Бюджет-2017: більші доходи та якісніші дороги
Подвійне зростання мінімальної зарплати, збільшення окладів медиків та педагогів, системне будівництво доріг – пріоритети Уряду на наступний рік.
Україна стоїть на порозі ухвалення Державного бюджету – головного фінансового документу, що визначатиме рівень життя людей в наступному році. Затвердити його вчасно – це справа принципу для депутатів, які дійсно думають про майбутнє країни. В минулому ми мали ситуації, коли через політичні чвари та популізм демагогів парламент навіть під новорічну ялинку не міг проголосувати за бюджет. Ми не маємо права повторювати такі помилки, бо це загрожує: заморозкою рівня соціальних стандартів. Бюджетники можуть не отримати підвищених зарплат, пенсіонери – збільшених пенсій, малозабезпечені – нову субсидію на сплату комунальних послуг, фермери залишаться без обіцяної державної підтримки. Депутати здатні відвернути цю катастрофу. Для цього треба добре попрацювати, об’єднатись навколо ідеї майбутнього України та зрозуміти, що голос за реальний соціальний бюджет – це додаткова копійка в гаманець кожної української родини.
Вперше за багато років наш бюджет, розроблений Урядом Володимира Гройсмана, це не набір порожніх обіцянок, а виважений реалістичний документ. Тобто туди закладені ті гроші, які держава дійсно отримає у вигляді податків та інших платежів. Звичайно, можливо в когось є спокуса запланувати ще більші витрати (в нас є що фінансувати, проблем вистачає), але слід розуміти, що гроші з неба не падають. Якщо ми кудись витрачаємо кошти, то треба й збільшити податки, а це додатковий вантаж, який в умовах кризи може бути непосильним для середніх та малих підприємців. Тому бюджет-2017 відображає реальний прогноз розвитку на рік, а не чиїсь мрії чи фантазії. Він прогнозує зростання доходів держави на 17%, а також дефіцит в розмірі 3% ВВП (тобто доходи будуть збалансовані з видатками).
Найважливіше, що є в бюджеті і що стосується кожного – це підвищення заробітних плат. Мінімальна зарплата зросте відразу вдвічі: з 1600 до 3200 гривень. Це означає, що жоден українець не отримуватиме менше цієї суми. Зросте не лише рівень життя звичайної людини, краще запрацює наша економіка: люди більше купуватимуть, а виробники матимуть стимул більше виробляти. При цьому в перегонах цін та зарплат, останні, нарешті, переможуть. Якщо оклад працівника зросте на 40%, то інфляція складе лише 8%. Передбачається також десятивідсоткове зростання пенсій та додаткове фінансування субсидій на комуналку. Отримання субсидій – означає суттєве заощадження коштів родини, це дає їй можливість витратити гроші на навчання дітей, харчування, одяг тощо. Причому, всі страхи, що після зростання мінімальної зарплати в когось заберуть субсидію – даремні. Державна допомога на цей опалювальний сезон розрахована на основі старих соціальних стандартів й не буде перераховуватись.
Бюджет-2017 дає надію на нову якість освіти для наших дітей. В документі закладено зростання зарплати вчителя на 33%. Тобто якщо сьогодні педагог без категорії отримує до 3,2 тис. грн., то в наступному році матиме заробітну плату на рівні 4,8 тис. Мотивований вчитель, який хоче й знає як якісно працювати, - це фундамент нашої освітньої системи. Лише маючи цю основу, зможемо здійснювати ефективні зміни в майбутньому – кадри фахових реформаторів школа готує вже сьогодні.
Акцентовано увагу й на профтехосвіті. Країні катастрофічно не вистачає кваліфікованих робітників, тоді як економістів та юристів, які навіть не можуть влаштуватися за фахом, більш ніж вдосталь. Тому в бюджет заклали 2 мільярди гривень на допомогу професійно-технічним училищам, а також передбачили оплату профтех- та вищої освіти для учасників бойових дій і їхніх дітей.
Медики в наступному році також отримають підвищені зарплати – на 20%. Наприклад, максимальна винагорода дільничного лікаря-терапевта вищої категорії складе 8,4 тис., а фельдшера – 4,2 тис. гривень. Разом з повною оплатою державою безкоштовних ліків та збільшенням видатків на їх закупівлю це зробить медицину більш соціальною, а медичні послуги доступними людям, які не можуть оплатити їх ринкову вартість.
