Нелегка доля Господарського кодексу України
Відповідь прихильникам ідеї скасування Господарського кодексу України.
Не вщухають суперечки щодо подальшої долі ГосподарськогоКодексу України (далі-ГК). Тому доцільно ще раз акцентувати увагу на декількох фактах,які неможливо ігнорувати в умовах необхідності залучення інвестицій длязабезпечення процесу реформування економіки України.
1. Законодавство провідних європейських країн (Німеччина,Франція та інші) демонструє тенденцію кодифікації норм права, тому курс Украйнина приведення національногозаконодавства у відповідність з нормами законодавства ЄС вимагає, від державнихорганів влади України, «йти в ногу» з європейськими тенденціями, а не взворотному напряму.
2. Інвестор, особливо іноземний, хоче в одному нормативно-правовому акті побачити необхідні йому норми права, а невишукувати їх в розрізнених джерелах. На сьогодення, потік інвестицій в Українузменшується, а нам пропонують ще ускладнити діяльність інвесторів, перемістившинорми права, які містяться в ГК в різні нормативно-правові акти. Однакне зрозуміло такий недержавний підхідобумовлений недалекоглядною позицією або це цілеспрямованідії на зниження інвестиційного потенціалу України.
3. Необхідність модернізації ГК з урахуванням сучасноїекономічної ситуації в Україні, не викликає сумніву. Причому доцільно об'єднати принцип стабільності законодавства і доцільністьусунення застарілих норм права. Однак не треба забувати, що модернізуватинеобхідно не тільки ГК, а й інші кодифіковані нормативно-правові акти України (Цивільний кодекс України, Податковийкодекс України та інші), так як практично всі кодифіковані нормативно-правовіакти України приймалися в економічних реаліях, які відрізняються відсьогоднішньої ситуації. Також не треба забувати, що Уряд неодноразово вносив зміни і доповнення до Податковогокодексу України й при цьому Мін'юст не говорить про необхідністьдекодифікації податкового законодавства, ґрунтуючись на тому, що нормиПодаткового Кодексу України застаріли і потребують приведення у відповідність зекономічними реаліями.
4. Абсолютно неясно навіщо «розсупоніть» за різними законами норми, які кодифікувалися,систематизувалися десятиліттями. Якщо, на думку прихильників ідеї скасування ГКй перенесення окремих норм в іншінормативно-правові акти, мають місця норми, які обов'язково треба зберегти, то набагато простіше, при наявності серйозних аргументів,скасувати «непотрібні» норми ГК і залишити в ГК тільки ті норми, які, на їхдумку, треба зберегти. Проте, не дивлячись на аргументи і факти, щопідтверджують згубність декодифікації норм права, прибічники цієї ідеї наполягаютьвиключно на скасуванні ГК.
5. Суб'єкти господарювання, інвестори постійно наполягаютьна необхідності, забезпечення державою, сталості, стабільності норм права, що регулюютьгосподарську діяльність. Постійні зміни «правил гри» негативно сприймаютьсясуб’єктами господарювання, інвесторами і викликає негативну реакцію бізнессередовища, що неодноразово спостерігалосяприпопередніх спробах скасувати ГК. Навіщо ж постійнонаступати на одні й ті ж граблі.
6. Необхідно враховувати, що скасування ГК дозволитьнечесним на руку чиновникам скористатися плутаниною і прогалинами в законодавстві, що неминучевиникнути в цій ситуації. У пресі день удень вказується про збільшення рівня корупції в країні. І це одна з тихпроблем, про яку має сенс потурбуватися, державним органам, і запропонуватиреальне вирішення цієї злободенної проблеми, а не грати на руку корупціонерам.
7. Невже в державі не залишилося інших нагальних проблем,які знаходяться в компетенції Мін'юсту, крім скасування ГК? У правовійситуації, яка склалася на даний момент, має сенс забезпечити неухильневиконання діючих норм права, а не займатися скасуванням, перенесенням та іншим перетасуванням нормправа.
Підводячи підсумок необхідно зазначити, що руйнування це набагатопростіше ніж созідання. На сьогоднішній день, дуже багато проблем в сфері економікиі права, які вимагають комплексне, неординарне рішення для збільшенняінвестиційних надходжень. Саме в цій сфері, все державні органи влади, повиннівести постійну роботу і пропонувати рішення спрямовані на збільшення потокуінвестицій, а не «висмоктувати з пальця» надумані аргументи для руйнуваннядіючої системи господарювання й інвестування.
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк вчора о 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко вчора о 17:54
- Искусство наступать на грабли Володимир Стус вчора о 17:05
- Нова судова практика – відсутній обов’язок надсилання копії скарги виконавцю Андрій Хомич вчора о 16:01
- НАБУ: невиправдані надії Георгій Тука вчора о 15:48
- Податкове резидентство для енерготрейдерів з іноземними бенефіціарами Ростислав Никітенко вчора о 12:41
- Фінансова модель університетів майбутнього Віталій Кухарський вчора о 12:21
- Шукайте жінку! Білоруський варіант Євген Магда вчора о 09:09
- Спільний контроль у бізнесі: чому статус має значення? Анастасія Полтавцева 30.03.2025 19:23
- ВВК до 5 июня: нужно ли проходить людям с инвалидностью? Віра Тарасенко 30.03.2025 15:46
- ШАБАК оприлюднив свої висновки щодо трагедії 7 жовтня Георгій Тука 30.03.2025 14:16
- Цивільна конфіскація: про це варто знати, якщо ви державний службовець Тетяна Видай 28.03.2025 14:47
- Від 2 до 4 мільярдів доларів Євген Магда 28.03.2025 13:13
-
"Бояться їхати сюди". Українській компанії не вдалося перевезти з Польщі закриту фабрику
Бізнес 67298
-
Зернова асоціація попередила про ризик "технічної зупинки" агроекспорту з України
Бізнес 5198
-
Equinor запустила родовище у Баренцевому морі: потужність – 220 000 барелів нафти на добу
Бізнес 4484
-
Зберегти картини Пимоненка. Як у Сумах евакуюють цінні музейні об’єкти на тлі новин про наступ
3561
-
Суд відкрив провадження про банкрутство забудовника ЖК "Еврика" у Києві
доповнено Бізнес 3174