Як не втратити майбутнє?

Здоров ’ я наших дітей – це без перебільшення питання національної безпеки країни. Від здатності держави подбати про молоде покоління залежить її майбутнє, здатність продукувати нові ідеї й технології, бути конкурентоздатними на глобальному ринку й, врешті-решт, стати сильною впливовою країною.

Такі цілі у нас декларуються, аде не завжди справи йдуть за словами. Тисячі дітей в Україні хворіють на вади серця, часто це вроджена хвороба й зарадити їй можна, здійснивши операцію в дитячому віці. А якщо зволікати, то серце все частіше даватиме збої і рано чи пізно це становитиме загрозу для життя. Перед батьками постає кілька альтернатив. Провести традиційну полосну операцію, коли дитині розріжуть грудну клітку, зупинять на деякий час серце, підключать до штучної системи кровообігу. Другий варіант встановити сучасний імплант оклюдер. Він являє собою два диска зі сплаву елементів титану та нікелю, його запускають по судинам до серця через невеликі розрізи на стегні. Один з його дисків розташовується в лівому передсерді, другий - у правому . Таким чином усувають дефект міжпередсердної або міжшлуночкової перегородки . А найголовніше – ця процедура не травмує дитячий організм і буквально за день-два пацієнта виписують з лікарні. В подальшому дитина повноцінно живе здоровим життям та не згадує про хворобу.

Практика встановлення оклюдерів у світі розповсюджена вже два десятиліття. В Україні теж є фахівці, які вміють робити такі хірургічні втручання. Проте, в батьків хворих дітей часто не вистачає коштів щоб придбати недешевий імплант – він коштує до 100 тис. грн. Держава централізовано не закуповує оклюдери в достатній кількості. Тому батькам доводиться або звертатися до благодійних фондів, або відмовлятись від операції.

Самоусунення держави від процесу забезпечення хворих на вади серця дітей оклюдерами може мати далекоглядні негативні наслідки. Вже сьогодні 20 тис. дітей потребують їх встановлення і щорічно додається ще по 2 тисячі. Вони приречені на страждання та суттєве зниження якості життя. Ми перетворюємося на безнадійно хвору націю, а це в перспективі загрожує її існуванню.

Чи є вихід з цієї пастки? Вже кілька років поспіль група волонтерів та небайдужих людей збираються разом і проводять спільні заходи зі збору коштів на закупівлю оклюдерів для дітей. Минулого грудня під час благодійної вечері в Києві на платформі Української Біржі Благодійності було зібрано 2 393 306  грн. , які дозволили врятувати серця 32 діткам, у тому числі сину учасника АТО. 

Наразі потрібне вольове рішення Уряду про закупівлю хоча б 2 тисяч оклюдерів в рік за державний кошт. Сума в 103 млн. грн., яка для цього потрібна, цілком підйомна для бюджету. Для цього слід включити пункт про купівлю імплантів до відповідної урядової програми та передбачити фінансування. 

Разом з багатьма однодумцями закликаю ухвалити таке єдино правильне рішення. Ми не маємо морального права нехтувати нашими дітьми та залишати їх сам на сам з бідою. І справа не лише в простій істині, що чужих дітей не буває, а в тому, що країна, яка вчасно не дбає про своє майбутнє, втрачає його. Сьогодні ще не пізно скоригувати політику та зробити крок назустріч тисячам українських дітей хворих на вади серця.