Де протезуватися краще: в Україні чи за кордоном?
Вітчизняні реабілітологи та протезисти безупинно вчаться в іноземних колег, тому рідко поступаються їм у майстерності
Шанс повернутися до повноцінного життя після втрати кінцівки – це протезування. Чимало поранених за сталевими кінцівками прямують одразу до іноземної країни, не спробувавши отримати їх в Україні. Але чому теза про те, що протезуватися краще за кордоном, – насправді міф? І його розвінчують вже самі військові.
Декілька історій:
Олександр, військовослужбовець, у червні минулого року отримав поранення на Харківщині. Він втратив праву ногу. Розповідає, що під час штурмових дій їм назустріч виїхали резерви противника. Це були два танки, БТР. Завдали вогневого ураження, де він дістав поранення, дуже важке, через яке не вдалось зберегти ногу. Тепер замість втраченої кінцівки – протез, який отримав від львівського підприємства. Після цього – реабілітація та тренування, цей етап Олександр уже завершує і згодом планує повертатися на військову службу.
В боях на Київщині втратив частину ноги і "азовець" Віталій. Нині він уже з протезом. В одному з реабілітаційних центрів проводить чимало часу, бо вдосконалює фізичну форму. Електронний протез йому поставили в Києві за державний кошт, хоча побратими рушили за кордон, мовляв, там протезуватися краще. Однак, за словами Віталія, повернулися і сказали, все те саме, тільки є проблеми з мовним бар'єром, є також нерозуміння тих лікарів у тому, що вони працюють із звичайними травмами. Також не останню роль відіграло часте спілкування з протезистами, адже консультування, особливо, на перших порах, відбувається щотижнево. "Щоб твоя нога, що залишилася, або рука адаптувалася під протез, це досить тривалий період. Вона змінює форму, може збільшитися чи зменшитися в розмірі. Тоді треба робити заміну гільзи, коригування, налаштування різні. Тут це зробити набагато простіше і безкоштовно", – зауважує Віталій.
Рекомендують протезуватися в Україні і представники реабілітаційних центрів, адже встановлювати й обслуговувати протез має одне підприємство.
Якщо протез зроблений і встановлений за кордоном, то треба розуміти, що цей протез там і обслуговується. І справа не лише в обслуговуванні самого механізму. Багаторазова робота з культею, постійна реабілітація, робота з бойовою травмою – усім цим необхідно займатися упродовж всього життя. А якщо робити його за кордоном, то доведеться там проживати або постійно туди їздити.
Не знають про це або ж не вірять у можливості української медицини – найчастіші причини, чому бійці обирають одразу закордонні клініки і платять там шалені гроші за протези.
Отримати сучасний, якісний протез, та ще й безоплатно можна і в Україні. Вітчизняна медицина значно просунулася уперед у галузі протезування із 2014-го, коли розпочалася війна. Зараз є багато хороших протезних центрів, де ставлять хороші протези з хорошими комплектувальними. Деякі компанії шукають благодійників або співпрацюють з іноземними фондами. Є і державна програма, за якою відшкодовують вартість протезу.
"Чи державне, чи приватне – це немає значення, бо є в нас 321-ша постанова, яка чітко визначена державою й компенсує цій фірмі, яка запротезує воїна", – пояснює директор центру комплексної реабілітації "Галичина" Григорій Дунас. Саме в їхньому центрі нині активно підтримують і допомагають військовим з ампутованими кінцівками.
Вітчизняні реабілітологи та протезисти безупинно вчаться в іноземних колег, тому рідко поступаються їм у майстерності. Показником якості є те, що на фронті чимало бійців зі сталевими кінцівками, які отримали в Україні. Більш як 70% бійців, які мають вітчизняні протези, за нашими даними,, хочуть повертатися на фронт.
- Судовий захист при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно не відчужено Євген Морозов 13:02
- Система обліку немайнової шкоди: коли держава намагається залікувати невидимі рани війни Світлана Приймак 11:36
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін вчора о 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз вчора о 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов вчора о 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак 20.11.2024 11:17
- Ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню Євген Морозов 20.11.2024 10:35
- Репарації після Другої світової, як передбачення майбутнього: компенсації постраждалим Дмитро Зенкін 20.11.2024 00:50
- Що робити під час обшуку? Сергій Моргун 19.11.2024 19:14
-
"Ситуація критична". У Кривому Розі 110 000 жителів залишаються без опалення
Бізнес 21166
-
Що вигідно банку – невигідно клієнту. Які наслідки відмови Monobank від Mastercard
Фінанси 9753
-
Як тренування в спортзалі можуть нашкодити: помилки початківців
Життя 7649
-
Найбільший роботодавець і платник податків Херсонської області збанкрутував через війну
Бізнес 6301
-
Серіал "Король Талси" за участю Сильвестра Сталлоне продовжили на два сезони: деталі
Життя 5283