Президентський пакет законопроектів: що нового запропонує інвесторам Україна?
Американські та європейські компанії впродовж 5 років витратять $1 трлн на виведення виробництв з Китаю. Для України - це нові можливості.
Пандемія коронавірусу – це не тільки шок, а й нові економічні можливості для України. Карантинні обмеження, які «протестував» на собі увесь світ, показали, що діюча глобальна система розміщення виробництв в світі, м’яко кажучи, не досконала.
Китай був найбільшим промисловим майданчиком, який до пандемії працював як годинник. Більшість товарів, від електроніки до медичних масок, вироблялись саме у Піднебесній. Збій у китайському виробництві у зв’язку з Covid-19 відчули на собі і Штати, і Євросоюз, і ми з вами. Всьому світу довелося згадати, що таке дефіцит.
Тому сьогодні у бізнесових колах все більш активно обговорюється можливість поступового переміщення виробництв з Китаю до інших країн. За оцінками аналітиків Bank of America (BofA), американські та європейські компанії впродовж п’яти років витратять близько $1 трлн на виведення виробництв з Китаю, зокрема, до Східної Європи. Для України ця ситуація відкриває нові можливості та перспективи.
Для того, аби ними скористатись, варто власноруч створювати умови, цікаві інвесторам. Це завдання вирішує президентський пакет інвестиційних законопроектів - №3760, №3761 та №3762. Впродовж останніх місяців вони були ухвалені у першому читанні, у другому парламент готується розглянути їх у жовтні.
Умови до інвестпроекту
Вперше про необхідність надання широких пільг інвесторам президент Володимир Зеленський заявив під час Всесвітнього економічного форуму у Давосі.
Тоді найбільше дискусій викликала пропозиція глави держави запровадити в Україні інститут «інвестиційних нянь», тобто, персонального менеджера від UkraineInvest, який буде наданий кожному інвестору, який буде реалізовувати в нашій державі проект зі значними інвестиціями.
Критерії як до самого інвестора, так і проектів, визначені у законопроекті №3760. Так, на спеціальні умови від держави можуть розраховувати інвестиційні проекти, вартість яких від 30 мільйонів євро. При цьому, в рамках проекту має бути утворено щонайменше 150 робочих місць на рік із зарплатою на 15% вищою за середню у певному регіоні. Строк реалізації проекту зі значними інвестиціями не повинен перевищувати п'яти років.
Проект зі спеціальними умовами від держави може бути реалізований у певних галузях. Закон встановлює, що це переробна промисловість, інфраструктура, логістика, переробка сміття, туризм, освіта, охорона здоров’я та спорт.
Якщо інвестор виконує ці вимоги, він отримує від держави податкові та митні пільги, пріоритетне право на земельну ділянку, знижену ставку земельного податку, а також підведену інфраструктуру та комунікації, що також має забезпечити українська сторона. Та персонального менеджера на рівні уряду – «інвестиційну няню», завдання якого полягає у допомозі у подоланні української бюрократії та документальне супроводження проекту.
Таким чином, держава допоможе зекономити до 30% від планового обсягу витрат за інвестиційним проектом, всі ці умови будуть прописані в інвестиційному договорі.
Пропозиції пільг
До податкових преференцій, які отримає інвестор - скасування ПДВ та мита при імпорті обладнання, яке буде задіяно у інвестиційному проекті. Особливий період ввезення обладнання без сплати мита та ПДВ буде діяти з 1 січня 2021 року до 1 січня 2035 року.
Перелік такого обладнання визначатиме уряд, разом із укладенням відповідного спеціального інвестиційного договору. До самого обладнання також є певні умови: воно має бути новим та виготовленим не раніше, ніж за 3 роки до дати реєстрації інвестиційної угоди та обов’язково задіяне у реалізації інвестиційного проекту.
Додатково інвестор буде звільнений від сплати податку на прибуток, а також, в рамках інвестпроекту буде надана пільга із земельного податку. Органи місцевого самоврядування зможуть встановлювати індивідуальні ставки земельного податку для інвесторів, в тому числі, повністю звільняти їх від сплати податку на землю.
