Президентський пакет законопроектів: що нового запропонує інвесторам Україна?
Американські та європейські компанії впродовж 5 років витратять $1 трлн на виведення виробництв з Китаю. Для України - це нові можливості.
Пандемія коронавірусу – це не тільки шок, а й нові економічні можливості для України. Карантинні обмеження, які «протестував» на собі увесь світ, показали, що діюча глобальна система розміщення виробництв в світі, м’яко кажучи, не досконала.
Китай був найбільшим промисловим майданчиком, який до пандемії працював як годинник. Більшість товарів, від електроніки до медичних масок, вироблялись саме у Піднебесній. Збій у китайському виробництві у зв’язку з Covid-19 відчули на собі і Штати, і Євросоюз, і ми з вами. Всьому світу довелося згадати, що таке дефіцит.
Тому сьогодні у бізнесових колах все більш активно обговорюється можливість поступового переміщення виробництв з Китаю до інших країн. За оцінками аналітиків Bank of America (BofA), американські та європейські компанії впродовж п’яти років витратять близько $1 трлн на виведення виробництв з Китаю, зокрема, до Східної Європи. Для України ця ситуація відкриває нові можливості та перспективи.
Для того, аби ними скористатись, варто власноруч створювати умови, цікаві інвесторам. Це завдання вирішує президентський пакет інвестиційних законопроектів - №3760, №3761 та №3762. Впродовж останніх місяців вони були ухвалені у першому читанні, у другому парламент готується розглянути їх у жовтні.
Умови до інвестпроекту
Вперше про необхідність надання широких пільг інвесторам президент Володимир Зеленський заявив під час Всесвітнього економічного форуму у Давосі.
Тоді найбільше дискусій викликала пропозиція глави держави запровадити в Україні інститут «інвестиційних нянь», тобто, персонального менеджера від UkraineInvest, який буде наданий кожному інвестору, який буде реалізовувати в нашій державі проект зі значними інвестиціями.
Критерії як до самого інвестора, так і проектів, визначені у законопроекті №3760. Так, на спеціальні умови від держави можуть розраховувати інвестиційні проекти, вартість яких від 30 мільйонів євро. При цьому, в рамках проекту має бути утворено щонайменше 150 робочих місць на рік із зарплатою на 15% вищою за середню у певному регіоні. Строк реалізації проекту зі значними інвестиціями не повинен перевищувати п'яти років.
Проект зі спеціальними умовами від держави може бути реалізований у певних галузях. Закон встановлює, що це переробна промисловість, інфраструктура, логістика, переробка сміття, туризм, освіта, охорона здоров’я та спорт.
Якщо інвестор виконує ці вимоги, він отримує від держави податкові та митні пільги, пріоритетне право на земельну ділянку, знижену ставку земельного податку, а також підведену інфраструктуру та комунікації, що також має забезпечити українська сторона. Та персонального менеджера на рівні уряду – «інвестиційну няню», завдання якого полягає у допомозі у подоланні української бюрократії та документальне супроводження проекту.
Таким чином, держава допоможе зекономити до 30% від планового обсягу витрат за інвестиційним проектом, всі ці умови будуть прописані в інвестиційному договорі.
Пропозиції пільг
До податкових преференцій, які отримає інвестор - скасування ПДВ та мита при імпорті обладнання, яке буде задіяно у інвестиційному проекті. Особливий період ввезення обладнання без сплати мита та ПДВ буде діяти з 1 січня 2021 року до 1 січня 2035 року.
Перелік такого обладнання визначатиме уряд, разом із укладенням відповідного спеціального інвестиційного договору. До самого обладнання також є певні умови: воно має бути новим та виготовленим не раніше, ніж за 3 роки до дати реєстрації інвестиційної угоди та обов’язково задіяне у реалізації інвестиційного проекту.
Додатково інвестор буде звільнений від сплати податку на прибуток, а також, в рамках інвестпроекту буде надана пільга із земельного податку. Органи місцевого самоврядування зможуть встановлювати індивідуальні ставки земельного податку для інвесторів, в тому числі, повністю звільняти їх від сплати податку на землю.
