Страхові спори

Підбірка цікавих рішень касаційної інстанції

Сучасний страховий ринок перебуває в умовах трансформації. Динамічні зміни в суспільстві зумовлюють необхідність детального дослідження проблемних тенденцій і напрямів регулювання страхового ринку. Не дивно, що зі збільшенням кількості страхувальників, зростає кількість настання страхових випадків, а, отже, і спорів, пов'язаних із виплатами страхових відшкодувань.

Я відібрав деякі цікаві рішення касаційної інстанції в страхових спорах, на які варто звернути увагу. 

Стягнення суми відшкодування з особи, відповідальність якої застрахована (по справам, не пов'язаним з ОСЦВВТЗ )

(Постанова КГС ВС від 28.04.2020 у справі № 910/8331/19)

Судами попередніх інстанцій було стягнуто суму збитку в порядку регресу з винуватої особи, тут йшлося про відповідальність експедитора, під час розгляду було встановлено,  що в нього була застрахована відповідальність.

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позов про стягнення з відповідача повної суми страхового відшкодування, не застосували до спірних правовідносин норм статті 1194 ЦК України стосовно застрахованої відповідальності відповідача та не встановили особу, яка має бути належним відповідачем у цій справі.

Тобто якщо у вас застрахована відповідальність, то ви зобов'язані платити за позовом до вас ту суму, яка перевищує суму за страховою відповідальністю.

Відмінності позовної давності за договорами страхування та перестрахування

(Справа № 910/4886/18 від 15.04.2019 та № 910/3855/17)

У справі № 910/4886/18 від 15.04.2019 та № 910/3855/17 від 07.03.2018 колегія суддів дійшла висновку про те, що договір страхування й договір перестрахування мають істотні відмінності, як в частині суб’єктного складу учасників страхових правовідносин, так і в частині предмета таких договорів. 

Тому, скасовуючи судові рішення попередніх судових інстанцій, КГС ВС зазначив, що відсутні підстави для застосування п. 5 ч. 1 ст. 268 ЦК України до відносин за договором перестрахування. До таких вимог застосовується загальна позовна давність у три роки, встановлена ст. 257 ЦК України. 

Дата початку прострочення страхової виплати

(Постанова ОП КЦС ВС від 23.01.2019 та Постанова КГС ВС від 07.03.2018 у справі № 910/3855/17)

Тут йдеться про те, що суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача невиплаченої суми страхового відшкодування в розмірі 10 175,09 грн.

Господарські суди мають враховувати, що під час розв'язання питання щодо задоволення позову про стягнення зі страховика сум інфляційних втрат та 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов’язання для нарахування зазначених сум необхідно встановити період такого нарахування.

Тож потрібно визначити дату, з якої починається прострочення виплати страхового відшкодування, оскільки якщо рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування страховиком не приймалося, позовні вимоги в частині інфляційних втрат та 3 % річних задоволенню не підлягають.

Правила тлумачення договору страхування

(Постанова КГС ВС від 18.02.2020 у справі № 916/2586/18 та Постанова ОП КЦС ВС від 18.04.2018 у справі № 753/11000/14-ц)

Contra proferentem або чому варто бути обережними зі словами.

Верховний Суд дійшов висновку, що в разі, якщо з'ясувати справжній зміст відповідної умови договору неможливо за допомогою загальних підходів до тлумачення змісту правочину, передбачених у частинах третій та четвертій статті 213 ЦК України, слід застосовувати тлумачення contra proferentem. 

Contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem) означає, що слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав). Тобто, особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов'язаний із неясністю такої умови. 

Відшкодування шкоди завданої працівником

(Постанова ВП ВС від 05.12.2018 у справі № 426/16825/16)

У справі йшлося про те, що страхова компанія по регресу зверталася до винного водія, але він перебував у трудових відносинах під час ДТП. 

Шкода, завдана внаслідок ДТП із вини водія-працівника, що керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме роботодавцем — володільцем автомобіля, а не безпосередньо винним водієм.  

Необхідність не затягування внесення страхового платежу

(Постанова КГС ВС від 18.08.2020 у справі № 910/763/18)

Відповідно до ст. 983 ЦК України, договір набирає чинності з моменту внесення страхувальником першого страхового платежу, якщо інше не встановлено договором. Тому укладення договору страхування саме по собі не призводить до набрання ним чинності. 

Як виходить з аналізу судової практики, справу цілком можливо програти не з своєї вини, а з абсолютно формальних підстав. Тож рекомендую заручитись допомогою експерта, адвоката, який буде здатен знайти приховані нюанси, «підводні камені» та зменшити ризики ще на етапі укладання Вами чи Вашою компанією договорів страхування, а також сформувати та захистити вашу позицію в разі виникнення спору.