Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
07.11.2020 10:21

Кримінальні проступки. Що бажано знати адвокатам? Судова практика

Адвокат, голова секції відновного правосуддя Комітету захисту прав людини Національної асоціації адвокатів України, третейський суддя

Які є нові можливості у адвокатів та прокурорів? Затримання. Дізнання. Підозра. Вирок. Практика захисту.

Які нові можливості захисту надає законодавець введенням інституту кримінальних проступків в дію? Як захистити клієнта від спокуси швидкого суду? Чи можливо звільнити від кримінальної відповідальності особу без її присутності? 

Існують численні судові рішення, в яких кримінальне провадження за один день надходить до суду, а на наступний день вже призначається підготовче судове засідання і в той же день виносяться вирок з реальним покаранням або з іспитовим строком у відповідності до чинного кримінального кодексу, при цьому вирок виноситься без присутності сторін.

З введенням в дію законодавства щодо кримінальних проступків (Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року), який набрав чинності 01 липня 2020 року, деякі кримінальні провадження стали розглядатися швидко та легко, це значна економія процесуального часу та зменшення навантаження на всіх учасників кримінального процесу, включаючи обвинувачених, потерпілих та суддів. Не кажучи вже про свідків та експертів.

Існує інша думка, а саме, що такі швидкі справи й швидкі вироки, навпаки, не тільки невигідні для сторони захисту, але і несправедливі, тому що, як і угоди про визнання винуватості, інколи можуть бути результатом психологічного тиску сторони обвинувачення та правової необізнаності винуватої особи. Чи це дійсно так?

Як не "спокуситися" клієнту на  пропозицію правоохоронців, пропонуючих розглядати справу в суді без присутності обвинуваченого та потерпілого, без участі захисника та без представника іншої сторони, навіть без прокурора? Чи буде в цьому випадку збережений принцип змагальності сторін? Як вчинити адвокату найкращим чином, коли клієнт не бажає отримувати судимість, але визнає й свою вину? 

Згідно до частини другої статті 12 Кримінального кодексу України, кримінальним проступком є передбачене кримінальним кодексом діяння (дія чи бездіяльність) за вчинення якого передбачено основне покарання у виді штрафу не більше 3000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов’язане з позбавленням волі.

Особливості досудового розслідування кримінальних проступків викладені у 25 главі чинного Кримінального процесуального кодексу України.

Зауважимо, досудове розслідування кримінальних проступків здійснює не слідчий, а дізнавач. 

Дізнання - форма досудового розслідування, в якій здійснюється розслідування кримінальних проступків.

Досудове слідство -  теж форма досудового розслідування, в якій здійснюється розслідування злочинів  

(досудове розслідування - стадія кримінального провадження, починається внесенням відомостей і закінчується направленням справи до суду; зверніть увагу на терміни: "закінчується", а не "завершується", тому що завершується розслідування відкриттям матеріалів").

Кримінальні проступки розслідують шляхом проведення дізнання (стаття 215 КПК України), яке можуть здійснювати лише службові особи Національної поліції, СБУ, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства ("фінансових розслідувань") та ДБР (згідно пункту 4-1 частини 1 статті 3 КПК України).

Повноваження дізнавачів визначено наступними статтями КПК України - статті 40-1, 214, 298-1. Дізнавач є самостійним у своїй процесуальній діяльності, при здійсненні дізнання наділяється повноваженнями слідчогоДізнавач зобов’язаний виконувати доручення та вказівки прокурора, які надаються в письмовій формі.

Чи не суперечить провадження щодо проступків принципам змагальності сторін, гласності судового розгляду, презумпції невинуватості, забезпечення доведеності вини, права на захист, безпосередності дослідження показань, речей і документів, публічності, диспозитивності, статті 129 Конституції?

Нижче ми будемо шукати відповідь.

Чи допускається проведення слідчих дій до внесення відомостей до ЄРДР у випадку кримінального проступку? 

Частиною 3 статті 214 КПК України органу дізнання дозволено проводити певні процесуальні дії до внесення відомостей до ЄРДР для з’ясування обставин вчинення кримінального проступку. 

Це огляд місця події, відібрання пояснень, проведення медичного освідування, отримання висновку спеціаліста, зняття показань технічних приладів та засобів, вилучення знарядь правопорушення, речей і документів, які були виявлені під час затримання, під час особистого огляду або огляду речей. 

