"Велике будівництво" по-американськи, або як потрібно компенсувати втрати від епідемії
США пропонують витратити $2,65 трильйона в рамках проєкту з компенсації збитків, завданих пандемією. Чим проєкт Байдена кращий за наше «Велике будівництво»?
Ви, мабуть, вже чули про грандіозний проєкт нового президента США Джо Байдена? Влада США виділить $ 2,65 трильйона для того, щоб компенсувати збитки, завдані економіці країни епідемією коронавірусу. В цілому, це аналог нашого проекту «Велике будівництво», який також спочатку створювався для того, щоб компенсувати негативні наслідки епідемії. Проте, вийшло так, що ці проекти – це «дві великі різниці» – і справа тут зовсім не у обсягах коштів.
Видання howmuch.net опублікувало розширений опис напрямків, на які США пропонують витратити гігантські навіть для їхнього масштабу гроші. Пропоную порівняти два проекти: наш та американський.
Спочатку наше "Велике будівництво"
Не чіпатимемо сум, вони непорівнювані. Торкнемося лише видів робіт:
• капітальний, середній та поточний ремонт доріг між населеними пунктами;
• ремонт мостів;
• (з 2021 року) ремонт музеїв.
З великою натяжкою додам до цього виплати малому бізнесу по 8000 грн.
Тепер проєкт Байдена
1. 23,4% суми витратять на транспортну інфраструктуру, включно із:
• ремонтом мостів, шосе і доріг;
• інвестуванням в електромобілі;
• модернізацією громадського транспорту;
• поліпшенням сервісів вантажних і пасажирських перевезень;
• поліпшенням портів і аеропортів і т.ін.
2. Стимулювання внутрішнього виробництва в США — 22,2%:
• стимулювання внутрішнього виробника;
• виробництво напівпровідників;
• навчання працівників новим спеціальностям;
• дослідження боротьби з кліматичними змінами;
• фондування проєктів малого бізнесу, інвестиційних хабів і інкубаторів;
• наукові та дослідницькі програми тощо.
(Ви ще не втомилися? Тоді ось вам пункти 3-6)
3. Податкові кредити на впровадження "чистих" технологій — 15,1%.
4. 12,3% на модернізацію житла, дитячих установ, шкіл, лікарень та федеральних будівель:
• будівництво мільйона енергоефективних будівель;
• гранти на поліпшення існуючих і будівництво нових шкіл;
• модернізація лікарень і клінік;
• поліпшення навчальної бази комунальних коледжів;
• модернізація федеральних будівель та ін.
5. Системи зв'язку, електропостачання та постачання питної води — 11,7%:
• прокладка нових ліній швидкісного сполучення, зменшення вартості послуг інтернету;
• розвиток енергетичної інфраструктури;
• модернізація систем постачання питної води;
• заміна всіх труб і сервісних ліній, та ін.
6. Послуги з догляду за людьми і система підтримки працівникам цієї сфери — 15%.
Що ми маємо?
Україна: всього чотири пункти. Левова частка коштів йде на перший – будівництво та ремонт доріг. За численними свідченнями, ці гроші "пиляються" через так званий "картель" дорожніх ремонтних компаній. Ефект отримує не вся економіка, а обрані компанії. Весь проект густо тхне корупцією, особливо в період, коли мільйони людей в Україні залишилися без роботи. Висновок: цей план збагатить кількох бізнесменів та їхній "дах".
США: стимулювання економіки через десятки "точок зростання". Кожен вкладений долар може створювати мультиплікатор, тому що елементарний ремонт шкіл запускає величезний ланцюжок підрядників – від постачальників фарби до будівельників. Корупція якщо і є, то вкрай незначна, і вона не здатна знищити позитивний ефект для економіки країни. Висновок: цей план спрацює позитивно.
Приклад США наочно демонструє, як потрібно боротися з кризою. Приклад України наочно демонструє, як потрібно "пиляти" гроші, яких і без того не вистачає конаючій економіці.
Згадайте про це, коли прийдуть чергові вибори.
- Сайт як стратегічний сейлз-інструмент: чому бізнесу потрібна власна платформа Ярослав Халецький 18:27
- Висновок експерта у галузі права: правова природа та оцінка судовою практикою Леся Дубчак 16:17
- Як українці тікають у світ симулякрів, коли небо стає все дірявішим Максим Гардус 14:23
- Україна після розпаду СРСР: західні припущення та наслідки для економіки Сергій Дідковський 13:59
- Суперфуди made in Ukraine: чи може Україна стати експортером нової "їжі здоров’я"? Наталія Павлючок 08:58
- Eнергетичний дарвінізм: юридична стратегія M&A в умовах кризи Ростислав Никітенко вчора о 21:07
- Життя починається за межами зони комфорту: як наважитися на зміни Олександр Скнар вчора о 13:00
- Інвестори "Аркади": ілюзія добудови та реальність судових процесів Арсен Маринушкін 13.09.2025 17:30
- Як готелю вижити без світла і тепла: уроки енергетичної автономії Роман Сидоренко 13.09.2025 13:40
- Правда, Пятачок? Володимир Стус 12.09.2025 20:42
- Зняття Трампом санкцій з авіакомпанії "Белавіа", це черговий крок на зустріч путіну Андріян Фітьо 12.09.2025 17:51
- Соціальні пріоритети програми дій Уряду на 2025-2026 рік Андрій Павловський 12.09.2025 17:12
- Державний аграрний реєстр: як працює онлайн-платформа для підтримки фермерів Олександр Мінкін 12.09.2025 16:27
- Створення Спільноти публічних закупівельників: крок до європейських стандартів Євген Якубовський 12.09.2025 15:10
- Самочинна зміна місця проживання дитини: правові наслідки та практика Леся Дубчак 12.09.2025 13:38
- Соціальні пріоритети програми дій Уряду на 2025-2026 рік 375
- "М’які" компетентності за жорсткими стандартами: координати довіри в оцінюванні суддів 333
- Дипломатія кадрових помилок 310
- Санкції та профіцит нафти. Що чекати українським аграріям від цін на ДП? 251
- Всередині бульбашки: як соціальні медіа спотворюють політичну реальність 139
-
Колишній голова КМДА отримав підозру за рішення повністю зупинити метро у 2014 році
Бізнес 30735
-
Регулятор назвав топ скарг на мобільний зв'язок: зняли кошти, не перенесли залишок
Бізнес 6963
-
Мінус 100 мільярдів гривень. Хто заплатить за боргову кризу в енергетиці
Бізнес 3684
-
Від кабінету в Києві до Нью-Йорка: як Вікторія Колодій будує міжнародну мережу нейлстудій MVK
Життя 2914
-
10 найкращих образів премії "Еммі": Скарлетт Йоганссон, Селена Гомес і Педро Паскаль
Життя 2784