Більше працівників на оборонних заводах. Верховна Рада прийняла законопроєкт

Законопроєкт пропонує дозволити тимчасове бронювання працівників оборонних підприємств на 45 днів.

“Усі наввипередки переможно звітують про "враження нашими дронами", але ті, хто створює "ваші дрони", у мене на виробництві від ТЦК бігають. Буквально днями районний ТЦК так зупинив двох моїх хлопців, яких ми просто не встигли забронювати. На мою фразу: "Оборонне підприємство", – сказали: "Хто ти? Замдиректора? Пошел нах***.. ! Вони ідуть служити!", – це цитата з інтерв'ю Олега Болдирєва, ветерана російсько-української війни, відомого широкому загалу як блогер і письменник Мартін Брест, який наразі керує одним з підприємств виробників дронів.

Ситуація, про яку розповідає Олег, наробила багато галасу на початку 2025 року, втім, підняла важливість проблеми: на військових підприємствах бракує кадрів. А потенційні нові працівники часто мають проблеми з оновленням даних.

Разом із Міністерством стратегічної промисловості та українськими виробниками озброєння ми підготували законопроєкт, який пропонує практичне рішення. Це проєкт закону №13335.

Бронювання на 45 днів

Головною задачею цього законопроєкту є забезпечити підприємства ОПК швидкою, надійною процедурою для найму та бронювання цінних співробітників в рамках мобілізації, що триває.

Щоб уникнути ситуацій, коли інженерів, які прийшли робити дрони чи боєприпаси, забирає біля воріт заводу ТЦК, поки ті не встигли забронюватися. А без оновлення даних і ТЦК не бронює - маємо замкнене коло.

Тому, власне, разом з радником Президента зі стратегічних галузей промисловості Олександром Камишіним, на той час Мінстратегпромом на чолі з Германом Сметаніним, Українською радою зброярів та оборонними виробниками ми розробили законопроєкт, де пропонуємо дозволити тимчасове бронювання працівників оборонних підприємств на 45 днів.

Ці 45 днів є терміном, який надається для того, щоб новий працівник став на облік, пройшов ВЛК, зареєструвався в Резерві+ тощо, навіть якщо він ніколи цього не робив раніше. Якщо працівник не встигне виконати всі вимоги протягом цього періоду — бронювання анулюється.

Подає заявку саме підприємство, а таке бронювання можливе для одного працівника лише 1 раз на рік. Це стане запобіжником від зловживань.

Компанія подаватиме працівника на бронювання до ТЦК, як і інших своїх співробітників, з уточненням, що йдеться саме про тимчасове бронювання.

Цей механізм дозволить швидко залучати людей на виробництво, але зберегти при цьому дисципліну і контроль.

Адже більше працівників на заводах — означає більше української зброї на фронті.

“Мобілізація” спеціалістів до ОПК

Ухвалення цього законопроєкту також є формою “мобілізації” - мобілізацією спеціалістів до виробництва зброї. І попри те, що підприємства, які виконують державні оборонні замовлення можуть бронювати 100% своїх співробітників, навіть вони часто не можуть залучити нових працівників і забронювати тих, хто з тих чи інших причин не оновлював дані. Тож чимало фахівців наразі не йдуть туди працювати, бо не мають актуальних військових документів.

Кадровий голод на сьогодні є проблема для всіх сфер. Але нестача працівників на оборонних підприємствах, особливо коли йдеться про вузькоспеціалізованих чи висококваліфікованих - означає менше якісної зброї на фронті.

Тому на цей законопроєкт так чекають представники українського ОПК, на який відтепер мають великі надії не лише ми самі, а й наші європейські партнери. І закривати очі на гострий кадровий голод в ОПК саме тоді, коли країна потребує більше зброї, на мою думку, є рівнозначним диверсії в тилу.

Ми відкриті до подальшої роботи з Міністерством оборони, а також колегами по парламенту і всіма оборонними виробництвами в форматі правок до законопроєкту, щоб цей механізм став дієвим та ефективним.