Ще один важливий нюанс: для затверджених інвестиційних проектів буде забезпечене переважне право користування землею. Якщо вона необхідна для реалізації проекту, вона може бути примусово відчужена на користь інвестора.
Додаткові вимоги
Спеціальними інвестиційними умовами можуть скористатись як українські компанії, так і іноземні. Водночас, програма розрахована на приватний бізнес із прозорою структурою власності. Під дію законопроекту не підпадають офшорні компанії, компанії, які не розкривають кінцевого бенефіціара, або які походять з країни-агресора.
Впродовж останніх 15 років в Україні реалізовані лише 16 інвестиційних проектів вартістю понад 500 мільйонів доларів. При цьому, лише один з них був спрямований на формування доданої вартості. Минулого року надходження прямих іноземних інвестицій склали 2,5 мільярдів доларів. У наших сусідів – Польщі та Чехії – щороку інвестиційні надходження в 3-4 рази вищі за українські показники.
Для того, щоб змінити ситуацію, ми маємо змінити і правила гри. Всі три інвестиційні законопроекти наразі перебувають на фінальній стадії доопрацювання та у найближчі тижні можуть бути розглянути парламентом. Шанси, для того, щоб запустити процес та увійти в новий 2021 рік з новими пропозиціями для інвесторів сьогодні є дуже високими.
- Рятівники ухилянтів v судді-викривачі. На чиєму боці Вища рада правосуддя? Лариса Гольник вчора о 19:56
- Мобілізація на папері: чому український бізнес все ще живе в мирний час Дана Ярова вчора о 16:05
- Чому корпоратив треба планувати вже сьогодні та скільки він коштує Олексій Куліков вчора о 14:41
- Радіодиктант без єдності: чому цьогорічний текст викликав хвилю критики Христина Кухарук 27.10.2025 20:14
- Суд захистив право дитини жити з батьком: рішення Верховного Суду Юрій Бабенко 27.10.2025 17:27
- Тренди фінтеху: як технології розширюють можливості малого і середнього бізнесу Любов Даниліна 27.10.2025 14:26
- Правовий статус ембріонів в Україні: як суди визначають межі репродуктивних прав Леся Дубчак 27.10.2025 14:02
- Невдалі ідеї для першого бізнесу Олександр Висоцький 27.10.2025 13:43
- Вихід на європейські ринки: 5 помилок планування рекламних кампаній Станіслав Галандзовський 27.10.2025 12:24
- Детінізація ринку оренди житла: як перетворити "сіру зону" на прозорий сектор Сергій Комнатний 27.10.2025 10:35
- Поклик усередині: що означає жити в русі душі, а не в тиші страху Олександр Скнар 27.10.2025 10:13
- Енергія-привид: юридичні ризики імпорту та генерації для українського бізнесу Ростислав Никітенко 27.10.2025 09:53
- Фінансова стійкість: як організаціям зберігати розвиток після завершення грантів Олександра Смілянець 27.10.2025 06:25
- Владі пощастило, бо ми є. Та ми – причина, чому ця країна ще стоїть Дана Ярова 25.10.2025 16:03
- Перші ластівки: апеляційні суди почали скасовувати розшуки ТЦК Павло Васильєв 24.10.2025 19:04
- Радіодиктант без єдності: чому цьогорічний текст викликав хвилю критики 212
- Детінізація ринку оренди житла: як перетворити "сіру зону" на прозорий сектор 175
- Гуманітарне реагування. Єдність у формуванні стратегії та механізмів для захисту 135
- Soft skills воєнного часу: як говорити, щоб рятувати життя і зберегти людяність 135
- Чому стартапи помирають: п’ять фінансових пасток 104
-
Китай до 2027 року планує запустити "штучне сонце" – відео, фото
Бізнес 39761
-
Російська ракета вщент знищила склад виробника соусів "Вогняр" – фото, відео
доповнено Бізнес 25050
-
Після санкцій Трампа російський сорт нафти ESPO став дешевшим, ніж Brent
Бізнес 4424
-
Найбільша текстильна компанія України розширила експортний ринок: додалася Румунія
Бізнес 4315
-
"Без води, цукру, консервантів". Родини ветеранів налагодили виробництво соків прямого віджиму
Бізнес 3872
