Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
25.05.2009 10:19

Текст конституційного звернення

Керуючий партнер Адвокатського об'єднання "ГОЛОВАНЬ І ПАРТНЕРИ"

Відповідно до статті 59 Конституції України «Кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та н

Конституційне звернення

з приводу офіційного тлумачення положень

Конституції України

(щодо права свідка, потерпілого на правову допомогу при його допиті, при дачі пояснень будь-яким державним органам)

 

 

Відповідно до статті 59 Конституції України «Кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура».

 

Вважаю, що зміст положення статті 59 Конституції України передбачає надання правової допомоги особі, яку викликано на допит у якості свідка або потерпілого. У тому числі, ця норма не забороняє присутність особи, що надає правову допомогу, безпосередньо при допиті свідка або потерпілого, з метою надання останньому правової допомоги, як це передбачено статтею 59 Конституції України.

Вважаю, що зміст положення статті 59 Конституції України також передбачає надання правової допомоги особі, яку викликано для дачі пояснень будь-якими органами державної влади (зокрема тими, що зазначені у переліку нижче).

 

Рішенням Конституційного Суду України (далі – Конституційний Суд України або КС України) у справі за конституційним зверненням громадянина Солдатова Геннадія Івановича щодо офіційного тлумачення положень статті 59 Конституції України, статті 44 Кримінально-процесуального кодексу України (далі – КПК України»), статей 268, 271 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справа про право вільного вибору захисника) Конституційним Судом України було дано офіційне тлумачення положення частини першої статті 59 Конституції України про те, що "кожен є вільним у виборі захисника своїх прав" (конституційне право підозрюваного, обвинуваченого і підсудного при захисті від обвинувачення та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з метою отримання правової допомоги вибирати захисником своїх прав особу, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи), а також положення частини другої статті 59 Конституції України про те, що "для забезпечення права на захист від обвинувачення... в Україні діє адвокатура" (одна із конституційних гарантій, що надає підозрюваному, обвинуваченому і підсудному можливість реалізувати своє право вільно вибирати захисником у кримінальному судочинстві адвоката – особу, яка має право на заняття адвокатською діяльністю).

 

Акцентую увагу на тому, що звертаюсь до КС України для отримання офіційного тлумачення інших (відмінних від розтлумачених у справі Солдатова) положень статті 59 Конституції України.

 

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 42 Закону України «Про Конституційний Суд України» у конституційному зверненні зазначаються статті (окремі положення) Конституції України або Закону України, тлумачення яких має бути дано Конституційним Судом України.

Вважаю, що офіційного тлумачення потребують положення частин 1, 2 статті 59 Конституції України, а саме такі:

1)     «кожен має право на правову допомогу»;

2) «для…надання правової допомоги при вирішенні справ у… державних органах в Україні діє адвокатура».

 

Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 42 Закону України «Про Конституційний Суд України» у конституційному зверненні зазначається обґрунтування необхідності в офіційному тлумаченні положень Конституції України або законів України.

Аналіз наведеного положення частини 1 статті 59 Конституції України дозволяє стверджувати, що право на правову допомогу має будь-яка особа («кожен»). Наявність цього права не залежить від процесуального статусу такої особи (якщо мова йде про кримінальний процес).

Вважаю, що слово «кожен» у даному випадку слід розуміти як «будь-яка особа», тобто: затриманий, обвинувачений, підозрюваний, потерпілий, свідок або ж особа, що не має процесуального статусу відповідно до КПК України, а лише викликається для дачі пояснень до того чи іншого державного органу.

Перелік органів, що згідно із законодавством України мають право викликати особу для дачі пояснень, наведено нижче. При цьому цей перелік не є вичерпним.

 

Наведене положення частини 2 статті 59 Конституції України не містить жодних обмежень щодо того хто, де, коли і за яких обставин має право на правову допомогу адвоката.

Більш того, виходячи із змісту статті 59 Конституції України, правова допомога має надаватися особі за будь-яких обставин, у будь-якій формі, необхідній цій особі. Адвокатура діє саме для цього.

