Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
08.04.2014 10:16

Строки оскарження рішень митних органів

На практиці дуже часто митні органи під час розмитнення товарів неправомірно завищують та необґрунтовано виносять рішенні про коригування митної вартості, що апріорі не містять законних підстав.

На практиці дуже часто митні органи під час розмитнення товарів неправомірно завищують та необґрунтовано виносять рішенні про коригування митної вартості, що апріорі не містять законних підстав. На сьогодні існує позитивна судова практика з вирішення зазначених питань, тому імпортери мають досить високі шанси на повернення надмірно сплачених до бюджету коштів.

Однак, при оскарженні подібних рішень слід звертати увагу на встановлені строки оскарження в адміністративному та судовому порядку.

Суб’єкти господарської діяльності при оскарженні подібних рішень постійно зіштовхуються з «підводними перепонами», що закладені в Митному кодексі України та Кодексі адміністративного судочинства України, які можуть стати причиною пропущення строків, і, як наслідок, унеможливити повернення безпідставно сплачених коштів.

Відповідно до ч.1 ст. 24 Митного Кодексу України, кожна особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів, їх посадових осіб та інших працівників, якщо вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси. Згідно ч. 4. ст. 25 Митного Кодексу України, скарга на рішення, дії або бездіяльність керівника митного поста подається до митниці, структурним підрозділом якої є цей митний пост. В ч. 1 ст. 26 Митного Кодексу України визначено, що  вимоги до форми та змісту скарг громадян, строки їх подання, порядок і строки їх розгляду, а також відповідальність за протиправні дії, пов'язані з поданням та розглядом скарг, визначаються Законом України "Про звернення громадян".

Саме в порядку «досудового врегулювання спору» і виникають перші складнощі.

Так, відповідно до ч.1 та 2 ст. 17 Закону України "Про звернення громадян", скарга на рішення, що оскаржувалось, може бути подана до органу або посадовій особі вищого рівня протягом одного року з моменту його прийняття, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення громадянина з прийнятим рішенням. Скарги, подані з порушенням зазначеного терміну, не розглядаються. Згідно ч.1 ст. 20 Закону України "Про звернення громадян", звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Граничний загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Слід наголосити, що у разі пропущення місячного строку на оскарження рішення в адміністративному порядку, суд в подальшому визнає зазначену скаргу такою, що не відповідає Закону України «Про звернення громадян», та на підставі цього залишає позов без розгляду, оскільки строк оскарження в такому разі розраховується з моменту отримання первинного рішення.

Оскільки у більшості випадків скаржник отримує рішення (зазвичай не на його користь) про розгляд скарги не раніше, ніж через місяць, тому єдиним реальним способом захистити свої законні права є судове оскарження, порядок якого визначається Кодексом адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 4 ст. 99 КАСУ, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, важливим нюансом є те, що перебіг строку звернення до суду для оскарження рішення починається саме з моменту, коли скаржник дізнався про рішення, що в більшості випадків збігається з отриманням відповіді про розгляд скарги або надання самої відповіді.

Зазвичай, митні органи надсилають рішення по скарзі рекомендованим листом. Тому необхідно разом з рішенням зберігати поштовий конверт, в якому його було надіслано. В подальшому, при подачі до суду скарги необхідно разом з копією рішення подавати також і копію конверту з поштовими відмітками.

Однак, слід звернути увагу на те, що скасування рішення митного органу в більшості випадків призводить до вимоги про стягнення грошових коштів. Регулює зазначене питання ч. 5 ст. 99 КАСУ, що містить спеціальний скорочений строк для звернення до адміністративного суду з позовом. За таких обставин строк для звернення суб’єкта господарювання із позовом до адміністративного суду становить один місяць і обчислюється з дня отримання рішення, що оскаржується. Зазначений строк продовжується на час досудового врегулювання спору - процедури адміністративного оскарження відповідного рішення до контролюючого органу (від дня подачі скарги до моменту отримання рішення контролюючого органу за результатами її розгляду).

У разі пропущення строків на судове оскарження, відповідно до ч.1 ст. 100 КАСУ, адміністративний позов залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Виходячи із судової практики, домогтися у адміністративних судах всіх інстанцій визнання причин пропуску строку звернення поважними майже не можливо.

Крім того, слід пам’ятати, що навіть в разі визнання судом, що строк пропущено з поважних причин, та прийняття рішення про відкриття провадження у справі, в подальшому судом може бути прийнято протилежне рішення, оскільки суд може залишити скаргу без розгляду як при розгляді питання про відкриття провадження у справі, так і під час підготовчого провадження (якщо висновки суду про причини пропуску строку були передчасні) чи при прийнятті рішення. Тому навіть у таких випадках представники митних органів будуть на всіх стадіях процесу наполягати на залишенні скарги без розгляду, що буде додатковим приводом для прийняття рішення не на користь скаржника.

Висновок.

Таким чином, якщо Вами прийнято рішення про адміністративне оскарження рішення митного органу, то для досягнення позитивного результату в суді слід неухильно дотримуватися встановленого строку для оскарження в один місяць з дня ознайомлення  як під час адміністративного, так і під час судового оскарження, оскільки в подальшому при зверненні до суду  заява може бути залишена без розгляду на будь-якій стадії процесу у зв’язку із пропуском строків звернення до суду.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: [email protected]