На думку авторів, вказане може мати наслідком деякі ускладнення для сторони захисту в частині обгрунтування в суді клопотань про визнання певних доказів недопустимими в разі застосування для такого обгрунтування доктрини «плодів отруєного дерева» (доктрина плодів отруєного дерева «fruit of the poisonous tree» означає правило, за яким доказ буде недопустимим в суді, якщо він був отриманий завдяки доказам, отриманим незаконним шляхом).

Що є джерелами доказів у кримінальному провадженні щодо кримінального проступку?

Джерелами доказів у випадку кримінального проступку, крім визначених раніше статтею 84 КПК України, додатково до них, є пояснення осіб, результати медичного освідування, висновок спеціаліста, показання технічних засобів, що мають функцію фото- і відео- запису.

Це можна використати стороною захисту на користь клієнта. В подальшому ми побачимо як можна легалізувати ці начебто “недопустимі докази” у випадку зміни правової кваліфікації правопорушення на більш тяжку кваліфікацію та перехід з розслідування кримінального проступка до розслідування злочину.

Такі процесуальні джерела доказів не можуть бути використані у кримінальному провадженні щодо злочину, окрім як на підставі ухвали слідчого судді, що постановляється за клопотанням прокурора.  Згідно з вимогами статті 309 КПК ці ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження.

Таким чином, можемо підсумувати, що отримані адвокатом:

- аналогічні пояснення осіб (відібрані адвокатом) згідно законодавства про адвокатуру,

- результати добровільного медичного освідування, наприклад, за самозверненням,

- висновок спеціаліста на запит адвоката, показання технічних засобів, які знайшов адвокат та отримав від власника за рахунок заінтересованої сторони тощо

суд зможе прийняти до уваги в якості доказів у кримінальних провадженнях щодо злочинів та проступків лише при відповідності їх усім необхідним принципам КПК та перевірки їх за формулою “Н+3Д (належність, допустимість, достовірність та достатність).

Затримання особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального проступку.

У нас навіть існують окремі методичні рекомендації для адвокатів системи безоплатної правової допомоги “Дії адвоката під час затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення”, які перевипустила НААУ для використання у практиці всіх адвокатів України.

Питання затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального проступку регулюються статтею 298-2 КПК України.

Уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді затримати особу, підозрювану у вчиненні кримінального проступку у випадках передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 208 КПК України якщо:

- особа відмовляється виконувати закону вимогу щодо припинення проступку або чинить опір,

- особа намагається залишити місце вчинення проступку,

- під час безпосереднього переслідування не виконує законних вимог службові особи,

- перебуває у стані сп’яніння та може завдати собі або оточуючим шкоди.

Тому можемо зробити висновок що на практиці підстав для затримання особи, яка вчинила кримінальний проступок або підозрюється у вчиненні кримінального проступку ще більше для працівників правоохоронних органів в порівнянні з такими підставами щодо особи, яка вчинила злочин або адміністративне правопорушення. (Дійсно, хіба не завжди особа після вчинення проступку може завдати собі або оточуючим шкоди?)

Але при затриманні підозрюваної у вчиненні кримінального проступку особи кримінальним процесуальним кодексом встановлені інший часові рамки.

Розглянемо встановлені частиною 2 статті 298-2 КПК України часові обмеження при затриманні особи більш детально.

- затримання здійснюється не більше як на 3 години з моменту фактичного затримання, але

-  особу може бути законно затримано на строк до 72 годин  за умов передбачених пунктами 1 — 3 частини першої цієї статті та з дотриманням вимог статті 211 КПК України (фактично так як і при злочині).  

Щодо “громадянського затримання”, тобто затримання потерпілими, свідками, перехожими або іншими свідомими громадяними особи*, яка вчинила правопорушення (на думку автора, не має різниці злочин це чи проступок, тому що кваліфікація діяння може бути змінена під час досудового розслідування), то вказане право як і раніше, регулює стаття 207 КПК України.

*Кожен має право затримати без ухвали слідчого судді, суду будь-яку особу, крім осіб, зазначених у статтях 482 і 482-2 Кодексу (суддю чи народного депутата).

Повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку.

Дізнавачем складається повідомлення про підозру у вчиненні кримінального проступку і погоджується з прокурором, це такий же принцип як і при розслідуванні кримінальних злочинів.

