікроскопічний відрив за рахунок фальсифікацій (офіційно вибори були визнані недійсними). Якщо перенесені на початок грудня перевибори не будуть фальсифікованими, Гофер матиме неабиякі шанси на перемогу. Але й без цього його заява значить дуже багато, бо віддзеркалює сутнісні тенденції геополітичного мислення.
Про важливість для Австрії центральноєвропейського регіону свідчить участь її представників у роботі форуму в хорватському Дубровніку (25-26 серпня цього року). Перемога Гофера або те чи інакше посилення націоналістів зроблять дрейф Австрії у бік Міжмор'я більш інтенсивним.
В умовах гегемонії ідеології лібералізму в Європі діяло правило: держава, у котрій відчутну перемогу здобувають праві сили, стає об'єктом міжнародного цькування. Австрія відчула на собі дію цього правила кілька разів. Успіхи Партії Свободи на чолі з Йоргом Гайдером під час парламентських виборів 1999 року і подальше формування за її участі коаліційного уряду зробило Австрію об'єктом дуже сильного тиску ззовні. Подібна ситуація спостерігалася далекого 1986 року.
Така нетерпимість до держав-дисидентів була дієвою до недавнього часу. Зараз ситуація дещо змінилася: поява у Європі відразу кількох урядів консервативно-націоналістичного спрямування і формування ними самостійного центру геополітичного тяжіння створює для правого дисидентства доволі сприятливі умови. Враховуючи географічне розташування Австрії, тиск на неї у випадку перемоги націоналістів лише посилюватиме її зближення з іншими центральноєвропейськими державами. А підстав для посилення у Австрії націоналістів більше, ніж достатньо. Протягом багатьох десятиліть вони не дозволяли собі зійти на марґінес. Тепер же, у зв'язку з міграційною проблемою та кризою ЄС, рівень їхньої підтримки з боку суспільства зростатиме (свідченням чого є успіхи Гофера).
Можливо, Партія Свободи — не найкращий гід на шляху Австрії до Міжмор'я. Розбудова Міжмор'я потребує часткової відмови від парадигми класичного модерного націоналізму на користь більш універсалістських ідеологічних моделей, а Партія Свободи спирається саме на парадигму модерного націоналізму. Проте з точки зору реальної політики посилення націоналістів — це саме те, що потрібно, аби закріпити Австрію в орбіті Міжмор'я.
Що стосується оптимальної гіпотетичної перспективи, то Австрія має неабиякий потенціал органічної інтеграції у простір Міжмор'я. Адже Міжмор'я вдало резонує з духом імперії Габсбургів. Після падіння останньої для Австрії було характерним плекання ідейно-політичної традиції консервативного пан'європеїзму. Часткова відмова від “атомістичної” національної парадигми і реактуалізація наднаціональних, цивілізаційних смислів, що відсилають до епохи Габсбургів, сприятиме органічному вписуванню Австрії у мозаїку Міжмор'я.
Говорячи про Міжмор'я як перспективу для Австрії, не можна ігнорувати можливість реалізації небажаного сценарію розвитку подій. Таким сценарієм може стати надмірне зближення Австрії з Чехією та Словаччиною. Небезпека цього сценарію полягає у перерізанні простору Міжмор'я “горизонтальним” транзитним коридором на противагу його “вертикальній” інтеграції (контури такої інтеграції були накреслені у Добровніку).
Створення цього коридору було б дуже вигідним Москві. Натомість із точки зору цілісних інтересів Міжмор'я воно вкрай невигідне. Отож, варто сподіватися, що до реалізації сценарію “Відень+Прага+Братислава” справа не дійде, і Австрія інтегрується у центральноєвропейський простір лише посилюючи його, а не підриваючи його суб'єктність.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Нові мита Трампа: що чекає на Україну та Ізраїль у новій торговій реальності Олег Вишняков вчора о 18:27
- Корупція у Президента чи безвідповідальність вартістю 2 млрд грн? Артур Парушевскі вчора о 14:23
- Регулювання RWA-токенів у 2025 році: як успішно запустити проєкт Іван Невзоров вчора о 13:50
- Непотрібний президент Валерій Карпунцов вчора о 13:38
- Стягнення додаткових витрат на навчання дитини за кордоном: на що необхідно звернути увагу Арсен Маринушкін вчора о 13:21
- Оформлення права власності на частку у спільному майні колишнього подружжя Альона Прасол вчора о 10:29
- В Україні з’явився "привид" стагфляції, що пішло не так? Любов Шпак вчора о 10:27
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський 02.04.2025 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін 02.04.2025 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель 02.04.2025 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко 02.04.2025 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 01.04.2025 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський 01.04.2025 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 31.03.2025 17:54
Топ за тиждень
Популярне
-
"Супутник Притули" змінив правила гри: як Україна вплинула на фінський космічний бізнес
24652
-
Сотні контрактів. Про що говорить масова закупівля Європою сучасних танків та БМП
18428
-
Ексголова Харківської ОДА Кучер очолив наглядову раду держкомпанії "Ліси України"
Бізнес 17498
-
Податкова почала отримувати дані про людей, які систематично продають товари через інтернет
Фінанси 14091
-
Шмигаль: Дефіцит фінансування відбудови України у 2025 році – майже $10 млрд
Фінанси 11940
Контакти
E-mail: [email protected]