 

Системний аналіз двох наведених вище положень статті 59 Конституції України дозволяє дійти таких висновків.

1.     Будь-яка особа має право на правову допомогу.

2.     Правова допомога може надаватися, зокрема, при вирішенні справ у державних органах України.

3.     Правова допомога у державних органах може надаватися адвокатами (з урахування офіційного тлумачення, наведеного у рішенні КС України у справі Солдатова Г. І.).

4.     Правова допомога може надаватися у будь-якій формі, що включає присутність адвоката при вчиненні будь-яких процесуальних дій за участю особи, можливість надання ним консультацій тощо.

 

"Основні принципи, що стосуються ролі юристів", прийняті восьмим Конгресом ООН з питань попередження злочинності і поводження з правопорушниками 27 серпня - 7 вересня 1990 року, передбачають, що кожна людина має право звернутися до будь-якого юриста за допомогою для захисту і відстоювання своїх прав та захисту їх на всіх стадіях кримінального судочинства (принцип 1).

З наведеного також можна зробити беззаперечний висновок про те, що особа сама визначає той момент, коли вона потребує професійної правової допомоги, та форми такої допомоги. У статті 59 Конституції України прямо зазначено, що правова допомога має надаватися у судах та/або у інших державних органах. До останніх, безумовно, відноситься і прокуратура, і органи внутрішніх справ, інші органи, уповноважені викликати громадянина на допит чи для дачі пояснень.

Наведена стаття Конституції України не містить обмежень щодо місця надання правової допомоги, стадії вирішення справи або процесуального статусу особи, що потребує надання правової допомоги.

Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

 

Процесуальний статус свідка, процедура та підстави виклику на допит регламентуються Кримінально-процесуальним кодексом України.

Стаття 65 КПК України визначає: «Доказами в кримінальній справі є всякі фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган дізнання, слідчий і суд встановлюють наявність або відсутність суспільно небезпечного діяння, винність особи, яка вчинила це діяння, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються: показаннями свідка, показаннями потерпілого, показаннями підозрюваного, показаннями обвинуваченого, висновком експерта, речовими доказами, протоколами слідчих і судових дій, протоколами з відповідними додатками, складеними уповноваженими органами за результатами оперативно-розшукових заходів, та іншими документами».

Згідно з частиною 1 статті 66 КПК України «особа, яка провадить дізнання, слідчий, прокурор і суд в справах, які перебувають в їх провадженні, вправі викликати в порядку, встановленому цим Кодексом, будь-яких осіб як свідків і як потерпілих для допиту».

Відповідно до статті 68 КПК України «як свідок може бути викликана кожна особа, про яку є дані, що їй відомі обставини, які відносяться до справи».

Згідно зі статтею 171 КПК України «виклик потерпілого проводиться за правилами, встановленими статтею 166 цього Кодексу.

Допит потерпілого проводиться з додержанням вимог, зазначених у частинах 1, 2 і 3 статті 167 цього Кодексу».

Статтею 69-1 КПК України встановлено такі права свідка:

1) давати показання рідною мовою або іншою мовою, якою він вільно володіє, і користуватися допомогою перекладача;

2) заявляти відвід перекладачу;

3) знати у зв'язку з чим і у якій справі він допитується;

4) власноручно викладати свої показання в протоколі допиту;

5) користуватися нотатками і документами при дачі показань у тих випадках, коли показання стосуються будь-яких розрахунків та інших даних, які йому важко тримати в пам'яті;

6) відмовитися давати показання щодо себе, членів сім'ї та близьких родичів;

7) знайомитися з протоколом допиту і клопотати про внесення до нього змін, доповнень і зауважень, власноручно робити такі доповнення і зауваження;

8) подавати скарги прокурору на дії дізнавача і слідчого;

9) одержувати відшкодування витрат, пов'язаних з викликом для дачі показань.

 

Безумовно, для реалізації своїх прав свідок потребує правової допомоги. Більшість із означених прав може бути реалізована свідком саме під час процедури допиту, тобто, під час допиту свідок має потребу в отриманні правової допомоги, зокрема, у консультаціях та роз'ясненнях з юридичних питань, що стосуються реалізації його прав.

