"Безліміт" на кредитні ліміти: як вилізти з боргової ями

Вплив фінансової неграмотності на боргові зобов'язання українців і важливість розумного використання кредитів як інструменту.

«Кредитні мінуси» вже давно стали органічною частиною життя українців, що не дивно: приблизно 29% населення нині живе у бідності. Серед очевидних причин – воєнні дії та їхній вплив на економіку загалом, серед неочевидних – відсутність у людей навіть базового розуміння, як працює фінансова грамотність.

Механізм потрапляння в борги зрозумілий: це відбувається тоді, коли витрати людини перевищують доходи. Однак не завжди ці витрати є раціональними й невідкладними аж настільки, щоби звертатися до кредитного ліміту.

Ось декілька причин, чому люди так легко потрапляють у боргові зобовʼязання:

1. Стирається межа між банком і людиною. Отримати кредит чи відкрити великий кредитний ліміт нині можна не просто не йшовши до банку, а й перебуваючи за кордоном. До речі, кредитний ліміт нині може відкрити навіть студент, у якого, зазвичай, або зовсім немає доходу або ж він невеликий.

2. Підсвідоме бажання жити краще. Нині кредитки обслуговують культуру невідкладного задоволення, яка культивується в суспільстві. Усі хоч раз дозволяли собі нераціональну купівлю, однак чи варто робити її з кредитних коштів?

3. Відсутність усвідомлення, що це не особисті кошти. Іноді здається, що підвищити ліміт ще на 50$ це невелика проблема. Однак 50$ сьогодні, а потім післязавтра, це вже 100$, які доведеться повертати. Так люди непомітно для себе поглиблюють боргову яму.

4. Поведінкові патерни, які дісталися «в спадок» від батьків. Змінити фінансові звички, втім як і будь-які інші, – одна з найскладніших задач. Люди часто навіть не помічають, що користуються хибними стратегіями поведінки з грошима, бо їхні родичі теж так робили.

Кредитки насправді не є проблемою, якщо ви раціонально використовуєте ці кошти. Щоби не стати заручником боргів перед банком, їх варто насамперед розглядати як паличку-виручалочку для:

• неочікуваних потреб (наприклад, терміновий похід до лікаря чи незаплановані побутові витрати, як-от перекрити вартість оренди через затримку зарплати),
• інвестиції в себе (якщо прагнете здобути нову професію чи покращити скіли у вже наявній).

Варто зазначити, що проблеми з кредитними лімітами не є проблемою лише людей, які перебувають у скруті, населення з зарплатою вище середньої теж часто потрапляють на цей гачок, адже не розуміють, як мають працювати особисті фінанси.

Перше правило – навчитися жити на ті кошти, які заробляєш. Наступний крок – почати формувати принаймні невелику подушку безпеки, при наявності якої кредитний ліміт не буде вашим єдиним виходом. Є просте правило 10%, які варто відкладати, і яке працює навіть для невеликих зарплат. Середня зарплата в Україні – 20 тисяч гривень, 10% від неї – 2000 гривень. Щомісячне відкладання цієї чи трохи меншої суми зможе стати вашою базою для непередбачуваних ситуацій.

Якщо ж ви вже таки залізли в кредитний ліміт, треба постаратися закрити його ще до виходу з пільгового періоду. Інакше ви потрапите в замкнене коло, де будете нескінченно платити з користування кредитом. Тут варто зрозуміти, як створити ці додаткові гроші, які можуть перекрити борг. Найпростіше – поглянути на свій дім і, можливо, щось продати – ми навіть не усвідомлюємо, скількома речами не користуємося. Якщо дозволяє робота, візьміть додаткові проєкти / зміни абощо. Чи буде це дискомфортно? Так. Але рано чи пізно кредит доведеться повернути.

Насамкінець хочу навести приклад із життя: моя мама зростала в системі координат, де не пояснювали, що таке фінансова грамотність і для чого вона потрібна. Саме тому ми жили на широку ногу, могли витратити зарплатню за три дні й, зрештою, поступово опинялися в боргах. Так тривало доволі довго, поки я не подорослішала й не розібралася в тому, як працюють фінанси. Я поділилася з мамою цими знаннями, тож вона продала деякі непотрібні речі, правильно розрахувала процес погашення позик і змогла вибратися з боргів.

Чи можемо ми звинувачувати в такому підході наших батьків? Ні. Цей оверконсʼюмеризм часто є наслідком бідного дитинства, а також рамок, у яких вони жили за часів СРСР. Наша ж задача – розірвати це коло фінансової неграмотності й навчитися раціонально використовувати гроші, щоби ми керували ними, а не були заручниками.