Листи до з’їзду. Лист п’ятый. «Финансы поют...» або закон не догма

На сьогоднішній день вже ясно окреслилися напрями, за якими окремі колеги планують викривити   положення закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», який тільки-но набрав чинності.

Перше - обмеження прав адвокатів на участь в установчих конференціях, проведення таких конференцій всупереч вимогам закону за так званим «квотним принципом».

05 вересня всього на кілька годин на сайті Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури на кілька годин з’явилися «Дані про час та місце проведення установчих конференцій адвокатів регіону...». З’явилися і зникли без жодних пояснень.

Можливо, причиною зникнення була ця інформація про проведення конференції у Київській області?

Як бачимо, творча переробка норм закону цілком може призвести до проведення начебто єдиної конференції у кількох місцях та ще й без належного повідомлення адвокатів за 20 днів про місце проведення.

Другий напрям - це цілком передбачувано питання фінансові.

Відповідно до статті 54 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», з'їзд адвокатів України може прийняти рішення про сплату щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування, визначити напрями їх використання та відповідальність за несплату внесків.

Якщо рішення про сплату внесків прийнято з’їздом, Рада адвокатів України (що в період між з’їздами виконує  функції адвокатського самоврядування)  відповідно  до статті 55 закону встановлює розмір та порядок їх сплати та  забезпечує розподіл і використання.

Відповідно до статті 58 закону, розмір щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування є однаковим для всіх адвокатів.

Таким чином, законодавець сконцетрував повноваження стосовно збору і розподілу коштів в руках Ради адвокатів України.

Такий підхід є цілком виправданим в рамках ідеології прийнятого закону. Адвокатура України є єдиною. Відповідно до закону, адвокат України здійснює адвокатську діяльність на всій території України. Тобто, адвокати можуть вільно міняти регіон практики. Витрати рад адвокатів регіону (а кожна з цих рад відповідно до закону - окрема юридична особа), звичайно, будуть відрізнятися, але не кардинально.  В той же час адвокатське самворядування має вирішувати завдання загальнодержавної ваги, що потребують значних витрат. Це перш за все ведення Єдиного реєстру адвокатів України, а також офіційного веб-сайту Національної асоціації адвокатів України.

Однак вже лунають голоси невдоволених «централізацією внесків». Вже є пропозиції в обхід (а можна сказати і на порушення) норм закону закріпити, наприклад, у майбутньому статуті Національної асоціації адвокатів норми, що спрямовували б внески адвокатів до регіональних рад, передбачивши лише певні відрахування коштів регіональними радами «в центр».

Такий підхід мало того, що не ґрунтується на законі, не відповідає інтересам єдиної адвокатури України. За таким підходом існуватимуть «багаті» і «бідні»  регіональні ради, адже кількість адвокатів між регіонами відрізняється іноді в десятки разів.

Тут слід зазначити, що структура Ради адвокатів України визначена законом таким чином, що представники потенційно «багатих» регіонів будуть у меншості. Тому є підстави сподіватися, що майбутня Рада адвокатів України у питаннях фінансового забезпечення органів адвокатського самоврядування діятиме відповідно до закону та в інтересах єдиної адвокатури України.

Обговорення у групах Facebook:

Адвокати України

Адвокати Донецької області