Якість наших доріг роками була ганьбою України та візитівкою зі знаком мінус для гостей з-за кордону. Тепер ми отримали шанс це змінити. Бюджет на 2017 рік передбачає, що ремонт доріг стане явищем постійним та системним, замість спорадичного латання дірок, як це часто відбувалось раніше. Фінансуватиме ці роботи спеціальний Дорожній фонд, куди держава відразу спрямує 14,2 мільярди гривень, та залучить ще вдвічі більше коштів міжнародних валютних організацій. Результатом будуть не лише дороги європейського рівня у всій Україні та Вінницькій області, але й потужний поштовх для бурхливого розвитку суміжних галузей та зниження рівня безробіття. Тут ми йдемо торованим шляхом, прокладеним реформаторамиминулого століття. Зокрема, президентом США Франкліном Рузвельтом, який в часи великої кризи розгорнув масштабне дорожнє будівництво та врятував економіку країни.
Бюджет-2017 містить в собі цілий пакет важливих соціальних ініціатив. Чи не вперше ці ініціативи ретельно продумані. З одного боку вони підвищують рівень життя людей, з іншого змащують коліщатка української економіки та змушують їх рухатись. В основу покладена вірна думка, що без багатих громадян неможлива заможна процвітаюча країна.
Сьогодні останнє слово за парламентом та народними депутатами. Вважаю, що будь-який обранець, який відчуває відповідальність перед виборцями, мусить голосувати за бюджет. Адже так ми готуємо ґрунт для остаточного виходу з кризи, подальшого економічного зростання і, головне, досягнення українцями європейських стандартів життя.
- Синдром 3I/ATLAS Володимир Стус вчора о 21:34
- Сайт як стратегічний сейлз-інструмент: чому бізнесу потрібна власна платформа Ярослав Халецький вчора о 18:27
- Висновок експерта у галузі права: правова природа та оцінка судовою практикою Леся Дубчак вчора о 16:17
- Як українці тікають у світ симулякрів, коли небо стає все дірявішим Максим Гардус вчора о 14:23
- Україна після розпаду СРСР: західні припущення та наслідки для економіки Сергій Дідковський вчора о 13:59
- Суперфуди made in Ukraine: чи може Україна стати експортером нової "їжі здоров’я"? Наталія Павлючок вчора о 08:58
- Eнергетичний дарвінізм: юридична стратегія M&A в умовах кризи Ростислав Никітенко 14.09.2025 21:07
- Життя починається за межами зони комфорту: як наважитися на зміни Олександр Скнар 14.09.2025 13:00
- Інвестори "Аркади": ілюзія добудови та реальність судових процесів Арсен Маринушкін 13.09.2025 17:30
- Як готелю вижити без світла і тепла: уроки енергетичної автономії Роман Сидоренко 13.09.2025 13:40
- Правда, Пятачок? Володимир Стус 12.09.2025 20:42
- Зняття Трампом санкцій з авіакомпанії "Белавіа", це черговий крок на зустріч путіну Андріян Фітьо 12.09.2025 17:51
- Соціальні пріоритети програми дій Уряду на 2025-2026 рік Андрій Павловський 12.09.2025 17:12
- Державний аграрний реєстр: як працює онлайн-платформа для підтримки фермерів Олександр Мінкін 12.09.2025 16:27
- Створення Спільноти публічних закупівельників: крок до європейських стандартів Євген Якубовський 12.09.2025 15:10
- Соціальні пріоритети програми дій Уряду на 2025-2026 рік 383
- "М’які" компетентності за жорсткими стандартами: координати довіри в оцінюванні суддів 335
- Дипломатія кадрових помилок 315
- Санкції та профіцит нафти. Що чекати українським аграріям від цін на ДП? 251
- Всередині бульбашки: як соціальні медіа спотворюють політичну реальність 139
-
Колишній голова КМДА отримав підозру за рішення повністю зупинити метро у 2014 році
Бізнес 35389
-
Регулятор назвав топ скарг на мобільний зв'язок: зняли кошти, не перенесли залишок
Бізнес 7121
-
10 найкращих образів премії "Еммі": Скарлетт Йоганссон, Селена Гомес і Педро Паскаль
Життя 5821
-
Мінус 100 мільярдів гривень. Хто заплатить за боргову кризу в енергетиці
Бізнес 3894
-
Порт індійської Adani не взяв на розвантаження танкер з російською нафтою – Reuters
Бізнес 3814