По чому "сінокос" на митниці? Або як Калєтнік гроші на вибори збирає?

Митниця для водіїв вантажівок як мінне поле: повезе - проїдуть «без пригод», не повезе – доведеться «маринуватися» на стоянці. Віднедавна практика «маринування» повернулася на українські митні пости. З 20 березня митниця переглянула схеми роботи з розмитнення товарів. Звісно, переглянула на свою користь.

Раніше були чіткі та зрозумілі правила гри на митниці. У дев’яностих платили «на ліво» і їхали прямо. У двадцятих почали платити у бюджет, а щоб швидше проїхати «підмазували» кому треба. Сума «благодійних внесків» митникам була різна. Ціна зростала як тільки починалася кампанія боротьби за чистоту рядів і кордону.

Існувала певна «вилка» в ціні розмитнення – від мінімальної до максимальної. Якщо у підприємця «все на мазі» десь на верха, то його товар розмитнювали по мінімальній ціні, тобто заниженій. За такі послуги платили, тому хто допоміг, 30 доларів з кожної тони вантажу.

З приходом у Держмитслужбу нового керівника Ігоря Калєтніка, від бізнесменів почали вимагати платити по максимальній ціні. Це дозволило покращити показники надходжень до бюджету і дало можливість комуністам на кожному кроці говорити про ефективність менеджера із партквитком КПУ. Можливо через цю «ефективність» Ігор Калєтнік два роки поспіль спростовує чутки про свою відставку. Навіть провалилася чорна PR-кампанія запущена у минулому році проти митника-комуніста  віце-прем’єр-міністром Сергієм Тігіпком.

Нині чуток про відставку ніхто не розповсюджує. А якщо і розповсюджує, то хто про це дізнається? Адже про головного митника преса говорить як про покійника: або добре, або нічого…

Відомство Ігоря Калєтніка вирішило не зупинятися на досягнутому. За даними підприємців, з березня 2012 року митниця почала вимагати платити в бюджет виходячи не з максимальної ціни товару, а рекомендованої. А в кожної митниці своя «рекомендація». На практиці, як стверджують бізнесмени, це виглядає так - до максимальної ціни товару додається ще 20-30% вартості. Таким чином, отримуємо покращення показників. Державна митна служба відзвітувала, що за січень-квітень 2012 надходження до бюджету склали 38,1 млрд. гривень, що на 24% або майже на 7,5 млрд. гривень більше, ніж за відповідний період 2011 року.

За офіційними тарифами поповзли вгору і неофіційні. Тепер за тону розмитненого товару «просять» не 30, а 50 доларів. Бізнесмени уже підрахували, якщо раніше кілограм апельсинів коштував 9-10 грн. то тепер, за новими тарифами, він буде коштувати 18-20 грн. Тобто, ефективність Ігоря Калєтніка підтримують, власними гаманцями, звичайні покупці.

Не влаштовують умови, митниця «не дає добро» і товар гниє у фурах. З цією проблемою уже зіткнулося багато бізнесменів. За підрахунками Олександри Кужель, через корупцію на митниці держбюджет у 2011 році недоотримав приблизно 30 мільярдів гривень.

Звичайно, про черги на митниці нічого не знають. Їх навіть не видно на відеомоніторах, які транслюють картинку чи не з кожного пункту пропуску на кордоні… Та й Ігор Калєтнік переконує цифрами. Голова ДМС каже, що взяв під особистий контроль часові нормативи під час митного оформлення вантажу і вихваляється, що в середньому це займає 1 годину 50 хвилин. Тоді як у минулому році цей показник був на годину більшим. Це навіть краще аніж передбачено в новому Митному кодексі. Там заборонено, без поважних причин, затримувати товар більш як на чотири години. Але ця заборона почне діяти з 1 червня.

Можливо саме через жорсткі умови роботи, які прописані у новому Митному кодексі, митники поспішають «накосити» побільше тепер. Хоча, причина затримок може бути пов’язана і з виборами. Я не стверджую це однозначно, оскільки офіційних циркулярів з цього приводу Митна служба не видавала (вони ж не дурні!), а лише спираюсь на певну закономірність: з наближенням виборів - зростають різноманітні побори. А Компартія планує знову потрапити в парламенті навіть, за даними соціологів, має непогані шанси. Та й Ігор Калєтнік ніби-то пригледів собі один із прикордонних округів, судячи із «вдалого» місцерозсташування, має шанси перемогти...