Корпоративне шахрайство: фіктивна закупка з використанням фірм-одноденок
Фірма-одноденка - це жаргонний термін для організацій, створених виключно з метою ухилення від сплати податків, шахрайських операцій.
Найчастіше керівництво Компанії при отриманні кращої ціни і умов за договором, готове брати на себе ризики і купувати товару за передоплатою. Цими обставинами найчастіше користуються нечисті на руку співробітники відділу закупівель. Особливо якщо в Компанії не вибудувана система фінансово-економічної безпеки і немає профільних фахівців щодо запобігання корпоративного шахрайства.
Наприклад, Компанія проводить тендер на закупівлю товарів (робіт, послуг), за результатами якого договір буде укладено з фірмою-одноденкою. Надалі, після перерахування грошових коштів на рахунки даного підприємства, товар не поставляється, а послуги не надаються, оскільки до терміну їх поставки, передбаченого договором, фірма-одноденка «розчиняється». В результаті таких махінацій утворюється безнадійна дебіторська заборгованість.
Подібна схема реалізується в більшості своїй тільки в змові.
У практиці був випадок, коли співробітник з метою особистого збагачення за рахунок Компанії, уклав форвардний контракт з фірмою-одноденкою на зариблення з наступною поставкою товару через рік (жива риба). По закінченню передбаченого договором терміну поставки товару, на дзвінки і листи фірма-одноденка не відповідала. Юридичним відділом були проведені всі необхідні заходи щодо пошуку фірми-одноденки, проте вони не принесли бажаних результатів. Даний співробітник Компанії написав пояснювальну записку керівництву підприємства і на цьому все закінчилося.
Однак, на цьому радісному етапі для внутрішньокорпоративного шахрая, в Компанії була організована служба фінансово-економічної безпеки (ФЕБ). Першочерговими діями, якими зайнялися фахівці ФЕБ, стало вивчення всіх укладених договорів за останні 3 роки, аналізувалися підприємства, умови за договорами, об'єми закупівель, поточна, прострочена та безнадійна дебіторська заборгованість.
В ході проведеної аналітичної роботи, було встановлено, що аналогічні інциденти, з не поставкою товару, вже були в історії цього співробітника відділу закупівель. За результатами внутрішнього розслідування, шахрай був звільнений.
Причини, за якими тривалий час зазначений співробітник уникав відповідальності і дане питання не піднімалося на більш високому рівні, переріс в інші розслідування, які потягнули за собою нитку інших зловживань і протиправних дій серед менеджменту Компанії.
Для запобігання та виявлення протиправних дій при взаємовідносинах з контрагентами необхідне використання всіх трьох видів контролю: попереднього, поточного і наступного.
ПОПЕРЕДНІЙ КОНТРОЛЬ
До найбільш ефективних організаційних заходів при попередньому контролі, що забезпечує зниження ризиків при взаємовідносинах з контрагентами, відносяться:
- побудова матриці ризиків;
- розробка і реалізація мір забезпечення фінансово-економічної безпеки;
- побудова матриці загроз;
- побудова ефективної системи управління і внутрішнього контролю;
- розробка і дотримання регламенту по закупкам і організації тендерів;
- розробка і дотримання регламенту щодо врегулювання заборгованості та розрахунків;
- розробка і дотримання корпоративного кодексу етики;
- перевірка лояльності працівників при прийомі на роботу;
- створення власної бази контрагентів;
- створення системи мотивації персоналу;
- розробка програми боротьби з шахрайством;
- ротація кадрів;
- ротація посадових обов’язків та інше.
ПОТОЧНИЙ КОНТРОЛЬ
При поточному контролі взаємовідносин з контрагентами виокремимо:
- моніторинг перемовин з контрагентами;
- аудіовізуальний контроль перемовин;
- моніторинг процесів;
- подвійний контроль операцій;
- перевірка даних керівників та засновників контрагентів;
- перевірка повноважень осіб, що діють від імені контрагентів;
- перевірка дійсності реєстраційних даних контрагентів;
- перевірка майнового та фінансового стану контрагентів;
- перевірка правоздатності (можливість здійснювати конкретні види діяльності);
- перевірка дійсності наданих відомостей контрагентами;
- перевірка множинності реєстрації на одну юридичну адресу;
- перевірка ділової репутації контрагента;
- виїзд на підприємство контрагента;
- отримання інформації про контрагентів з відкритих джерел інформації (OSINT);
- використання різноманітних платних інформаційних ресурсів по контрагентам;
- ранжування заборгованості;
- спостереження;
- контрольна перевірка;
- моніторинг і ротація контактів з контрагентами;
- аналіз умов договорів на етапі їх укладення;
- метод стиковки і порівняння;
- контроль лояльності співробітників та інше.