Досудове розслідування може бути зупинено* після повідомлення особі про підозру у разі, якщо:

1) підозрюваний захворів на тяжку хворобу, яка перешкоджає його участі у кримінальному провадженні, за умови підтвердження цього відповідним медичним висновком;

2) оголошено в розшук підозрюваного;

3) наявна необхідність виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва.

(* Цим  правом нерідко зловживають слідчі та прокурори, детальніше зазначене питання розкривається у вебінарах авторів.)

Кодекс доповнено статтею 298-4, нове в цьому наступне: одночасно із врученням повідомлення про підозру особа інформуються  про результати медичного досвідування та висновку спеціаліста за їх наявності.

У разі незгоди з ними - протягом 48 годин особа має право звернутися до дізнавача або прокурора* з клопотанням про проведення експертизи.

*Зверніть увагу, право, звернення до суду в цьому випадку чітко не обумовлено.

У такому разі (клопотання про проведення експертизи) дізнавач або прокурор має право звернутися до експерта для проведення експертизи із дотриманням правил, передбачених цим Кодексом.

У разі якщо протягом встановленого строку особа не звернеться з клопотанням про проведення експертизи, відповідне клопотання може бути заявлено лише під час судового розгляду.

Бачу посмішку на обличчях практикуючих адвокатів, тому що звернення до дізнавача або прокурора з будь-якими клопотаннями на практиці зовсім не так ефективно, як звернення до слідчого судді. Це може підтвердити кожен практикуючий адвокат.

Запобіжні заходи щодо особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального проступку.

 Дізнавач зобов’язаний не пізніше 72 годин з моменту затримання подати прокурору всі зібрані матеріали разом з повідомлень про підозру, про що невідкладно повідомляє підозрюваного, його захисника законного представника.

Під час досудового розслідування кримінальних проступків застосовується затримання особи, а також особисте зобов’язання та особиста порука.

Чи діє 60 годинний строк доставки затриманого до суду для розгляду клопотання? Вважаємо що так, тому що питання строку затримання у кримінальних провадженнях регулює стаття 211 КПК України.

Строки досудового розслідування кримінальних проступків.

З дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування проступка повинно бути закінчено:

- протягом місяця у разі повідомлення особі про підозру якщо особою заявлено про питання про проведення експертизи,

- протягом 20 днів, якщо підозрюваний не визнає вину або необхідно проведення додаткових слідчих розшукових дій або підозрюваний є неповнолітнім,

- протягом 72 годин в інших випадках.

Порядок продовження строків дізнання: у п. 1 ч. 4 ст. 219 та у ст. 294 КПК України і прокурор має право його продовжити.

Обмеження щодо можливості продовження строків дізнання у  статті 219 КПК України, строк дізнання можливо продовжити лише по кримінальних проступках, зазначених у частині 4 статті 219 КПК України.

Строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку

Строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строк досудового розслідування.

Особливості закінчення дізнання - надання копій для ознайомлення (замість вимог статті 290 КПК).

Нагадаємо терміни, дізнання - форма досудового розслідування, досудове розслідування - стадія кримінального провадження, починається внесенням відомостей і закінчується направленням справи до суду. Зверніть увагу, "закінчується", а не завершується, завершується - відкриттям матеріалів".

Тому й вірно казати  "закінчення дізнання", бо прокурор направляє справу до суду не чекаючи ознайомлення,  повідомлення про завершення та процес відкриття матеріалів відсутні (але вручає копію матеріалів дізнання).

Прокурор зобов’язаний не пізніше трьох днів після отримання матеріалів дізнання разом з повідомленням про підозру, а в разі затримання особи в порядку, передбаченому частиною 4 статті 298-2 кодексу, протягом двадцяти чотирьох годин здійснити одну із зазначених дій:

1) прийняти рішення про закриття кримінального провадження;

2) повернути дізнавачу кримінальне провадження з письмовими вказівками про проведення процесуальних дій з одночасним продовженням строку дізнання до одного місяця та звільнити затриману особу (у разі затримання особи в порядку, передбаченому частиною 4 статті 298-2 цього Кодексу);

3) звернутися до суду з обвинувальним актом (клопотанням) ;

4) у разі встановлення ознак злочину направити кримінальне провадження для проведення досудового слідства.

У разі прийняття прокурором рішення про звернення до суду прокурор зобов’язаний забезпечити надання копій матеріалів дізнання шляхом їх вручення.