Ще один важливий нюанс: для затверджених інвестиційних проектів буде забезпечене переважне право користування землею. Якщо вона необхідна для реалізації проекту, вона може бути примусово відчужена на користь інвестора.
Додаткові вимоги
Спеціальними інвестиційними умовами можуть скористатись як українські компанії, так і іноземні. Водночас, програма розрахована на приватний бізнес із прозорою структурою власності. Під дію законопроекту не підпадають офшорні компанії, компанії, які не розкривають кінцевого бенефіціара, або які походять з країни-агресора.
Впродовж останніх 15 років в Україні реалізовані лише 16 інвестиційних проектів вартістю понад 500 мільйонів доларів. При цьому, лише один з них був спрямований на формування доданої вартості. Минулого року надходження прямих іноземних інвестицій склали 2,5 мільярдів доларів. У наших сусідів – Польщі та Чехії – щороку інвестиційні надходження в 3-4 рази вищі за українські показники.
Для того, щоб змінити ситуацію, ми маємо змінити і правила гри. Всі три інвестиційні законопроекти наразі перебувають на фінальній стадії доопрацювання та у найближчі тижні можуть бути розглянути парламентом. Шанси, для того, щоб запустити процес та увійти в новий 2021 рік з новими пропозиціями для інвесторів сьогодні є дуже високими.
- Альтернативи децентралізації енергогенерації в Україні не існує Олексій Гнатенко вчора о 15:31
- Відкриті дані: прозорість проти корупції Діана Граділь вчора о 13:39
- Способи захисту прав власника від самочинного будівництва на земельній ділянці Євген Морозов вчора о 10:45
- Власть, наука, интеллект – инвестиции в средний и малый бизнес и устойчивое развитие Вільям Задорський вчора о 04:01
- Прифронтовий Миколаїв. Яку допомогу можна отримати у місті, де лінія фронту зовсім близько Галина Скіпальська 25.07.2024 13:53
- На що дивляться інвестори? Олександр Висоцький 25.07.2024 12:22
- Де нормальний начпрод, там якісні продукти харчування Дана Ярова 25.07.2024 12:06
- Розвиток європейського ринку водню: Нові ініціативи та перспективи Олексій Гнатенко 25.07.2024 10:17
- Внесіть зміни у свій щоденний "to do list" Катерина Кошкіна 25.07.2024 09:59
- Гранти на відновлення та енергоефективність житла: можливості від Фонду енергоефективності Єгор Фаренюк 24.07.2024 21:44
- Порушення прав власника земельної ділянки внаслідок самочинного будівництва Євген Морозов 24.07.2024 19:48
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? Євгеній Сільверстов 24.07.2024 18:00
- Кого підтримуватиме Ізраїль під час виборів у США? Олег Вишняков 24.07.2024 13:22
- Європейська рада схвалила висновки щодо інфраструктури електромережі ЄС Олексій Гнатенко 24.07.2024 12:30
- Спільна власність чоловіка та жінки, які проживають без реєстрації шлюбу Євген Морозов 23.07.2024 19:26
- Boris Johnson: Запрошення до усвідомлення – домовлянь з РФ не буде 1882
- Суди проти рф – реалії, фантазії, міфи. Перспективи Арбітражу 299
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? 91
- Чому конкурентні закупівлі – це більше ніж просто вимога закону 65
- Дизайн дитячого простору 63
-
11 млрд доларів тому, кого немає. На що просила гроші Україна в Берліні
Бізнес 87044
-
У Харкові обрали нові назви для трьох станцій метро
Бізнес 11237
-
Помпео виклав своє бачення мирного плану Трампа: лендліз на $500 млрд і реальні санкції
Бізнес 9244
-
Криза мобільного зв’язку. Скільки коштуватиме подовження зв'язку під час відключень
Бізнес 5712
-
Київський підприємець почав розбирати Tesla, щоб заряджати оселі – FT
Технології 5407