ПОДАЛЬШИЙ КОНТРОЛЬ
При подальшому контролі взаємовідносин з контрагентами, найбільш ефективними способами і методами контролю є:
- перевірка дотримання регламенту по закупкам і організації тендерів;
- перевірка бюджетної та економічної обґрунтованості та доцільності закупівель;
- перевірка правильності та обґрунтованості операцій із закупівель;
- перевірка ефективності використання ресурсів підприємства;
- перевірка дотримання регламенту щодо врегулювання заборгованості та розрахункам;
- аналіз фінансово-господарської діяльності;
- аналіз договорів;
- нормативно-правова перевірка;
- формальна перевірка та перевірка достовірності документів по проведенню тендерів;
- моніторинг результатів роботи;
- зустрічна перевірка;
- письмові пояснення;
- аналіз оперативної інформації;
- перевірка збереження активів;
- проведення службових розслідувань;
- зіставлення звітних і планових показників;
- аналітична перевірка;
- економічний аналіз та перевірка;
- вибіркова перевірка;
- перевірка записів в регістрах бухгалтерського обліку і звітності та інше.
Впевнений, що надана інформація дозволить розробити систему внутрішніх корпоративних ризиків, що дозволить підвищити не тільки ефективність системи внутрішнього контролю, а й самого бізнесу в цілому.
- Синдром 3I/ATLAS Володимир Стус вчора о 21:34
- Сайт як стратегічний сейлз-інструмент: чому бізнесу потрібна власна платформа Ярослав Халецький вчора о 18:27
- Висновок експерта у галузі права: правова природа та оцінка судовою практикою Леся Дубчак вчора о 16:17
- Як українці тікають у світ симулякрів, коли небо стає все дірявішим Максим Гардус вчора о 14:23
- Україна після розпаду СРСР: західні припущення та наслідки для економіки Сергій Дідковський вчора о 13:59
- Суперфуди made in Ukraine: чи може Україна стати експортером нової "їжі здоров’я"? Наталія Павлючок вчора о 08:58
- Eнергетичний дарвінізм: юридична стратегія M&A в умовах кризи Ростислав Никітенко 14.09.2025 21:07
- Життя починається за межами зони комфорту: як наважитися на зміни Олександр Скнар 14.09.2025 13:00
- Інвестори "Аркади": ілюзія добудови та реальність судових процесів Арсен Маринушкін 13.09.2025 17:30
- Як готелю вижити без світла і тепла: уроки енергетичної автономії Роман Сидоренко 13.09.2025 13:40
- Правда, Пятачок? Володимир Стус 12.09.2025 20:42
- Зняття Трампом санкцій з авіакомпанії "Белавіа", це черговий крок на зустріч путіну Андріян Фітьо 12.09.2025 17:51
- Соціальні пріоритети програми дій Уряду на 2025-2026 рік Андрій Павловський 12.09.2025 17:12
- Державний аграрний реєстр: як працює онлайн-платформа для підтримки фермерів Олександр Мінкін 12.09.2025 16:27
- Створення Спільноти публічних закупівельників: крок до європейських стандартів Євген Якубовський 12.09.2025 15:10
- Соціальні пріоритети програми дій Уряду на 2025-2026 рік 383
- "М’які" компетентності за жорсткими стандартами: координати довіри в оцінюванні суддів 335
- Дипломатія кадрових помилок 315
- Санкції та профіцит нафти. Що чекати українським аграріям від цін на ДП? 251
- Всередині бульбашки: як соціальні медіа спотворюють політичну реальність 139
-
Колишній голова КМДА отримав підозру за рішення повністю зупинити метро у 2014 році
Бізнес 35389
-
Регулятор назвав топ скарг на мобільний зв'язок: зняли кошти, не перенесли залишок
Бізнес 7121
-
10 найкращих образів премії "Еммі": Скарлетт Йоганссон, Селена Гомес і Педро Паскаль
Життя 5821
-
Мінус 100 мільярдів гривень. Хто заплатить за боргову кризу в енергетиці
Бізнес 3894
-
Порт індійської Adani не взяв на розвантаження танкер з російською нафтою – Reuters
Бізнес 3814