Нелегка доля Господарського кодексу України
Відповідь прихильникам ідеї скасування Господарського кодексу України.
Не вщухають суперечки щодо подальшої долі ГосподарськогоКодексу України (далі-ГК). Тому доцільно ще раз акцентувати увагу на декількох фактах,які неможливо ігнорувати в умовах необхідності залучення інвестицій длязабезпечення процесу реформування економіки України.
1. Законодавство провідних європейських країн (Німеччина,Франція та інші) демонструє тенденцію кодифікації норм права, тому курс Украйнина приведення національногозаконодавства у відповідність з нормами законодавства ЄС вимагає, від державнихорганів влади України, «йти в ногу» з європейськими тенденціями, а не взворотному напряму.
2. Інвестор, особливо іноземний, хоче в одному нормативно-правовому акті побачити необхідні йому норми права, а невишукувати їх в розрізнених джерелах. На сьогодення, потік інвестицій в Українузменшується, а нам пропонують ще ускладнити діяльність інвесторів, перемістившинорми права, які містяться в ГК в різні нормативно-правові акти. Однакне зрозуміло такий недержавний підхідобумовлений недалекоглядною позицією або це цілеспрямованідії на зниження інвестиційного потенціалу України.
3. Необхідність модернізації ГК з урахуванням сучасноїекономічної ситуації в Україні, не викликає сумніву. Причому доцільно об'єднати принцип стабільності законодавства і доцільністьусунення застарілих норм права. Однак не треба забувати, що модернізуватинеобхідно не тільки ГК, а й інші кодифіковані нормативно-правові акти України (Цивільний кодекс України, Податковийкодекс України та інші), так як практично всі кодифіковані нормативно-правовіакти України приймалися в економічних реаліях, які відрізняються відсьогоднішньої ситуації. Також не треба забувати, що Уряд неодноразово вносив зміни і доповнення до Податковогокодексу України й при цьому Мін'юст не говорить про необхідністьдекодифікації податкового законодавства, ґрунтуючись на тому, що нормиПодаткового Кодексу України застаріли і потребують приведення у відповідність зекономічними реаліями.
4. Абсолютно неясно навіщо «розсупоніть» за різними законами норми, які кодифікувалися,систематизувалися десятиліттями. Якщо, на думку прихильників ідеї скасування ГКй перенесення окремих норм в іншінормативно-правові акти, мають місця норми, які обов'язково треба зберегти, то набагато простіше, при наявності серйозних аргументів,скасувати «непотрібні» норми ГК і залишити в ГК тільки ті норми, які, на їхдумку, треба зберегти. Проте, не дивлячись на аргументи і факти, щопідтверджують згубність декодифікації норм права, прибічники цієї ідеї наполягаютьвиключно на скасуванні ГК.
5. Суб'єкти господарювання, інвестори постійно наполягаютьна необхідності, забезпечення державою, сталості, стабільності норм права, що регулюютьгосподарську діяльність. Постійні зміни «правил гри» негативно сприймаютьсясуб’єктами господарювання, інвесторами і викликає негативну реакцію бізнессередовища, що неодноразово спостерігалосяприпопередніх спробах скасувати ГК. Навіщо ж постійнонаступати на одні й ті ж граблі.
6. Необхідно враховувати, що скасування ГК дозволитьнечесним на руку чиновникам скористатися плутаниною і прогалинами в законодавстві, що неминучевиникнути в цій ситуації. У пресі день удень вказується про збільшення рівня корупції в країні. І це одна з тихпроблем, про яку має сенс потурбуватися, державним органам, і запропонуватиреальне вирішення цієї злободенної проблеми, а не грати на руку корупціонерам.
7. Невже в державі не залишилося інших нагальних проблем,які знаходяться в компетенції Мін'юсту, крім скасування ГК? У правовійситуації, яка склалася на даний момент, має сенс забезпечити неухильневиконання діючих норм права, а не займатися скасуванням, перенесенням та іншим перетасуванням нормправа.
Підводячи підсумок необхідно зазначити, що руйнування це набагатопростіше ніж созідання. На сьогоднішній день, дуже багато проблем в сфері економікиі права, які вимагають комплексне, неординарне рішення для збільшенняінвестиційних надходжень. Саме в цій сфері, все державні органи влади, повиннівести постійну роботу і пропонувати рішення спрямовані на збільшення потокуінвестицій, а не «висмоктувати з пальця» надумані аргументи для руйнуваннядіючої системи господарювання й інвестування.
- Чому Зеленський – за голосування у ДІЇ, а Голова ЦВК – проти? Валерій Карпунцов вчора о 19:22
- Сучасна жінка чи ШІ? Дмитро Зенкін вчора о 16:37
- Леся Українка: як англійська література заговорила українською – всупереч заборонам Інна Лукайчук 19.12.2025 15:28
- Як активному споживачу приєднати та використовувати установки зберігання енергії Світлана Камєнєва 19.12.2025 12:03
- Київ більше не задає ціну. Як дешевий квадрат у передмісті змінює правила гри Антон Мирончук 18.12.2025 18:17
- Правило "спідньої білизни" в бізнесі. Як ваша відвертість непомітно руйнує кар'єру Олександр Висоцький 18.12.2025 11:43
- Автоматизація проти ілюзії зайнятості: як повернути час для стратегічної роботи Олександр Скнар 18.12.2025 08:45
- Розбір законопроєкту №12439: важливі зміни для бізнесу щодо обшуків і арештів Роман Тулін 17.12.2025 18:02
- Як зареєструвати народження чи смерть родича з окупованих територій України Віра Тарасенко 17.12.2025 15:10
- Грантові заявки ОМС: чому класичний NGO-підхід не працює для громад Олександра Смілянець 17.12.2025 12:55
- Декалог перемоги і миру: що треба пам'ятати Анастасія Розлуцька 17.12.2025 10:12
- Про пристрасть депутатів до повторення старих помилок Олег Пендзин 17.12.2025 09:20
- Спалах з Півночі Євген Магда 17.12.2025 09:07
- Мотивація без натхнення: що працює, "коли немає сил хотіти" Тетяна Кравченюк 16.12.2025 17:19
- "Корисна дура" чи свідома роль? Георгій Тука 16.12.2025 15:35
-
Вперше з’явилися зображення нової української ракети "Барс"
Технології 11577
-
Нацбанк анонсував зміну іпотечної програми "єОселя" з 2026 року
Фінанси 7814
-
Суд дозволив банку Тігіпка продати за борги київський готель "Русь"
Бізнес 4007
-
Rheinmetall відкрив перший гібридний завод за межами Німеччини
Бізнес 3475
-
Wizz Air запускає п'ять нових маршрутів з Польщі: перші рейси – у березні
Бізнес 3160
