Підтвердження повноважень прокурора в цивільному процесі
Прокурор в цивільному процесі підтверджує свої повноваження службовим посвідченням, а не довіреністю?
17 березня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 704/1233/17, провадження № 61-37850св18 (ЄДРСРУ № 88265209) досліджував питання підтвердження повноважень прокурора в цивільному процесі.
Відповідно до статті 131-1 Конституції України органи прокурату здійснюють представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Частиною третьою статті 56 ЦПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Статус прокурора визначено у статті 15 вказаного вище Закону України «Про прокуратуру», частиною другою якої передбачено також, що прокурори в Україні мають єдиний статус незалежно від місця прокуратури в системі прокуратури України чи адміністративної посади, яку прокурор обіймає в прокуратурі.
Як роз`яснив Конституційний Суд України в рішенні № 3-рп/99 від 08 квітня 1999 року, представництво прокуратурою України інтересів держави в суді є одним із видів представництва в суді. За правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов`язки. Представництво прокурором інтересів держави в суді відрізняється від інших видів представництва рядом специфічних ознак: складом представників та колом суб`єктів, інтереси яких вони представляють, обсягом повноважень, формами їх реалізації.
Отже, прокурор діє не від імені органу прокуратури як юридичної особи, а виключно від імені держави.
З матеріалів справи вбачається, що справа призначалась до слухання кілька разів і кожного разу в судове засідання з`являвся прокурор , який, відповідно до службового посвідчення займає відповідну посаду прокурора місцевої прокуратури.
Відповідно до Положення про службове посвідчення прокурора, затвердженого Наказом Генеральної прокуратури України № 134 від 05 квітня 2016 року, службове посвідчення прокурора є офіційним документом, який засвідчує належність посадової особи до системи прокуратури України, підтверджує її посаду, а також повноваження, визначені законодавством.
Верховний суд наголошує, що Законом України «Про прокуратуру» не встановлено необхідності підтвердження довіреністю повноважень осіб, зазначених у статті 15 Закону України «Про прокуратуру», як представників у цивільному процесі, які діють у межах своєї компетенції. Такі особи підтверджують свої повноваження службовим посвідченням.
P.s. Між тим, відповідно до п. 1.2. Наказу Генеральної прокуратури від 07.08.2019 р. № 153 «Про порядок здійснення представництва в суді органів прокуратури, їхніх посадових і службових осіб, які діють від імені органу прокуратури» участь у розгляді справ в адміністративному, господарському, цивільному судочинстві в порядку представництва органів прокуратури, посадових і службових осіб, які діють від імені органу прокуратури, що є стороною або третьою особою, здійснювати прокурорам за довіреністю.
- Як техніка "Помодоро" перетворює хаос у фокус: секрет ефективності за 25 хвилин Олександр Скнар вчора о 22:30
- Вигоряння в команді: чому не завжди справа в перевантаженні Тетяна Кравченюк вчора о 17:42
- Чому стартапи помирають: п’ять фінансових пасток Антон Новохатній вчора о 16:35
- Чистота як стратегія: чому бізнеси майбутнього не можуть ігнорувати фасіліті Людмила Литвиненко вчора о 15:13
- Гуманітарне реагування. Єдність у формуванні стратегії та механізмів для захисту Галина Скіпальська вчора о 14:53
- Будівельні тенденції у Львові: свіжі цифри Любомир Зубач вчора о 14:50
- Енергетична помилка Євген Магда вчора о 10:52
- Грант – не гарантія успіху: як не "згоріти" після перемоги Олександра Смілянець 21.10.2025 06:45
- Як Принцип Парето 80/20 перетворює перевтому на фокус і прибуток Олександр Скнар 20.10.2025 23:04
- TikTok та Твіттер як зброя Росії Михайло Стрельніков 20.10.2025 18:25
- Скільки насправді коштує ваш ІТ-бізнес: тверезий погляд Анна Одринська 20.10.2025 15:30
- СУР, незвичні запити та спокій платника Ганна Ігнатенко 20.10.2025 10:36
- Сірий енергоринок: як народжується нова економіка перепродажу кіловат Ростислав Никітенко 20.10.2025 09:59
- Чому євреї в Україні приховували своє походження? Олег Вишняков 20.10.2025 09:13
- Інформаційна війна Росії проти Європі, хто переможе? Михайло Стрельніков 19.10.2025 18:12
-
Китай заблокував експорт чипів Nexperia: Європа на порозі автокризи
Бізнес 7740
-
Westinghouse про будівництво блоків Хмельницької АЕС: Прогресу, на жаль, наразі немає
Бізнес 5925
-
УЗ відновила 44-річну "ризьку" електричку, її запустять у Києві – фото, відео
Бізнес 5430
-
Вчені назвали, яку кількість кроків слід проходити літнім людям, щоб прожити довше – дослідження
Життя 3432
-
Польща обговорить з ArcelorMittal майбутнє металургійних активів
Бізнес 3299