У разі відмови отримати чи зволікання з отриманням - особи вважаються такими, що отримали доступ до матеріалів дізнання.

Про відмову від отримання копій матеріалів дізнання складається відповідний протокол, який підписується прокурором  якщо особа не з’явилася для отримання копій матеріалів дізнання.

Повернення обвинувального акту щодо кримінального проступку прокурору.

Що відбувається коли обвинувальний акт складений але кримінальне провадження на 01 липня 2020 року - момент набрання чинності Законом №2617-УІІІ - не призначено до судового розгляду?

Пунктом 5 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень закону чітко передбачено, що обвинувальний акт не призначений на 01 липня 2020 року (момент набрання чинності цим законом) до судового розгляду повертається прокурору для внесення з урахуванням глави 25 КПК України.

Крім цього, частиною першою статті 334 КПК України передбачено, що матеріали щодо  у тому числі матеріали щодо кримінального проступку та щодо злочину, можуть об`єднуватися  (тобто проступки об`єднуватися із злочинами) в одне провадження ухвалою суду за правилами передбаченими статтею 217 КПК України. Тобто в суді.

Але зверніть увагу:
На досудовому розслідуванні (згідно частини 2 статті 217 КПК України) не можуть бути об’єднані в одне провадження матеріали досудових розслідувань щодо кримінального проступку та щодо злочину (крім випадків, коли це може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду).

*мається на увазі лише на досудовому розслідуванні, тому що стаття 217 міститься у Главі 19 КПК «Загальні положення досудового розслідування»

У таких випадках розслідування злочину та кримінального проступку здійснюється за правилами досудового слідства (щодо злочинів). Положення глави 25 кодексу в такому разі не застосовуються і справа надсилється до суду в загальному порядку, незважаючи на наявність епізодів проступку.

Якщо обвинуваченого було оголошено в розшук до призначення судового розгляду:
суд -> відновлює провадження -> призначає судовий розгляд -> повертає обвинувальний акту прокурору для внесення з урахуванням вимог глави 25 Кримінального процесуального кодексу України (за матеріалами вебінарів судді Ірини Шаповалової).

Приклад судового рішення про повернення акту прокурору наведено в кінці статі.

Чи дійсно судовий розгляд щодо кримінальних проступків здійснюється за відсутності обвинуваченого?

Спеціальна процедура кримінального провадження за відсутності обвинуваченого in absentia (лат. — «в отсутствие») здійснюється лише в трьох випадках:

-  перший випадок in absentia - це частина 1 статті 330 КПК України, якою передбачено видалення обвинуваченого з залу на час судового розгляду,

-  другий випадок – це спрощене кримінальне провадження щодо кримінальних проступків (статті 381-382 КПК України),

-  третій випадок – це спеціальне досудове розслідування та спеціальний судовий розгляд за відсутності особи in absentia (статті від 297-1 до 297-5, частина 3 статті 223 КПК України).

Слід зауважиити, автоматично судовий розгляд при відсутності обвинуваченого відбутися не може. Це порушувало би Європейські стандарти захисту прав людини, порушувало би право особи на особисту участь в судовому  розгляді, і нарешті, порушувало би право на справедливий суд взагалі.

Відповідно до частини 3 статті 302 КПК України до обвинувального акту з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні повинні бути додані наступні заяви.

Перше - письмова заява підозрюваного про це, складена у присутності захисника, в якій би було беззаперечним визнання своєї винуватості та згода зі встановленими дізнанням обставинами проступку, зі згодою на обмеження права апеляційного оскарження.

Друге - письмова заява потерпілого зі згодою зі встановленими дізнанням обставинами проступку та зі згодою на обмеження апеляційного оскарження.

Порушення зазначених вимог має наслідком повернення обвинувального акту, наприклад відсутня письмова заява потерпілого або вона не містить собі згоди зі встановленим досудовим розслідуванням обставинами. В цьому випадку обвинувальний акт щодо кримінального проступку підлягає поверненню прокурору (викликати  учасників до суду  було би доцільніше, але відповідна норма не передбачає цього ).

Суд має право призначити розгляд у судовому засіданні обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку та викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, якщо визнає це за необхідне (за власним переконанням  судді).

Судова практика. Приклади ухвал.

