Фонд енергоефективності:Верховна Рада мусить ухвалити 5 законопроектів
Волею долі в Україні в часі збіглись два процеси.
З одного боку –знос основних засобів, які переважно перейшли до нас з радянської епохи, з іншого – потреба у звільненні від енергетичної залежності через агресію нашого північного сусіда. Ці два фактори провокують болючу кризу, одну з найтравматичніших в нашій історії. Проте, розумна людина бачить в кризі не лише непоправне лихо, але й можливості для змін та оновлення. Ми також стоїмо на роздоріжжі, де з одного боку є спокуса залишити все як є, а з іншого потреба задіяти нові інструменти, які дадуть нам можливість модернізуватись.
Сьогодні уряд Володимира Гройсмана обрав другий шлях. В проекті бюджету на 2017 рік чільне місце займає ідея створення та фінансування Фонду енергоефективності. Його мета – акумулювати в собі ресурси, які потім спрямують до людей, аби дати їм можливість оновити своє житло, зробивши його енергоефективним.
Ідея ця - не наше ноу-хау. Подібні механізми працювали в Польщі, Литві, Чехії і всюди продемонстрували свою дієвість. Нам з цього досвіду потрібно взяти найкраще, сформувати під нього якісну правову базу та забезпечити реальним фінансовим ресурсом.
Фонд енергоефективності вирішує найголовніше питання, яке роками не могла розв ’ язати ні центральна влада, ні органи місцевого самоврядування: де знайти гроші на модернізацію пострадянського житлового фонду? В наших містах (особливо в обласних центрах) бачимо дивну ситуацію, коли острівці сучасного енергоефективного житла губляться в морі хрущівок та панельок. Реалізувати модернізацію цілих мікрорайонів сьогодні, на жаль, не під силу. Але є інший вихід: дати людям можливість самим оновити своє житло. Для цього потрібні мікрокредити, які й видаватиме Фонд енергоефективності.
Тобто споживачем послуг Фонду стануть як окремі громадяни, так і об ’ єднання співвласників житла. Щоб отримати бажану допомогу вони мають розробити план робіт, провести енергетичний аудит, знайти будкомпанію, яка здійснюватиме роботи. Після модернізації обов ’ язковою процедурою стане визначення наскільки будівля збільшила свій рівень енергоефективності.
В бюджеті на наступний рік уряд вже передбачив джерела наповнення скарбниці Фонду. З одного боку – це 800 мільйонів гривень бюджетних коштів (раніше вони йшли на дотацію «Нафтогазу»), а з іншого – ресурси міжнародних фінансових організацій (3 мільярда гривень). Причому, країни-донори та незалежні громадські організації зможуть контролювати використання фондових ресурсів, щоб усунути навіть натяки на якісь корупційні ризики.
Від такої системи виграє, передусім, кінцевий споживач – тобто громадянин, який вирішив модернізувати своє житло. Одноразова інвестиція допоможе йому довгі роки заощаджувати на оплаті за тепло й більш раціонально планувати родинний бюджет. В свою чергу, це стимулюватиме людей до єднання в ОСББ, оскільки разом простіше втілювати в життя модернізаційні проекти. Місцева влада усуне зайві техногенні й соціальні ризики, а держава, заощаджуючи на купівлі газу, зможе спрямувати кошти на інфраструктурні та соціальні потреби.
Завдання народних депутатів – об’єднати навколо ідеї енергетичної модернізації максимальну кількість політиків, щоб необхідні законопроекти пройшли через парламент консенсусно та без демагогічних спекуляцій. Сьогодні ми мусимо ухвалити 5 законів, щоб Фонд енергоефективності запрацював з квітня наступного року. Особисто я докладу максимум зусиль, щоб громадяни отримали нарешті доступ до дієвого механізму енергозаощадження та закликаю до цього й своїх колег по парламенту.
- Голова правління ОСББ, як головний HR будинку Олена Гаркуша 10:24
- Незаконна передача земель лісового фонду під забудову в Дніпрі Павло Васильєв вчора о 13:42
- Дисциплінарна справа проти суддів: порушення строків судочинства Павло Васильєв 21.02.2025 19:28
- Сертифікат ТПП: чи була форс-мажорна обставина?! Світлана Приймак 21.02.2025 15:31
- Діти з інтернатів після евакуації: повернення в нікуди Юлія Конотопцева 21.02.2025 15:17
- Стійкість, яка допомагає жити: як України долає виклики та підтримує ментальне здоров’я Галина Скіпальська 21.02.2025 14:40
- Нова концепція енергії: чому ми втомлюємося, навіть коли відпочиваємо? Наталія Растегаєва 21.02.2025 13:16
- Нейро-коучинг: як змінити мислення та приймати ефективні рішення Катерина Мілютенко 21.02.2025 02:29
- Виклик для Європи і світу: підсумки Мюнхенської безпекової конференції Ніна Левчук 20.02.2025 17:03
- Відомчий житловий фонд: минуле чи прихована реальність Аліна Москаленко 20.02.2025 15:32
- Практика розгляду справ про хабарництво: ВАКС vs місцеві суди Іван Костюк 20.02.2025 13:30
- Про що Україні говорити з європейськими країнами в плані безпекової компоненти Олександр Калініченко 20.02.2025 11:23
- Гра на виживання України: Трамп за чи проти Путіна?! Дмитро Зенкін 20.02.2025 09:00
- "Закон і порядок" на крайньому заході України Євген Магда 19.02.2025 15:47
- Що чекає на ринок пасажирських автобусних перевезень у 2025 році Альона Векліч 19.02.2025 14:49
- Завершення приватизації Укрспирту. ЄМК. Придбання прав вимоги до боржника 206
- "Закон і порядок" на крайньому заході України 203
- Ініціативи для підтримки дівчат та жінок в Україні 2025 року 74
- Відомчий житловий фонд: минуле чи прихована реальність 72
- Нова концепція енергії: чому ми втомлюємося, навіть коли відпочиваємо? 67
-
З Фонду національного добробуту РФ зникло понад 100 тонн золота
Фінанси 2761
-
Латвія закупила в Росії зброю майже на 800 000 євро. Це рекорд
Бізнес 2378
-
"Рахувати кожну копійку". Гетманцев закликав до жорсткої фінансової політики в Україні
Фінанси 2009
-
Розуміє Україну, чує Європу. Що потрібно знати про Келлога та його роль у переговорах
1921
-
22 200 гривень: актуальна ставка оренди гектара землі
Бізнес 1709