Хто став ініціатором «офшоргейту» покаже час, але той факт, що ця історія вплине на політичну ситуацію в Україні є незаперечним.
3 квітня 2016 року світ сколихнув найбільший злив інформації про офшорні схеми колишніх і діючих глав держав, світових політиків та знаменитостей.
Добірку документів з панамської фірми під назвою Mossack Fonseca, про офшорні схеми, отримала німецька газета Suddeutsche Zeitung і поширили Міжнародний консорціум журналістів-розслідувачів (ICIJ) та Центр з дослідження корупції й організованої злочинності (OCCRP).
В архіві фігурують 11,5 млн секретних файлів, 12 колишніх і діючих глав держав, а також 128 політиків та відомих персон 50 країн світу .
Проте найбільшу увагу українців привернула фігура чинного президент України Петра Порошенка.
В Україні ця новина набула неабиякого розголосу. Аналізуючи вже відому інформацію можна зробити наступні висновки.
Насамперед, ця інформація є невигідною і несподіваною для президента Порошенка та його соратників, яким прийдеться шукати виправдання.
Але якщо така інформація з’явилася, значить вона для когось є вигідною.
По-перше, ця інформація вигідна внутрішнім і зовнішнім опонентам і «ворогам» Порошенка, які намагаються знизити рівень довіри населення до президента та посилити недовіру західних партнерів до українського лідера.
По-друге, це вигідно західним кредиторам України, які неодноразово намагалися пояснити керівництву України, що кредитні кошти будуть виділятися за умови здійснення реальних реформ, а не пустослівної балаканини.
По-третє, це вигідно народним депутатам, які намагаються уникнути «конституційного закріпачення», яке просуває Президент, через внесення змін до Конституції щодо зняття недоторканості з народних обранців.
По-четверте, публікація в пресі «Панамських документів» грає на руку і Арсенію Яценюку. Вона на певний час відволіче увагу громадян і політикуму від урядової та парламентської кризи і дасть йому можливість затриматися в кріслі прем’єра.
По-п’яте, як не дивно, цей скандал вигідний і Україні, оскільки ця інформація, як холодний душ, має остудити наміри глави держави монополізувати в Україні владу за рахунок західних коштів і, врешті, почати реальні реформи.
Звичайно, що оточення президента намагатиметься всіляко «відбілити» свого боса, називаючи це гібридною війною і звинувачуючи всіх і вся у наклепах: Росію, п’яту колону в Україні і т.д.
Проте пікантності цій інформації надає обставина, що поряд з Порошенко у відмиванні коштів через офшори згадується Путін і його найближче оточення, а це вказує на те, що російські недруги України не причетні до цього скандалу.
Хто став ініціатором «офшоргейту» покаже час, але той факт, що ця історія вплине на політичну ситуацію в Україні є незаперечним.
