"Велике будівництво" по-американськи, або як потрібно компенсувати втрати від епідемії
США пропонують витратити $2,65 трильйона в рамках проєкту з компенсації збитків, завданих пандемією. Чим проєкт Байдена кращий за наше «Велике будівництво»?
Ви, мабуть, вже чули про грандіозний проєкт нового президента США Джо Байдена? Влада США виділить $ 2,65 трильйона для того, щоб компенсувати збитки, завдані економіці країни епідемією коронавірусу. В цілому, це аналог нашого проекту «Велике будівництво», який також спочатку створювався для того, щоб компенсувати негативні наслідки епідемії. Проте, вийшло так, що ці проекти – це «дві великі різниці» – і справа тут зовсім не у обсягах коштів.
Видання howmuch.net опублікувало розширений опис напрямків, на які США пропонують витратити гігантські навіть для їхнього масштабу гроші. Пропоную порівняти два проекти: наш та американський.
Спочатку наше "Велике будівництво"
Не чіпатимемо сум, вони непорівнювані. Торкнемося лише видів робіт:
• капітальний, середній та поточний ремонт доріг між населеними пунктами;
• ремонт мостів;
• (з 2021 року) ремонт музеїв.
З великою натяжкою додам до цього виплати малому бізнесу по 8000 грн.
Тепер проєкт Байдена
1. 23,4% суми витратять на транспортну інфраструктуру, включно із:
• ремонтом мостів, шосе і доріг;
• інвестуванням в електромобілі;
• модернізацією громадського транспорту;
• поліпшенням сервісів вантажних і пасажирських перевезень;
• поліпшенням портів і аеропортів і т.ін.
2. Стимулювання внутрішнього виробництва в США — 22,2%:
• стимулювання внутрішнього виробника;
• виробництво напівпровідників;
• навчання працівників новим спеціальностям;
• дослідження боротьби з кліматичними змінами;
• фондування проєктів малого бізнесу, інвестиційних хабів і інкубаторів;
• наукові та дослідницькі програми тощо.
(Ви ще не втомилися? Тоді ось вам пункти 3-6)
3. Податкові кредити на впровадження "чистих" технологій — 15,1%.
4. 12,3% на модернізацію житла, дитячих установ, шкіл, лікарень та федеральних будівель:
• будівництво мільйона енергоефективних будівель;
• гранти на поліпшення існуючих і будівництво нових шкіл;
• модернізація лікарень і клінік;
• поліпшення навчальної бази комунальних коледжів;
• модернізація федеральних будівель та ін.
5. Системи зв'язку, електропостачання та постачання питної води — 11,7%:
• прокладка нових ліній швидкісного сполучення, зменшення вартості послуг інтернету;
• розвиток енергетичної інфраструктури;
• модернізація систем постачання питної води;
• заміна всіх труб і сервісних ліній, та ін.
6. Послуги з догляду за людьми і система підтримки працівникам цієї сфери — 15%.
Що ми маємо?
Україна: всього чотири пункти. Левова частка коштів йде на перший – будівництво та ремонт доріг. За численними свідченнями, ці гроші "пиляються" через так званий "картель" дорожніх ремонтних компаній. Ефект отримує не вся економіка, а обрані компанії. Весь проект густо тхне корупцією, особливо в період, коли мільйони людей в Україні залишилися без роботи. Висновок: цей план збагатить кількох бізнесменів та їхній "дах".
США: стимулювання економіки через десятки "точок зростання". Кожен вкладений долар може створювати мультиплікатор, тому що елементарний ремонт шкіл запускає величезний ланцюжок підрядників – від постачальників фарби до будівельників. Корупція якщо і є, то вкрай незначна, і вона не здатна знищити позитивний ефект для економіки країни. Висновок: цей план спрацює позитивно.
Приклад США наочно демонструє, як потрібно боротися з кризою. Приклад України наочно демонструє, як потрібно "пиляти" гроші, яких і без того не вистачає конаючій економіці.
Згадайте про це, коли прийдуть чергові вибори.
- Штатні заявники у справах про хабарництво: між викриттям та провокацією Іван Костюк 16:49
- Звільнення після закінчення контракту: як діяти та що каже судова практика Світлана Половна 13:29
- Правовий статус ембріона: законодавчі прогалини та етичні виклики Леся Дубчак вчора о 18:51
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" Андрій Лотиш вчора о 17:01
- Дзеркало брехні: чому пластичний скальпель не зцілить тріщини у свідомості Дмитро Березовський вчора о 16:09
- Охорона спадкового майна безвісно відсутніх осіб: ключові правові нюанси Юлія Кабриль 13.10.2025 15:45
- Як встановити цифрові правила в сім’ї та навчити дитину керувати гаджетами Олександр Висоцький 13.10.2025 11:22
- Тиха енергетична анексія: як "дешеві" кредити дають іноземцям контроль над генерацією Ростислав Никітенко 13.10.2025 10:15
- Свідомість, простір-час і ШІ: що змінила Нобелівка-2025 Олег Устименко 13.10.2025 10:06
- Як мислити не про грант, а про розвиток: 5 стратегічних запитань до проєкту Олександра Смілянець 13.10.2025 09:56
- Бібліотека в кожній школі: чому британська ініціатива важлива для майбутнього Віктор Круглов 13.10.2025 09:52
- Українська національна велика мовна модель – шанс для цифрового суверенітету Світлана Сидоренко 13.10.2025 03:31
- Від символу до суб’єкта: як Україні вибудувати сильний голос у світі Ольга Дьякова 12.10.2025 11:02
- Як ШІ трансформує грантрайтинг – і чи професійні грантрайтери ще нам потрібні Олександра Смілянець 12.10.2025 06:21
- Як розвинути емоційну стійкість і відновлюватися після життєвих ударів Олександр Скнар 11.10.2025 19:58
- Помилки у фінансовій звітності: погляд аудитора 224
- Як скасувати незаконний розшук ТЦК через суд: алгоритм дій та приклади рішень 149
- Мовчання – не золото. Як правильна комунікація може врятувати репутацію у кризу 94
- Як власникам бізнесу оптимізувати податки та мінімізувати штрафи у період війни в Україні 78
- Як ШІ трансформує грантрайтинг – і чи професійні грантрайтери ще нам потрібні 76
-
"Санкції штовхають в обійми". Росія стала основним постачальником лігроїну до Венесуели
Бізнес 71132
-
100-річний бодибілдер розповів, що допомагає йому підтримувати здоров’я і самопочуття
Життя 11024
-
У Європі нарахували вісім "зайвих" автозаводів
Бізнес 9081
-
Найдорожчі стартапи у світі, створені українцями: 10 історій успіху
Життя 4825
-
Фултайм відходить у минуле – як фракційна робота змінює ринок праці
Життя 4146