Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
03.03.2020 13:26

Завтра відставка Кабміну: що буде із держпідтримкою АПК?

Аналітик аграрного ринку

Відновлять "спецрежим ПДВ", але це скоріше спустить агросектор у штопор.

На питання в заголовку відповім одразу: формат держпідтримки зміниться, відбудеться фактична реанімація «спецрежиму ПДВ». Навіть якщо це матиме іншу назву, уряд аж ніяк не наглядатиме за результативністю витрачання таких коштів. Співпраця із МВФ отримає нове ускладнення, зате Кабмін і ОП знайдуть прийнятний для аграріїв компенсатор при запуску ринку ріллі. Втім, це не врятує від потенційної просадки агровиробництва, яку очікують після скасування «земельного мораторію».

Нагадаю, що «спецрежим ПДВ» як форма держпідтримки існував до 1 січня 2017 року. Його суть – аграрій сплачує ПДВ не в держбюджет, а на власний спеціальний рахунок, гроші з якого можна витрачати на капітальні інвестиції. Профільні аграрні асоціації оцінювали обсяг такої підтримки в 20-25 млрд грн на рік. Скасували її, аби зберегти співпрацю із МВФ, який вимагав збільшення фіскалізації бюджету заради макроекономічної стабілізації. Аграрії були «проти», заявляли що їх хочуть розорити перед стартом ринку ріллі.

На заміну «спецрежиму ПДВ» з 1 січня 2017 року прийшла «квазіакумуляція ПДВ» - цей податок аграрії почали сплачувати на загальних підставах, але сплачені кошти тваринники та виробники фруктів й овочів отримували назад. Обсяг такої підтримки складав 4 млрд грн на рік, відмовились від неї із-за скандалу із видачею мільярда гривень дотацій холдингу МХП Косюка. У 2018-2019 роках держпідтримка працювала у форматі прямих дотацій на проекти будівництва нових тваринницьких ферм, елеваторів, закладки садів та купівлі вітчизняної агротехніки. Але й тут не вдалось уникнути скандалу про «надмірність» дотацій «другові Порошенка».

Деталізую підстави для висновків у першому абзаці, зокрема – деяку хронологію подій. Спочатку на одному із форумів уповноважений Президента по земельним питанням Роман Лещенко обіцяє аграріям відновлення не лише профільного Мінагрополітики, але й спецрежиму ПДВ, в якості «бонусів» до старту земельного ринку. Потім аналітики Українського клубу аграрного бізнесу роблять заяву, що капітальні інвестиції в АПК за 2019 рік упали на 10 мільярдів гривень: землероби намагались зекономити гроші на викуп паїв, надто – на тлі зміцнення національної валюти. І якраз у цей контекст дуже влучно вкладається нещодавно заява Мілованова про план видавати в наступні 3 роки по 10 мільярдів гривень для фінансової підтримки АПК. (Згоден, складно сприймати серйозно заяви, під які не підведено належного економічного обгрунтування, і які виголошує людина, що в принципі видає виключно епатажні заяви). Прикметно, що після заяви Лещенка про можливе відновлення «спецрежиму ПДВ» аграрії не стали виголошувати ніяких заперечень, і не стали нагадувати, що в 2017-2018 роках вони вимагали лишень модифікації «квазіакумуляції ПДВ» та/або зниження ставки ПДВ на соціальні продукти до 7-10% замість 20%.

На користь реанімації «спецрежиму ПДВ» грає і політичний контекст, зокрема прагнення ОП перейти до повністю ручного управління економікою, із ручним розподілом ресурсів серед окремих груп, замість створення «рівних правил гри» для всіх. Слід ще додати, що в профільному аграрному середовищі дуже поширене уявлення, що земельна реформа неодмінно супроводжується падінням агровиробництва, тому потрібен не просто запуск ринку ріллі, але й дієва підтримка хліборобів».

Але якщо міркувати ретроспективно, то дієвість та ефективність «спецрежиму ПДВ» - сумнівна. Так, аграрії майже повсюдно перейшли на імпортні трактори та комбайни, бо на них було зручніше витрачати гроші із спецрахунку. Але при цьому аграрії не купували іншу важливу агротехніку: якщо вірити Держстату, у 2018 році кожне агропідприємство мало лише по одній сівалці та по одному розкидачу добрив. Головним стимулом для «елеваторного буму» останніх 5 років стало зростання урожаю зерна як таке, додатковим – саме цільова програма дотацій на будівництво елеваторів, а не «спецрежим ПДВ». Врешті, останні 5 років спостерігається тенденція, що аграрії на весняні польові роботи стабільно позичають 10-15 млн грн, або ж 5-10% від усіх затрат на кампанію. Це структурні перекоси внаслідок тривалого «спецрежиму ПДВ», чи лишень відсутність фінграмотності у фермерів? Економістам слід знайти відповідь на це питання.

Врешті, не виключено, що щедрі дотації на АПК при старті ринку землі видаватимуть зокрема й завдяки позалегітимному відбору коштів у самих аграріїв. Пригадаймо, в січні 2017 року аграрії отримали останні компенсації по спецрежиму ПДВ із затримкою майже у місяць. «Квазіакумуляція ПДВ» передбачала автоматичну видачу коштів, але при цьому в 2018 році аграрії мали іншу хронічну проблему – «підвисання» коштів на рахунках ДФС із-за блокування податкової накладної.

Наостанок допущу, що поняття про «просадку агровиробництва із-за старту ринку землі – хибне». Справді, в середині 1990-на початку 2000-х в країнах Центральної та Східної Європи спостерігалось падіння виробництва в агросекторі, відносно показників 1989-1990 років. Але причиною цьому була не лібералізація земельних відносин, а швидка й тотальна деструкція усього державного виробництва в агросекторі. Наприклад, у 1991 році Польща виставила на ліквідацію одразу тисячу із 1400 наявних радгоспів. Їх не продавали як «цілісний майновий масив», на землю були одні покупці, на реманент - другі, на приміщення – треті. Найдовше колгоспи проіснували в Молдавії – до 1998 року, але тоді ж і почалась їх ліквідація.

У нас же в 1990-2000-х роках відбулась не тотальна деструкція, а повільне переформатування в секторі АПК. Наприклад, у тому ж 1998 році почали просто переформатовувати у кооперативи, із збереженням майнових комплексів та технологічних ланцюжків. І їх слід губиться лишень в 2018 році, коли із 1600 наявних аграрних кооперативів 1300 – не просто «мертві», але створені якраз на базі колишніх колгоспів. І навіть якщо в нинішньому Кабміні люблять словосполучення «творча деструкція за Шумпетером», не допустити цього в агросекторі - найголовніше завдання для усіх наступних урядів. Зокрема, і через виважений вибір інструментів для регулювання галузі.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net