Міф 1: Усі, хто повертаються з війни, мають ПТСР

У близько 8% чоловіків та 20% жінок, які пережили травматичні події, діагностували ПТСР, тобто посттравматичний синдром. Цю статистику у березні оприлюднили в Міністерстві охорони здоров'я України. Психологи стверджують, це нормальна реакція українців на постійний стрес через воєнні дії. 

Найчастіше із посттравматичним розладом стикаються військові, адже смертельна небезпека і перебування у постійній бойовій готовності – їхні щоденні реалії. Але на одну і ту саму подію кожен реагує по-різному, тому є хибним твердження, що нібито всі бійці, які повертаються із фронту, мають ПТСР.

Тетяна Сіренко, психологиня Центру психічного здоров’я та реабілітації  “Лісова поляна” зауважує, що 70%, які пережили травматичні події, зможуть самостійно впоратися або впоратися з підтримкою близьких людей, оточення. І тільки в 30% розвиватиметься ПТСР. 8-12% із цих 30% матимуть серйозні зміни, які потребуватимуть медичного супроводу.

Але українське суспільство вже “вирішило”, що нібито всі військові після повернення з фронту переживають посттравматичний синдром. 

Чимало людей просто не знають, чому і як він може проявитися. Постійна загроза для життя, обстріли і та інші жахи, що переживають військові на війні. І коли повертаються, то можуть стикнутися із ПТСР, що розшифровується як посттравматичний синдром, але не з усіма так трапляється. За словами Тетяни Сіренко, люди, які не були на війні, думають, що після такого досвіду його неможливо пережити, зберігши здоровий глузд, психіку і таке інше. 

Але психіка кожної людини унікальна і може по-різному відреагувати на одну й ту саму подію, аналізує психологиня, яка близько восьми років працює з українськими ветеранами. Фахівчиня переконує, що насправді ж ПТСР діагностують у значної меншості людей, які пережили стрес.

"ПТСР виникає тоді, коли психіка намагається впоратися з травматичними спогадами, травматичним досвідом, але в неї не досить ефективно виходить. ПТСР проявляється чотирма групами симптомів – це нав'язливі, болючі травматичні спогади. Вони можуть називатися інтрузії, флешбеки, можуть бути кошмарні сни", – запевнила психологиня госпіталю ветеранів "Лісова поляна".

Кожна людина, незалежно від віку, статі, довоєнного способу життя отримує стресовий розлад під час участі у бойових діях. Але це точно не посттравматичний стресовий розлад, і наскільки ми комплексно підходимо до відновлення, до роботи з усіма, хто повертається з війни, залежить – призведе відсутність такої роботи до такого діагнозу чи не призведе. 

Хибна думка, що із ПТСР стикаються всі, хто воював, формує викривлене уявлення про ветеранів. Завдання суспільства – допомогти віднайти ресурси, не накладаючи зайвих кліше. Ментальні травми, навпаки, у деяких випадках, кажуть психологи, можуть дати позитивний поштовх у житті людини, адже вона усвідомлює те, що з нею відбулося, відпрацьовує свій травматичний досвід і розуміє, яка сила в неї там була в цій травматичній ситуації, яка допомогла їй вижити і направляє цю силу, цю енергію на свій розвиток.