Роял-флеш по-українськи
На тлі усюдисущої боротьби з корупцією, головною метою якої є детінізація економіки, хотілося б “висвітлити” таку пікантну тему, як гральний бізнес в Україні.
На тлі усюдисущої боротьби з корупцією, головною метою якої є детінізація економіки, хотілося б “висвітлити” таку пікантну тему, як гральний бізнес в Україні.
Останні декілька років, хто тільки не боровся з цим явищем. І громадські активісти, і політичні діячі, і різного роду державні структури…, кого тільки не було. Та, як завжди, кожен з них переслідував свої «шкурні» інтереси. Одні робили для себе передвиборчий піар, інші - банально заробляли гроші. У результаті весь гральний бізнес майже у повному складі вивісив чорний прапор та перемістився у тінь, час від часу змінюючи місце своє дислокації.
Таким чином, кошти, які хоча б теоретично повинні були надходити до бюджету від провадження грального бізнесу в Україні йдуть на пряму або в гаманці псевдо активістів, або ж “ватажкам” державних структур, на які покладено обов’язок контролювати дане питання.
Зрозуміло, що такий напівлегальний стан речей не може тривати вічно. Рано, чи ще раніше, потрібно буде винести виправдувальний, або ж обвинувальний вирок гральному бізнесу в Україні.
І саме тут всім владним мужам, на долю яких випаде прийняття цього рішення, потрібно буде відкинути спокусу політичних спекуляцій і дійсно продемонструвати свою далекоглядну державницьку позицію при вирішенні даного питання.
То яке рішення приймати?
Гральний бізнес в Україні може існувати в цивілізованих рамках, але не може бути таким, яким був до заборони, і тим більше - не в сьогоднішньому форматі.
Розумним підходом проблему грального бізнесу сміливо можна перетворити в перевагу, але для цього дана сфера послуг повинна бути включена в державну (регіональну) стратегію розвитку туризму, як один з ключових елементів даної галузі.
Скептики такої ідеї завжди апелюють: “Хто поїде в Україну грати в казино?”; “Останні гроші видурити з людей”; “Кошти все одно не доходитимуть до державної казни” і т.п.
Виходячи з останнього, одразу потрібно зазначити, що з підходом “все вкрадуть”, краще взагалі нічого не починати, бо гроші все одно вкрадуть. Загальним вирішенням проблеми корупції повинні займатися новостворені державні органи та відділи.
Тепер про те, чи Україна насправді безперспективна країна для даної сфери послуг.
Лас-Вегас – гральна Мекка всього Світу. Пустеля. Води майже немає, єдине джерело вологи – водосховище Мід на річці Колорадо. По ідеї - мертва зона. Але ж креативний і завбачливий підхід перетворив пустелю на комбайн для “скосу” грошей для економіки США. А готелі в центрі міста вдвічі дорожчі за аналогічні на Мальдівах.
Ще один приклад казкового перетворення піску в золото – ОАЕ. Можна скільки завгодно тикати пальцем на їхню нафту, але з далекоглядністю арабів не посперечаєшся. Росія, наприклад, зі своїм газом, крім ворогів собі нічого не нажила.
А от Україна з її помірним м’яким кліматом та не бідною Європою під боком може обмежуватись лише власною фантазією, або ж лінню. Є ще, правда, варіант з “намаханим” сусідом зі сходу, але тут вже без варіантів на випадок чого, для будь-чого.
А тепер на рахунок того, чи всі стануть бідними після легалізації грального бізнесу.
По-перше. Дана сфера послуг повинна із самого початку бути орієнтована на багатого туриста із високим фінансовим порогом заходу в той чи інший гральний заклад.
По-друге. Це не повинні бути сумнівні контори, розкидані по всіх вокзалах, базарах, зупинках. Потрібно буде закріпити конкретно визначене місце, або місця на карті України, де будуть функціонувати послуги даного класу.
І по-третє. Якщо й знайдеться такий бовдур, який, скажімо, продасть останню квартиру і віднесе все в казино, подолавши грошовий бар’єр входу в ігрову зону і самий заклад, то такого персонажа все одно рано чи пізно взують і без “краю розваг”.
Висновок.
Правильна легалізація грального бізнесу в Україні послугує одним з потужних імпульсів до оптимізації економічного клімату в країні. Наголошую, що лише правильний, по державницькому розумний та далекоглядний підхід!
І ще одне, – “Для того, щоб жити так, як ніколи не жили, потрібно робити те, що ніколи не робили!”.
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін вчора о 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз вчора о 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов вчора о 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак 20.11.2024 11:17
- Ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню Євген Морозов 20.11.2024 10:35
- Репарації після Другої світової, як передбачення майбутнього: компенсації постраждалим Дмитро Зенкін 20.11.2024 00:50
- Що робити під час обшуку? Сергій Моргун 19.11.2024 19:14
- Як реагувати на вимоги поліції та ТЦК: поради адвоката Павло Васильєв 19.11.2024 17:55
- Як зниження міжнародної підтримки впливає на гуманітарне розмінування в Україні Дмитро Салімонов 19.11.2024 14:12
- Українські діти війни: більше 10 років російської агресії, 1000 днів незламності Юрій Гусєв 19.11.2024 12:16
-
Віктор Ющенко та партнери відчужили право на видобуток газу на Полтавщині
Бізнес 81154
-
Головний прапор країни приспустили: яка причина
Життя 74925
-
"Ситуація критична". У Кривому Розі 110 000 жителів залишаються без опалення
Бізнес 13471
-
Ми втрачаємо покоління інженерів і програмістів. Як математика впливає на майбутнє України
11761
-
Британія утилізує п'ять військових кораблів, десятки гелікоптерів і дронів задля економії
Бізнес 9035