Нелегка доля Господарського кодексу України
Відповідь прихильникам ідеї скасування Господарського кодексу України.
Не вщухають суперечки щодо подальшої долі ГосподарськогоКодексу України (далі-ГК). Тому доцільно ще раз акцентувати увагу на декількох фактах,які неможливо ігнорувати в умовах необхідності залучення інвестицій длязабезпечення процесу реформування економіки України.
1. Законодавство провідних європейських країн (Німеччина,Франція та інші) демонструє тенденцію кодифікації норм права, тому курс Украйнина приведення національногозаконодавства у відповідність з нормами законодавства ЄС вимагає, від державнихорганів влади України, «йти в ногу» з європейськими тенденціями, а не взворотному напряму.
2. Інвестор, особливо іноземний, хоче в одному нормативно-правовому акті побачити необхідні йому норми права, а невишукувати їх в розрізнених джерелах. На сьогодення, потік інвестицій в Українузменшується, а нам пропонують ще ускладнити діяльність інвесторів, перемістившинорми права, які містяться в ГК в різні нормативно-правові акти. Однакне зрозуміло такий недержавний підхідобумовлений недалекоглядною позицією або це цілеспрямованідії на зниження інвестиційного потенціалу України.
3. Необхідність модернізації ГК з урахуванням сучасноїекономічної ситуації в Україні, не викликає сумніву. Причому доцільно об'єднати принцип стабільності законодавства і доцільністьусунення застарілих норм права. Однак не треба забувати, що модернізуватинеобхідно не тільки ГК, а й інші кодифіковані нормативно-правові акти України (Цивільний кодекс України, Податковийкодекс України та інші), так як практично всі кодифіковані нормативно-правовіакти України приймалися в економічних реаліях, які відрізняються відсьогоднішньої ситуації. Також не треба забувати, що Уряд неодноразово вносив зміни і доповнення до Податковогокодексу України й при цьому Мін'юст не говорить про необхідністьдекодифікації податкового законодавства, ґрунтуючись на тому, що нормиПодаткового Кодексу України застаріли і потребують приведення у відповідність зекономічними реаліями.
4. Абсолютно неясно навіщо «розсупоніть» за різними законами норми, які кодифікувалися,систематизувалися десятиліттями. Якщо, на думку прихильників ідеї скасування ГКй перенесення окремих норм в іншінормативно-правові акти, мають місця норми, які обов'язково треба зберегти, то набагато простіше, при наявності серйозних аргументів,скасувати «непотрібні» норми ГК і залишити в ГК тільки ті норми, які, на їхдумку, треба зберегти. Проте, не дивлячись на аргументи і факти, щопідтверджують згубність декодифікації норм права, прибічники цієї ідеї наполягаютьвиключно на скасуванні ГК.
5. Суб'єкти господарювання, інвестори постійно наполягаютьна необхідності, забезпечення державою, сталості, стабільності норм права, що регулюютьгосподарську діяльність. Постійні зміни «правил гри» негативно сприймаютьсясуб’єктами господарювання, інвесторами і викликає негативну реакцію бізнессередовища, що неодноразово спостерігалосяприпопередніх спробах скасувати ГК. Навіщо ж постійнонаступати на одні й ті ж граблі.
6. Необхідно враховувати, що скасування ГК дозволитьнечесним на руку чиновникам скористатися плутаниною і прогалинами в законодавстві, що неминучевиникнути в цій ситуації. У пресі день удень вказується про збільшення рівня корупції в країні. І це одна з тихпроблем, про яку має сенс потурбуватися, державним органам, і запропонуватиреальне вирішення цієї злободенної проблеми, а не грати на руку корупціонерам.
7. Невже в державі не залишилося інших нагальних проблем,які знаходяться в компетенції Мін'юсту, крім скасування ГК? У правовійситуації, яка склалася на даний момент, має сенс забезпечити неухильневиконання діючих норм права, а не займатися скасуванням, перенесенням та іншим перетасуванням нормправа.
Підводячи підсумок необхідно зазначити, що руйнування це набагатопростіше ніж созідання. На сьогоднішній день, дуже багато проблем в сфері економікиі права, які вимагають комплексне, неординарне рішення для збільшенняінвестиційних надходжень. Саме в цій сфері, все державні органи влади, повиннівести постійну роботу і пропонувати рішення спрямовані на збільшення потокуінвестицій, а не «висмоктувати з пальця» надумані аргументи для руйнуваннядіючої системи господарювання й інвестування.
- Судовий збір при заявлені цивільного позову у кримінальному провадженні Євген Морозов вчора о 20:02
- Скасування Господарського кодексу: ризики для бізнесу та економіки Володимир Бабенко вчора о 17:11
- Розпочато роботу над вебплатформою судових рішень War Crime Леонід Сапельніков вчора о 14:41
- Маємо забезпечити армію якісним майном Дана Ярова вчора о 14:21
- Нові зміни до Кримінального кодексу України: що потрібно знати Оксана Соколовська вчора о 13:27
- Судова практика: відміна виконавчого напису приватного нотаріуса Павло Васильєв вчора о 12:31
- Сектори польської економіки, в які інвестує український бізнес Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 12:10
- Санкції та їх оскарження в ЄС: що варто знати українському бізнесу та адвокатам Ростислав Никітенко вчора о 12:08
- Відвід судді: закон, практика та поради Владислав Штика 03.11.2024 23:06
- Темна сторона онлайн-шопінгу: Temu потрапив під приціл ЄС Дмитро Зенкін 03.11.2024 21:00
- Проведення обшуку без ухвали слідчого судді Євген Морозов 03.11.2024 19:56
- Закриття кримінального провадження на підставі пункту 9-1 ч. 1 ст. 284 КПК України Андрій Хомич 03.11.2024 19:45
- Продаж майна боржника на електронному аукціоні Павло Васильєв 03.11.2024 14:50
- Місце проживання дитини після розлучення: досвід та практика Світлана Приймак 02.11.2024 20:08
- Неконкретність вимог податкового органу для розблокування податкових накладних Євген Морозов 02.11.2024 19:05
-
Що подивитись у кіно. Три новинки тижня
Життя 8453
-
Озеро Гарда: шість найкрасивіших міст на найбільшому озері Італії
Життя 7141
-
Укранфта пробурила найглибшу свердловину за останні вісім років. Дає нафту та газ
Бізнес 4609
-
Освітні втрати набирають обертів: чому школярі масово виїжджають і не планують повертатися
Думка 4058
-
Найбільший завод з виробництва свинцю в Україні визнали банкрутом
Бізнес 3724