 

Певні органи державної влади згідно з українським законодавством можуть відбирати пояснення у фізичних осіб у межах своїх повноважень, викликати громадян для дачі пояснень (відповідно до переліку, що наведений нижче і не є вичерпним).

1. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 11 Закону України «Про міліцію» міліція має право «викликати громадян і службових осіб у справах про злочини та у зв'язку з матеріалами, що знаходяться в її провадженні, в разі ухилення без поважних причин від явки за викликом піддавати їх приводу у встановленому законом порядку».

2. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 20 Закону України «Про прокуратуру» прокурор має право «викликати посадових осіб і громадян, вимагати від них усних або письмових пояснень щодо порушень закону».

3. Згідно з пунктом 10 частини 3 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець має право «викликати громадян та посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а у разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи внутрішніх справ».

4. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право «викликати посадових осіб, громадян для пояснень щодо джерела отримання доходів, обчислення і сплати податків, інших платежів».

5. Відповідно до пункту 20 статті 5 Постанови КМУ від 14 квітня 1997 року N 341 «Про Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ» Підрозділи Державтоінспекції мають права, передбачені Законами України "Про міліцію", "Про дорожній рух", "Про оперативно-розшукову діяльність", іншими нормативно-правовими актами, що регулюють їх діяльність. Зокрема, працівники Державтоінспекції під час виконання службових обов'язків мають право викликати до Державтоінспекції громадян, посадових і службових осіб у справах і за матеріалами, які перебувають у провадженні, для дачі письмових чи усних пояснень.

6. Згідно з пунктом 15 статті 5 Постанови КМУ від 17 листопада 2001 року N 1520 «Про затвердження Положення про Державну екологічну інспекцію» Держекоінспекція має право викликати громадян для одержання усних або письмових пояснень у зв'язку з порушенням ними вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання, відтворення та охорони природних ресурсів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами) та небезпечними хімічними речовинами, екологічну та в межах своєї компетенції радіаційну безпеку.

Вважаю, що зміст положення статті 59 Конституції України передбачає надання правової допомоги особі, що її викликано для дачі пояснень будь-якими органами державної влади (зокрема тими, що зазначені у переліку).

Слід відзначити, що законодавство зарубіжних країн та судова практика Європейського суду з прав людини прямо вказують на необхідність присутності адвоката при допиті свідка. Так, у справі «Менешева проти Росії» (заява N 59261/00) Європейський суд з прав людини зазначив «суд зазначає, що міліція очікувала від заявниці надання інформації щодо вбивства, нібито вчиненого Л., припускаючи, що Л. є її хлопцем. Суд вказує на суперечливі твердження державних органів щодо того, чому заявницю забрали до відділка, і робить висновок, що її сюди доставили для допиту як свідка злочину, а не у зв'язку з незначним адміністративним порушенням, яке використовувалося як привід. Цей допит не узгоджувався зі звичайними процедурними гарантіями російського законодавства, такими як запис розмови, присутність адвоката та ін.. Отже, Суд не може виключити застосування сили міліцією для отримання інформації від заявниці».

Проаналізувавши наведений витяг з Рішення Європейського суду, можна дійти висновку, що необхідність присутності адвоката при допиті свідка для Європейського суду з прав людини є очевидною. Крім того, наявність права у свідка з’являтися на допит разом із адвокатом прямо закріплена у ст. 56 КПК РФ.

Згідно зі статтею 94 Закону України «Про Конституційний суд України» підставою для конституційного звернення щодо офіційного тлумачення Конституції України та законів України є наявність неоднозначного застосування положень Конституції України або законів України судами України, іншими органами державної влади, якщо суб'єкт права на конституційне звернення вважає, що це може призвести або призвело до порушення його конституційних прав і свобод.

 

Наявність неоднозначного застосування положень Конституції України підтверджую таким.

