Оскарження оцінки майна в рамках виконавчого провадження

24 липня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 906/696/18 (ЄДРСРУ № 90594574) досліджував питання оскарження оцінки нерухомого майна в межах виконавчого провадження.

Суть проблеми: Реалізація описаного й арештованого майна за заниженою ціною може завдати суттєвих збитків стягувачу у вигляді неотриманого доходу, а боржнику - у вигляді передачі майна на реалізацію за суттєво нижчою від ринкової вартості.

Звіт по оцінку майна є документом, який фіксує дії суб`єкта оціночної діяльності щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов`язків, визначених законом і встановлених відповідним договором.

Звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності.

Відтак, встановлена правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов`язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів.

Аналогічна правова позиція міститься зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 914/881/17 (провадження 18-18гс18) та у постанові Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 826/6706/18.

Разом з цим ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна.

Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.

Згідно вимог ч.ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна.

Слід наголосити, що з огляду на зазначені вимоги Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440, незважаючи на вибір оцінювачем методичного підходу оцінки майна, підготовці та проведенню незалежної експертизи майна передує, в будь-якому випадку, ознайомлення з об`єктом оцінки шляхом доступу до нього.

Ознайомлення з об`єктом оцінки полягає у дослідженні оцінювачем вихідних даних та іншої інформації, необхідної для здійснення оцінки, та у особистому огляді оцінювачем об`єкта оцінки, тоді як за приписами статті 11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб`єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним (замовником) необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення оцінки.

Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 16 грудня 2019 року у справі № 211/2171/15-ц.

Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.06.2019 у справі №308/12150/16-ц дійшла висновку, що визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду.

Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.

При цьому, предметом скарги буде визнання недійсною оцінки нерухомого майна, яке належить особі на праві власності, проведеної суб`єктом оціночної діяльності у межах процедури виконавчого провадження.

Аналогічний висновок щодо можливості оскарження оцінки майна в порядку оскарження рішень та дій виконавців зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 березня 2019 року у справі № 821/197/18.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 914/881/17, постанові Верховного Суду від 15.02.2019 у справі №914/85/18 зазначено про право учасника виконавчого провадження оскаржити оцінку майна та про недопустимість під час оцінки майна у виконавчому провадженні для подальшої передачі на примусову реалізацію на торгах застосовувати ліквідаційну оцінку цього майна, яка не є тотожною з ринковою.

Таким чином, заявник повинен звертатися саме зі скаргою (не з позовом!!!) на дії приватного/державного виконавця, які, на його думку, полягають у неправильному визначенні вартості майна боржника.

Подібна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04.03.2020 у справі №754/2961/17, де в межах скарги на дії приватного виконавця заявлялися  вимоги про визнання недійсним звіту про оцінку нерухомого майна.

Слід нагадати, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №755/10947/17 викладено правову позицію про те, що суди під час вирішення тотожних за своїм змістом спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.

ВИСНОВОК: Визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного / приватного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду.

Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.

Аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 821/197/18/4440/16, від 12 червня 2019 року у справі № 308/12150/16-ц, а також у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суд від 19 грудня 2019 року у справі №826/12574/18.

 

P.s. Велика Палата Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 920/149/18 (провадження № 12-297гс18) зробила висновок про те, що стаття 74 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ "Про виконавче провадження" є загальною нормою по відношенню до процесуального законодавства, яке встановлює строки звернення сторони виконавчого провадження до суду із скаргою на дії державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, яке є спеціальним у даних правовідносинах.

Таким чином, рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

%MCEPASTEBIN%