КУпАП передбачає відповідальність за скоєння корупційних правопорушень. Одним з найпоширеніших адміністративних корупційних правопорушеннь, є несвоєчасне подання декларації про майновий стан субєкта декларування, відповідальність за що передбачено статтею
КУпАП передбачає відповідальність за скоєння корупційних правопорушень. Одним з найпоширеніших адміністративних корупційних правопорушеннь, є несвоєчасне подання декларації про майновий стан субєкта декларування, відповідальність за що передбачено статтею 172-6 КУпАП, «Порушення вимог фінансового контролю». Спробуємо ж розібратися хто має право складати протоколи за вказане правопорушення, та в якому порядку і ким проводиться перевірка.
Відповідно до п.1, п.п.1 п.3, п.5 «Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» (надалі Порядок) затвердженого Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції (надалі НАЗК) 10.02.2017 № 56 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 лютого 2017 р. за № 201/30069, цей Порядок визначає механізм проведення НАЗК контролю та повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — декларація), відповідно до статей 48 та 50 Закону України «Про запобігання корупції» (далі — Закон). Контроль та повна перевірка декларації здійснюються за принципами верховенства права. Контроль декларацій НАЗК здійснює відповідно до цього Порядку через працівників структурного підрозділу його апарату, діяльність яких повязана зі здійсненням такої функції (далі — Підрозділ), та автоматично засобами програмного забезпечення Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі — Реєстр). Повну перевірку декларацій відповідно до цього Порядку Національне агентство здійснює через працівників Підрозділу.
Згідно п.2 — п.5 розділу II Порядку, НАЗК здійснює контроль щодо своєчасності подання декларацій на підставі:
1) повідомлень, що надходять від державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, а також юридичних осіб публічного права, які у встановленому Національним агентством порядку відповідно до статті 49 Закону перевіряють факт подання декларацій субєктами декларування, які в них працюють (працювали);
2) інформації, що надходить до Національного агентства від осіб, які надають допомогу щодо запобігання і протидії корупції (викривачів), стосовно можливого факту неподання або несвоєчасного подання декларації субєктом декларування;
3) інформації, що оприлюднюється у засобах масової інформації, у мережі Інтернет та вказує на можливий факт неподання або несвоєчасного подання декларації субєктом декларування;
4) самостійного виявлення Національним агентством факту неподання або несвоєчасного подання декларації субєктом декларування відповідно до даних Реєстру;
5) інформації, що надходить до Національного агентства від правоохоронних органів;
6) інформації, що надходить до Національного агентства від громадських обєднань, їх членів або уповноважених представників.
3. У разі отримання інформації (повідомлень), передбаченої (их) у підпунктах 1, 2 пункту 2 цього розділу, Національне агентство перевіряє факт неподання або несвоєчасного подання декларації субєктом декларування шляхом пошуку даних у Реєстрі.
4. У випадку встановлення факту неподання декларації субєктом декларування відповідно до вимог Закону Національне агентство письмово повідомляє про це субєкта декларування, керівника державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, їх апарату, юридичної особи публічного права, в якому працює субєкт декларування, та спеціально уповноважених субєктів у сфері протидії корупції у визначеному Національним агентством порядку.
5. Якщо за результатами контролю встановлено, що субєкт декларування несвоєчасно подав декларацію, Національне агентство направляє такому субєкту лист з проханням надати пояснення щодо причин несвоєчасного подання декларації. За наявності ознак адміністративного правопорушення уповноважена особа Національного агентства складає протокол про адміністративне правопорушення у встановленому законодавством порядку, який за рішенням Національного агентства направляється до суду.
Тобто, з урахуванням поняття «субєкт декларування» зазначений у ч.2 ст.52 Закону України «Про запобігання корупції», даний Порядок визначає субєктів, що наділені правом перевірки змін у майновому стані субєктів декларування, а також порядок перевірки та дії у разі встановлення факту неподання або несвоєчасного подання відповідних змін субєктом декларування.
Часто правоохоронні органи, зокрема, посадові особи Національної поліції при виявлені корупційного правопорушення посилаючись на статтю 255 КУпАП, яка дає їм право на це, складають адміністративні протоколи в подальшому направляючи справу для розгляду в суд. Але будь-які органи (юридичні особи), Національної поліції України, до субєктів, які наділені правом перевірки як декларацій так і змін у майновому стані субєктів декларування — не відносяться. Такими повноваженнями наділені виключно працівники структурного підрозділу апарату НАЗК, діяльність яких повязана зі здійсненням такої функції.
Посадовці Національної поліції, вправі, виключно, у випадку встановлення факту неподання декларації, субєктом декларування, після отримання письмового повідомлення із НАЗК, як спеціальний уповноважений субєкт у сфері протидії корупції, на підставі отриманих матеріалів скласти протокол про адміністративне правопорушення.
Але усі обовязкові дії по проведенню перевірки, у тому числі після встановлення, що субєкт декларування несвоєчасно подав декларацію, тільки НАЗК вправі на підставі листа отримати пояснення від такої особи і вирішувати питання щодо її притягнення до відповідальності.
Слід звернути увагу, що неправильним є застосування до зазначених правовідносин «Порядку проведення перевірок Національним агентством з питань запобігання корупції», затвердженим Рішенням НАЗК 11.08.2016 № 2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 вересня 2016 р. за № 1230/29363
Так, як згідно даного Порядку, обєктами перевірки є державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, юридичні особи, у тому числі політичні партії, у випадках, передбачених Законами України «Про запобігання корупції» та «;Про політичні партії в Україні», а завданнями визначення стану організації роботи із запобігання і виявлення корупції в державних органах, органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування, зокрема щодо підготовки та виконання антикорупційних програм; встановлення можливих фактів порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» обєктами перевірок; здійснення державного контролю за діяльністю політичних партій відповідно до вимог Закону України «Про політичні партії в Україні».
Тобто, посадові особи правоохоронних органів здійснюючи перевірку особи, як субєкта декларування, та складаючи протокол без відповідного звернення (доручення) НАЗК, виходять за межі своїх повноважень, та діють по за межами діючого законодавства.
