Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
30.07.2012 09:36
"Хлібні" бунти в Україні. Міф чи реальність?
Андріян ФітьоКонсультант з питань фінансів та бюджету Львівського регіонального відділення Асоціації міст України
Складається таке враження, що чим ближче до виборів тим вишукані стають засоби впливу на виборців.
Складається таке враження, що чим ближче довиборів тим вишукані стають засоби впливу на виборців. Львів задихається відсмороду – це правда, як і те що є день та ніч. Смердить у місті лева, та щейпереважно по ночах, вже далеко не перший рік, та чомусь за вирішення цієїпроблеми комусь закортіло братись в акурат перед виборами. Не перед ЄВРО-2012,коли все рихтувалось та приводилось до ладу (та й кошти можна було вибити), авласне перед виборами. Але подивимось на цю проблему з іншої сторони, сторониісторії, яка як вже не одноразово показує досвід нічого українців так і невчить. Тим більше, що виглядає все це досить символічно особливо з датою вибріву жовтні.
Цей випадок прапився майже сто років тому, коли внаслідок«голодних» хлібних бунтів в Російській імперії, а саме в Петрограді, спочатку улютому було усунуто монархію, а через півроку у жовтні було дано зелене світло ташироку дорогу «червоному» проекту.
В принципі продуктів харчування на початку1917 року в Російській імперії вистачало. В той час лише на тій території, зусіх країн Європи, не вводились картки на продовольство, хоча певні обмеженнямали місце. В загальному харчування в Петрограді було якщо не краще топринаймні не гірше столиць їнших країн, що були втянуті у Першу світову війну. Постачаннятоварів, зокрема борошна в другому десятилітті ХХ століття в столицю імперіїздійснювалось залізницею. Але якимось загадковим чином потяги з продовольством,що рухались у напрямку Петрограду, одного разу, опинились на запасних коліях. Хтосьсвідомо віддав наказ зупинити ешелони. В загальному, харчів на той часвистачало, але потрібні були приводи для різноманітних чуток. От внаслідок такихподій і похідних від них чуток було заварено таку кашу, яку судячи вжесьогоднішніх подій нам ще не одне століття розхльобувати.
Не знаю чому на таку трагічну аналогію з шкільногопідручника історії наштовхують події навколо львівського підприємства «Ензим».Можливо, приміром, тому, що це виробництво продукує дріжді для випічки понад 50% хліба в Україні. Не вдаючись в деталі хто винен у такому львівському смороді,та вже достовірно знаю одне: «єсть у революции начало, нет у революции конца».
Звичайно, можна ще довго розписувати, як ічому дата коли виник дефіцит хліба у далекому 1917 фактично співпала з річницеюрозтрілу мирної демонстрації у 1905 році, як внаслідок «голодних» бунтів сотнітисяч людей вийшли на вулицю, як віддавались накази на ростріл демонстрантів,але це вже зовсім інша історія.
P.S. Длязагального розвитку. Якщо конкретно погуглити у світовій павутині, то виявиться,що нічні (і не тільки) запахи огорнули ледь не половину планети.
