Наслідки неповідомлення Мін’юстом скаржника про час та місце розгляду скарги

13 січня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 910/3599/20 досліджував питання щодо наслідків неповідомлення Мін’юстом заінтересованої особи про час та місце розгляду скарги.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) відносини, що виникають у сфері державної реєстрації, регулюються Конституцією України, цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Згідно із частиною першою статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців.

Пунктом 8 частини другої статті 5 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що до повноважень Міністерства юстиції України у сфері державної реєстрації належить, зокрема, розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України та прийняття обов`язкових до виконання рішень, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини шостої статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про:

1) відмову в задоволенні скарги;

2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про, зокрема, скасування реєстраційної дії, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатом розгляду скарги, - у разі оскарження реєстраційної дії, рішення територіального органу Міністерства юстиції (пункт "а").

Рішення, передбачені підпунктами "а", "ґ", "д" і "е" пункту 2 цієї частини, приймаються виключно Міністерством юстиції України.

За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи можуть прийняти мотивоване рішення, в якому передбачити шляхи для задоволення скарги.

Рішення, прийняте за результатами розгляду скарги, надсилається скаржнику протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.

01.01.2016 набув чинності Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1128 від 25.12.2015 (надалі - Порядок №1128), яким визначено процедуру розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту, що здійснюється Мін`юстом та його територіальними органами відповідно до Законів України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Відповідно до абзацу першого пункту 1, пункту 2 Порядку №1128 цей Порядок визначає процедуру розгляду відповідно до Законів України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Міністерства юстиції України, що здійснюється Міністерством юстиції України та його територіальними органами.

Для забезпечення розгляду скарг суб`єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, положення про які та їх склад затверджуються Міністерством юстиції України або відповідним територіальним органом.

Порядок створення, організаційні та процедурні засади діяльності Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації визначено Положенням про Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації.

Пунктом 2 розділу 1 Положення про Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2016 №37/5 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) комісія є постійно діючим колегіальним консультативно-дорадчим органом при Міністерстві юстиції України, що в межах повноважень, визначених Законами України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 N 1128, забезпечує розгляд скарг у сфері державної реєстрації.

Комісія у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, цим Положенням та іншими актами законодавства (пункт 3 Положення про Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації).

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку №1128 розгляд скарг здійснюється за заявою особи, яка вважає, що її права порушено (далі - скаржник), що подається виключно у письмовій формі та повинна містити обов`язкові відомості та документи, що долучаються до скарги, передбачені Законами, а також відомості про бажання скаржника та/або його представника взяти участь у розгляді відповідної скарги по суті та про один із способів, зазначених у пункті 10 цього Порядку, в який скаржник бажає отримати повідомлення про зазначений розгляд.

Така скарга у день її надходження реєструється суб`єктом розгляду скарги відповідно до вимог законодавства з організації діловодства у державних органах.

Відсутність обов`язкових відомостей у скарзі та документів, що долучаються до скарги, передбачених Законами, не є підставою для відмови у її реєстрації.

Скаржник може відкликати подану скаргу на будь-якому етапі її розгляду. У такому випадку скарга залишається без розгляду.

Розгляд скарг здійснюється у строки, встановлені Законом України "Про звернення громадян" з урахуванням особливостей, передбачених Законами, які обраховуються з моменту реєстрації її суб`єктом розгляду скарги.

Згідно із пунктом 9 Порядку №1128 під час розгляду скарги по суті обов`язково запрошується скаржник та/або його представник (за умови, якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб`єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.

За змістом пункту 10 Порядку №1128 суб`єкт розгляду скарги своєчасно повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів: 1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі); 2) шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту; 3) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах що додаються до скарги).

Пунктом 11 Порядку №1128 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що копії скарги та доданих до неї документів надаються особам, запрошеним до розгляду скарги по суті (крім скаржника), не пізніше дня, що передує дню розгляду скарги по суті. Суб`єкт оскарження має право подавати письмові пояснення по суті скарги, які обов`язково приймаються комісією до розгляду.

Верховний Суд у постановах від 12.12.2018 у справі №826/8976/17, від 28.03.2018 у справі №826/19452/16, від 25.07.2018 у справі №822/1763/16, від 17.01.2019 у справі №826/1632/17, від 27.02.2018 у справі №826/4194/16, від 30.01.2020 у справі №140/167/19, від 05.08.2020 у справі №807/2270/16, від 18.12.2020 у справі №807/203/16 дійшов висновку, що зазначення у пункті 9 Порядку розгляду скарг про обов`язковість запрошення скаржника та/або його представника (за умови, якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкта оскарження та інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі або встановлених відповідно до відомостей реєстрів, свідчить про істотність вимоги про запрошення зазначених осіб для розгляду скарги по суті.

Таке запрошення має на меті не лише поінформувати зацікавлених осіб про розгляд скарги, але й забезпечити їм реальну можливість взяти участь у засіданні з тим, щоб їхні пояснення були прийняті та враховані.

За змістом пункту 9 Порядку розгляду скарг неприбуття осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб`єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду. Отже, неприбуття лише належним чином повідомлених осіб не перешкоджає розгляду справи.

При цьому зміст пункту 10 Порядку розгляду скарг не визначає вимог щодо змісту повідомлення. Разом з цим, ураховуючи мету такого повідомлення, воно повинно містити інформацію щонайменше про скаржника, суб`єкта оскарження (державного реєстратора, дії якого оскаржуються), суть скарги, час та місце розгляду скарги. Зміст повідомлення повинен бути достатнім для того, щоб зацікавлені особи (зокрема державний реєстратор), могли зрозуміти, що скарга стосується реєстраційних дій, до яких вони мають відношення, і суть цієї скарги.

У постанові Верховного Суду від 03.07.2018 у справі №802/1421/17-а зазначено, що та обставина, що повідомлення про час і місце розгляду скарги шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту є належним повідомленням позивача, не свідчить про нівелювання обов`язку суб`єкта розгляду скарги надати заінтересованим особам копії скарги, що має на меті забезпечити обізнаність осіб, чиї інтереси зачіпаються, про її подання, зміст та розгляд.

Також у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №822/1874/17 зроблено висновок про те, що на Міністерство юстиції України покладено обов`язок забезпечення участі заінтересованих осіб у розгляді скарги шляхом належного повідомлення з метою реалізації їхнього права на захист, подання відповідних пояснень. У контексті норми пункту 11 Порядку розгляду скарг Суд дійшов висновку, що обставини належного повідомлення всіх осіб, яких стосується скарга, призначена до розгляду на засіданні відповідної комісії, сприяють належному виконанню відповідачем своїх функцій та мають істотне значення для вирішення скарги. При цьому Верховний Суд з огляду на передбачені законом вимоги зазначив, що якщо скаржника, суб`єкта, дії якого оскаржуються, або інших заінтересованих осіб не повідомлено про час та місце розгляду скарги або йому не надіслано скарги, комісія не має законних підстав розглядати скаргу по суті. В зв`язку з зазначеним Суд дійшов висновку, що позивач був фактично позбавлений можливості належним чином підготуватися до засідання Комісії та надавати відповідні письмові пояснення (хоча і був присутнім н цьому засіданні).

ВИСНОВОК: Отже, неповідомлення скаржника та/або його представника (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкта оскарження та інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі, не може вважатися формальним порушенням та є підставою для скасування рішення.