Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Але ситуація цим не вичерпується. Досвід останніх двох років змушує серйозно засумніватися у справедливості піднесення поняття “свобода слова” до рівня якогось фетишу, фундаментальної ідеї. Якщо ми визнаємо, що “свобода слова” — це дійсно щось фундаментальне, то повинні не обурюватися, коли чуємо і бачимо антиукраїнську пропаганду, котра підриває нашу національну безпеку і є одним із засобів московської агресії. Якщо ж ми обурюємося і хочемо, аби це зло було подолане, то повинні відкинути і сам фетиш, яким це зло прикривається.
У розумних межах свобода висловлення думок і поширення інформації — це цілком справедлива річ. У ряді випадків вона навіть корисна і необхідна. Але існує суттєва відмінність між справедливою свободою слова і “свободою слова” як фетишем. Перша регулюється речами, які за своєю цінністю стоять вище за право окремих людей чи якихось організацій поширювати певну інформацію (скажімо, безпека держави, суспільний спокій, базові норми моралі тощо). Другу ж намагаються видати за якийсь вищий принцип, котрий не потребує регуляції.
Інакше кажучи, існує свобода слова як можливість (в т.ч. юридично закріплена) поширювати інформацію. Й існує “свобода слова” як ідеологема. Ці речі потрібно принципово розмежовувати. Так само потрібно проводити більш масштабне розрізнення: розрізняти права людини у юридичному сенсі і “права людини” як ідеологічну конструкцію, котру нерідко використовують проти дійсних особистих і суспільних благ (наприклад, коли використовують гасло “прав людини” для поширення тих ідей і практик, які морально знищують суспільство).
За останню чверть століття наше суспільство намагалися привчити до низки демоліберальних фетишів-ідей. В контексті сьогодення, зокрема досвіду війни з Москвою, більшість із них були дискредитовані. За таких умов нам варто задуматися, чи й надалі повторювати ці майже беззмістовні мантри, чи, все ж таки, знайти собі більш надійній орієнтири.
04.09.2016 20:14
“Свобода слова”: фетиш, що повністю себе дискредитував
Ситуація довкола “Інтеру” чудово демонструє пасивність нинішньої влади у справі захисту національної безпеки. Адже цей телеканал систематично вів інформаційну політику, спрямовану на подальшу культурну, ментальну і навіть політичну русифікацію нашої країни
Ситуація довкола “Інтеру” чудово демонструє пасивність нинішньої влади у справі захисту національної безпеки. Адже цей телеканал систематично вів інформаційну політику, спрямовану на подальшу культурну, ментальну і навіть політичну русифікацію нашої країни. І все це — в умовах війни.Але ситуація цим не вичерпується. Досвід останніх двох років змушує серйозно засумніватися у справедливості піднесення поняття “свобода слова” до рівня якогось фетишу, фундаментальної ідеї. Якщо ми визнаємо, що “свобода слова” — це дійсно щось фундаментальне, то повинні не обурюватися, коли чуємо і бачимо антиукраїнську пропаганду, котра підриває нашу національну безпеку і є одним із засобів московської агресії. Якщо ж ми обурюємося і хочемо, аби це зло було подолане, то повинні відкинути і сам фетиш, яким це зло прикривається.
У розумних межах свобода висловлення думок і поширення інформації — це цілком справедлива річ. У ряді випадків вона навіть корисна і необхідна. Але існує суттєва відмінність між справедливою свободою слова і “свободою слова” як фетишем. Перша регулюється речами, які за своєю цінністю стоять вище за право окремих людей чи якихось організацій поширювати певну інформацію (скажімо, безпека держави, суспільний спокій, базові норми моралі тощо). Другу ж намагаються видати за якийсь вищий принцип, котрий не потребує регуляції.
Інакше кажучи, існує свобода слова як можливість (в т.ч. юридично закріплена) поширювати інформацію. Й існує “свобода слова” як ідеологема. Ці речі потрібно принципово розмежовувати. Так само потрібно проводити більш масштабне розрізнення: розрізняти права людини у юридичному сенсі і “права людини” як ідеологічну конструкцію, котру нерідко використовують проти дійсних особистих і суспільних благ (наприклад, коли використовують гасло “прав людини” для поширення тих ідей і практик, які морально знищують суспільство).
За останню чверть століття наше суспільство намагалися привчити до низки демоліберальних фетишів-ідей. В контексті сьогодення, зокрема досвіду війни з Москвою, більшість із них були дискредитовані. За таких умов нам варто задуматися, чи й надалі повторювати ці майже беззмістовні мантри, чи, все ж таки, знайти собі більш надійній орієнтири.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Неконкретність вимог податкового органу для розблокування податкових накладних Євген Морозов 19:05
- МВФ і пенсії Андрій Павловський 11:49
- Різниця податкового боргу від безнадійного податкового боргу Євген Морозов вчора о 15:33
- Маастрихтський договір: початок нової ери в історії Європи Юрій Гусєв вчора о 14:03
- Воєнний час і майно: чи можна захистити власність від вилучення? Світлана Приймак вчора о 12:56
- Вчимося та вчимо дітей: постановка цілей та планування Інна Бєлянська вчора о 11:33
- Інноваційний дизайн для медичних закладів: комфорт та екологічність Алеся Карнаухова вчора о 11:02
- Використання фотографій для навчання штучного інтелекту: німецький судовий прецедент Олександр Мисенко вчора о 10:29
- Відсутність штатного закупівельника в ЗСУ: втрачені можливості для забезпечення армії Євгеній Сільверстов вчора о 10:24
- Як встановити факт позбавлення особистої свободи внаслідок війни Дмитро Зенкін 31.10.2024 18:17
- Одеський гамбіт Вербицького – Ткачука Євген Магда 31.10.2024 16:45
- Цифрові інновації у соціальному захисті: досвід України Костянтин Кошеленко 31.10.2024 16:41
- Результат камеральної перевірки при розбіжностях між даними ЄРПН і у декларації Євген Морозов 31.10.2024 15:30
- Як Єдина інформаційна система змінить соціальну сферу України Світлана Приймак 31.10.2024 14:24
- Чому варто інвестувати в житло в Україні Раміль Мехтієв 31.10.2024 08:57
Топ за тиждень
Популярне
-
Німеччина визнала провал програми працевлаштування українців: допомогли з роботою менш як 1%
Бізнес 62664
-
Німеччина могла б уникнути спаду економіки, якби працівники рідше брали лікарняний – FT
Бізнес 26271
-
У Києві збираються побудувати нову вулицю за 1,56 млрд грн
Бізнес 8575
-
На ринку продажів нових автомобілів в Україні змінився лідер: Toyota втратила позиції
Бізнес 7684
-
Бізнес-тиждень: Держбюджет-2025, впровадження 5G та підвищення рейтингів українських банків
Бізнес 6996
Контакти
E-mail: [email protected]