У судовому рішенні по справі №754/13572/20  (https://reyestr.court.gov.ua/Review/92405830)  розглянуто клопотання прокурора  в порядку статті 298-1 КПК України, згідно якої процесуальними джерелами доказів у кримінальному провадженні про кримінальні проступки, крім визначених статті 84 цього кодексу, також є пояснення осіб, результати медичного світу вання, висновок спеціаліста, показання технічних приладів і технічних засобів, такі процесуальні джерела доказів не можуть бути використані у кримінальному провадженні щодо злочинів окрім як на підставі ухвали слідчого судді яка поставляється за клопотанням прокурора.

Зміст рішення: клопотання прокурора про надання можливості використання процесуальних джерел доказів у матеріалах кримінального провадження щодо злочинів, які були здобуті у кримінальному провадженні про кримінальні проступки - задовольнити.

Надати можливість використовувати докази у матеріалах кримінального провадження щодо злочину, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12020105030000620 від 07.08.2020 року, які були здобуті у кримінальному провадженні про кримінальний проступок, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12020105030000620 від 07.08.2020 року, а саме:

- постанова про створення групи інспекторів дізнання;

- протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від ОСОБА_2;

- пояснення ОСОБА_2 від 06.08.2020 року;

- протокол огляду місця події від 06.08.2020 року;

- протокол допиту потерпілого  ОСОБА_2 від 09.08.2020 року;

- пам`ятка про процесуальні права та обов`язки потерпілого від 09.08.2020 року;

- пояснення ОСОБА_1 від 22.09.2020 року.

У судовому рішенні по справі № 308/11404/19 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/92429791 ) обвинувальний акт у кримінальному провадженні у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 309 КК України повернуто прокурору.

Суд зазначив, що особа обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України, вчинене особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 310 КК України. Як вбачається з обвинувального акту і підтвердили учасники кримінального провадження в судовому засіданні - вироку особі за ч.1 ст. 310 КК України який набув законної сили не має. Кваліфікація дій особи можлива за ч.1 ст. 309 КК України, та з 01.07.2020 зазначене кримінальне правопорушення віднесено до проступків.

Відповідно до підпункту 5 пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень” № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року обвинувальні акти, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру у кримінальних провадженнях про злочини, що визначені як кримінальні проступки, які направлені до суду до набрання чинності цим Законом і не призначені на момент набрання ним чинності до судового розгляду, повертаються прокурору для внесення з урахуванням вимог глави 25 Кримінального процесуального кодексу України.

Приклади вироків у кримінальних провадженнях щодо кримінальних проступків.

У вироці по справі № №754/13955/20 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/92485722) за частиною першою статті 185 КК України особу визнано винуватим та призначено покарання у вигляді громадських робіт.

* особа вчинила перший раз нетяжке кримінальне правопорушення, проступок та щиро покаялася, особу може бути звільнено від кримінальної відповідальності з підстав передбачених статтями 44-48 КК України, що призвело би до відсутності судимості у такої особи.

У вироці по справі № 209/1673/20 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/92483347) за частиною першою статті 185 КК України особу визнано винуватим та призначено покарання у виді 1 року обмеження волі  з іспитовим терміном 1 рік.

* особа вчинила перший раз нетяжке кримінальне правопорушення, щиро покаялася, таку особу може бути звільнено від кримінальної відповідальності з підстав передбачених статтями 44-48 КК України, що призвело би до відсутності судимості у особи.

 Цікаве рішення щодо цивільного позову у випадку кримінального проступку.

У вироці по справі №946/4982/20 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/92479006) за частиною другою статті 125 КК України особу визнано винуватим та призначено покарання у виді громадських робіт за вчинення умисного кримінального проступку проти здоров’я потерпілої, але з урахуванням конкретних обставин справи, щирого каяття, примирення, спроб відшкодувати потерпілій шкоду.

Суд задовольнив цивільний позов потерпілої у розмірі 29249,23 грн. 

* представник потерпілого міг би ставити питання про перекваліфікацію цієї події як замах на умисне вбивство, виходячи з фабули (удар сокирою сзаду). Сподіваємося, що це гарна робота адвоката захисту в цьому кримінальному провадженні.

Саме це й бажано знати адвокатам та прокурорам для успішного захисту особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень (стаття 2 КПК України).

Наведена судова практика узагальнює більшість випаків щодо кримінальних проступків на даний час.

Бажаємо успіхів.

Автори:
Колесник Ганна Миколаївна, адвокат
Свєтлічний Ігор Валерійович, адвокат

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: [email protected]