Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
30.07.2012 09:36

"Хлібні" бунти в Україні. Міф чи реальність?

Консультант з питань фінансів та бюджету Львівського регіонального відділення Асоціації міст України

Складається таке враження, що чим ближче до виборів тим вишукані стають засоби впливу на виборців.

Складається таке враження, що чим ближче до виборів тим вишукані стають засоби впливу на виборців. Львів задихається від смороду – це правда, як і те що є день та ніч. Смердить у місті лева, та щей переважно по ночах, вже далеко не перший рік, та чомусь за вирішення цієї проблеми комусь закортіло братись в акурат перед виборами. Не перед ЄВРО-2012, коли все рихтувалось та приводилось до ладу (та й кошти можна було вибити), а власне перед виборами. Але подивимось на цю проблему з іншої сторони, сторони історії, яка як вже не одноразово показує досвід нічого українців так і не вчить. Тим більше, що виглядає все це досить символічно особливо з датою вибрів у жовтні.

Цей випадок прапився  майже сто років тому, коли внаслідок «голодних» хлібних бунтів в Російській імперії, а саме в Петрограді, спочатку у лютому було усунуто монархію, а через півроку у жовтні було дано зелене світло та широку дорогу «червоному» проекту.

В принципі продуктів харчування на початку 1917 року в Російській імперії вистачало. В той час лише на тій території, з усіх країн Європи, не вводились картки на продовольство, хоча певні обмеження мали місце. В загальному харчування в Петрограді було якщо не краще то принаймні не гірше столиць їнших країн, що були втянуті у Першу світову війну. Постачання товарів, зокрема борошна в другому десятилітті ХХ століття в столицю імперії здійснювалось залізницею. Але якимось загадковим чином потяги з продовольством, що рухались у напрямку Петрограду, одного разу, опинились на запасних коліях. Хтось свідомо віддав наказ зупинити ешелони. В загальному, харчів на той час вистачало, але потрібні були приводи для різноманітних чуток. От внаслідок таких подій і похідних від них чуток було заварено таку кашу, яку судячи вже сьогоднішніх подій нам ще не одне століття розхльобувати.

Не знаю чому на таку трагічну аналогію з шкільного підручника історії наштовхують події навколо львівського підприємства «Ензим». Можливо, приміром, тому, що це виробництво продукує дріжді для випічки понад 50 % хліба в Україні. Не вдаючись в деталі хто винен у такому львівському смороді, та вже достовірно знаю одне: «єсть у революции начало, нет у революции конца».
 

Звичайно, можна ще довго розписувати, як і чому дата коли виник дефіцит хліба у далекому 1917 фактично співпала з річницею розтрілу мирної демонстрації у 1905 році, як внаслідок «голодних» бунтів сотні тисяч людей вийшли на вулицю, як віддавались накази на ростріл демонстрантів, але це вже зовсім інша історія.

 

P . S . Для загального розвитку. Якщо конкретно погуглити у світовій павутині, то виявиться, що нічні (і не тільки) запахи огорнули ледь не половину планети.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
Контакти
E-mail: [email protected]