 

24 вересня 2008 року Старшим прокурором відділу нагляду прокуратури Донецької області Б. було винесено постанову про відмову у порушенні кримінальної справи (копія постанови додається).

Означений документ містить, зокрема, такі висловлювання, що підтверджують участь адвоката у допиті свідка (сторінка 5 Постанови про відмову у порушенні кримінальної справи):

«Перед допитами вказані особи заявили клопотання щодо допуску у якості їх представника для участі у справі адвоката АК «Правіс» Г. і надали відповідні документи. Г. надав копію свідоцтва про права на зайняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката АК «Правіс». Клопотання громадянина Б. та громадянки Б. були задоволені та подальші слідчі дії з ними проводилися за участі їх представника Г. 03.06.07 року по кримінальній справі додатково в якості свідка допитана Б. за участю її представника Г.».

Разом із тим, усе частіше адвокати не допускаються на допити осіб у якості свідків (відібрання пояснень).

Прикладом цього є виступ на брифінгу Генерального прокурора України Олександра Медведька з приводу присутності адвоката при допиті Давида Жванії. Генеральний прокурор заявив, що участь адвоката при допиті свідка законодавством України не передбачена.

18 червня 2008 року у приміщенні Держгірпромнагляду старшим слідчим прокуратури Донецької області громадянина Б. було допитано як свідка. Намагаючись реалізувати своє право на правову допомогу, останній запросив на допит адвоката. Однак під час допиту слідчий змінив свою думку про допуск адвоката на допит громадянина Б. Цей факт було оскаржено Генеральному прокурору України.

Генеральною прокуратурою України скаргу було направлено до прокуратури Донецької області (копія листа додається).

На зазначену скаргу було отримано відповідь прокуратури Донецької області від 07 липня 2008 року (копія додається), де зазначено таке:

«Участь адвоката при допиті особи в якості свідка нормами чинного законодавства … не передбачена».

         Слідчий з особливо важливих справ прокуратури міста Донецька у своєму листі адвокату Г. зазначає, що його (адвоката) участь під час допиту не передбачена чинним законодавством (копія листа додається).

Звертаємо увагу на те, що у ситуаціях, викладених у доданих документах, було безпосередньо застосовано положення статті 59 Конституції України. Висновок про застосування положень статті 59 Конституції України зроблений виходячи з аналізу змісту документів (при цьому наявність чи відсутність посилання на статтю 59 Конституції України, на наш погляд, не є критерієм визначення її застосування чи відсутності такого).

Наведене свідчить про суперечливу практику застосування положення частин 1, 2 статті 59 Конституції України через відсутність її офіційного тлумачення.

Приклади та додані матеріали доводять неоднозначність застосування положень частин 1, 2 статті 59 Конституції України. Вважаю, що неоднозначне застосування означеного положення може призвести до порушення моїх прав як людини і громадянина України. Як і кожний громадянин України, я можу бути допитаним у якості свідка за відсутності мого адвоката.

Отже, неоднозначне застосування положень частин 1, 2 статті 59 Конституції України може призвести до порушення мого конституційного права на правову допомогу у разі допиту мене у якості свідка (у разі виклику мене для дачі пояснень будь-яким державним органом).

 

На підставі викладеного вище, керуючись статтями 13, 94 Закону України «Про Конституційний Суд України»

 

Прошу:

Дати офіційне тлумачення положень частин 1, 2 статті 59 Конституції України:

1) «кожен має право на правову допомогу» (чи має громадянин право на правову допомогу адвоката під час допиту його у якості свідка, потерпілого, у разі виклику громадянина для дачі пояснень будь-яким державним органом (вимагати присутності адвоката, отримувати від нього консультації та роз’яснення з юридичних питань тощо безпосередньо під час допиту (дачі пояснень));

2) «для…надання правової допомоги при вирішенні справ у… державних органах в Україні діє адвокатура» (чи є це однією із конституційних гарантій, що надає громадянину можливість реалізувати своє право вільно вибирати своїм представником або захисником у будь-яких державних органах адвоката - особу, яка має право на заняття адвокатською діяльністю).

Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи