Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
28.11.2017 12:21

Звернення НАБУ до суду про визнання угод недійсними: критерій

Адвокат (судебная защита), магистр права

Правомірність та критерій звернення Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) до суду з позовом про визнання угод недійсними.

НАБУ.jpg

07 листопада 2017 року в контексті справи  № 910/24258/16  (ЄДРСРУ № 70228021) Вищийгосподарський суд України досліджував питання щодо правомірності зверненняНаціонального антикорупційного бюро України (НАБУ)  до суду з позовом провизнання угод недійсними в інтересах держави та відповідність такого зверненнянормам Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України".

Так, виходячи із вимог частини 2 статті 16 ЦК України одним із способівзахисту цивільного права та інтересу може бути, зокрема, визнання правочинунедійсним.

Статтею 203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких єнеобхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечитицьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам державиі суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна матинеобхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину маєбути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися уформі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настанняправових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками(усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх,неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину єнедодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, яківстановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цьогоКодексу.

Стаття 204 ЦК України визначає, що правочин є правомірним, якщо йогонедійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судомнедійсним.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вказала, що згідно ізстаттями 4, 10 та 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК, іншимзаконам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК,міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною РадоюУкраїни, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актамінших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Криму випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а такожморальним засадам суспільства.

Статтями 1, 8 Конституції України також визначено, що зміст правочину неповинен суперечити положенням також інших актів цивільного законодавства,нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України.

ВАЖЛИВО:  Відповідність чи невідповідністьправочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно дозаконодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів)недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин,з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів)недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

У постанові пленуму Вищого господарського суду «Про деякі питання визнанняправочинів (господарських договорів) недійсними» від 29.05.2013 №11відзначається, що загальні підстави і наслідки недійсності правочинівустановлені стст.215, 216 ЦК, стст.207, 208 ГК. Правила, передбачені циминормами, повинні застосовуватися господарськими судами в усіх випадках, колиправочин учинений з порушенням вимог чч.1—3, 5 ст.203 ЦК і не підпадає під діюінших норм, які встановлюють підстави та наслідки недійсності правочинів.

Таким чином, розглядаючи справи за позовами Національного бюро про визнанняугод недійсними, суди мають досліджувати такі угоди в контексті статті 203Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), яка визначає загальні вимоги,додержання яких є необхідним для чинності правочину, частини третьої статті 228ЦК України, статті 207 Господарського кодексу України (далі - ГК України) таінших норм чинного законодавства України, які містять підстави недійсностіугод.

(!!!)   Отже, під часвирішення такого спору судам, зокрема, необхідно встановлювати такіобставини:

-   наявність або відсутність підстав для визнання недійсноюспірної угоди, передбачених нормами, на які посилається позивач, мотивуючипозовні вимоги;

-   правові норми, які підлягають застосуванню до цих спірнихправовідносин;

-   відповідність або невідповідність змісту цієї угоди ЦКУкраїни та ГК України, іншим актам законодавства, інтересам суспільства, йогоморальним засадам.

При цьому суд повинен дослідити наявні у справі докази, з'ясуватиобставини, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень,підтверджених цими доказами. Відповідна правова позиція викладена у постановіВерховного Суду України від 04.11.2015 р.   № 6-923цс15 .

Оскільки позов Національного бюро спрямований на захист інтересів держави ісуспільства, суд має встановити особу, якій завдано шкоду,протиправні наслідки оспорюваної угоди, а також вину у формі умислу.

Доказом вини, зокрема, може бути вирок суду, постановлений у кримінальнійсправі. Відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного СудуУкраїни від 13.04.2016 р.  № 6-1528цс15 , від 06.07.2015 р.  № 6-166цс15 , а також у пункті 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від06.11.2009 № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнанняправочинів недійсними" (п. 3 Інформаційного листа Вищогогосподарського суду України від 27.03.2017   № 01-06/680/17 ).

Відповідно до ч. 2 ст. 1 ГПК України у випадках, передбачених законодавчимиактами України, до господарського суду мають право також звертатися державні таінші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Стосовно повноважень необхідно вказати, що згідно вимог ст. 1 ЗаконуУкраїни "Про Національне антикорупційне бюро України", Національнеантикорупційне бюро України є державним правоохоронним органом, на якийпокладається попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриттякорупційних правопорушень, віднесених до його підслідності, а також запобіганнявчиненню нових.

ВАЖЛИВО:  Пунктом 13 статті 17 ЗаконуУкраїни "Про Національне антикорупційне бюро України" встановлено, щоНаціональному бюро та його працівникам для виконання покладених на нихобов'язків надано право за наявності підстав, передбачених законом,подавати до суду позови про визнання недійсними угод у порядку, встановленомузаконодавством України.

Статтею 2 ГПК України визначено, що господарський суд порушує справи запозовними заявами, зокрема, державних та інших органів, які звертаються догосподарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України.

Статтею 16 Закону України "Про національне антикорупційне бюро"визначені обов'язки Національного антикорупційного бюро, зокрема, щодо:

- здійснення оперативно - розшукових заходів з метою попередження,виявлення, припинення та розкриття кримінальних правопорушень, віднесенихзаконом до його підслідності, а також в оперативно - розшукових справах, витребуванихвід інших правоохоронних  органів;

здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень,віднесених законом до його підслідності, а також проведення досудовогорозслідування інших кримінальних правопорушень у випадках, визначених законом.

Зважаючи на обов'язки Національного антикорупційного бюро України,передбачені ст. 16 Закону України "Про Національне антикорупційне бюроУкраїни" вказаний орган в силу покладених на нього обов'язків тавизначеної законом компетенції вживає заходів (в тому числі, шляхом поданнявідповідного позову до суду) у випадках виявлення в діях інших осіб ознаккорупційного правопорушення.

(!!!)  Таким чином, з аналізу наведенихположень Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України"завдань та мети діяльності даного органу вбачається, що Національнеантикорупційне бюро України за наявності ознак корупційного діяння зобов'язаневжити ефективних заходів для припинення корупційного правопорушення, в томучислі, внаслідок подання позову про визнання угод недійсними за наявностіпідстав, передбачених законом, у порядку, встановленому законодавством України.

Крім того колегія суддів Вищого господарського суду України вказала, що уразі звернення Національного бюро з відповідними позовами про визнання угоднедійсними, за умови, що такий спір пов'язаний зі здійсненням суб'єктамигосподарювання господарської діяльності, та з урахуванням дотриманнясуб'єктного складу сторін, визначеного статтями 1, 2, 21 ГПК України, такіспори підлягають розгляду господарськими судами.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державноївлади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діятилише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.

З огляду на це суд має надати оцінку підставам, з яких подано позовНаціональним бюро, зокрема, шляхом дослідження причинно-наслідкового зв'язкуміж оспорюваною угодою і виконанням Національним бюро покладених на ньогозавдань та (або) обов'язків, визначених Законом України "Про Національнеантикорупційне бюро України".

Такі позови можуть подаватися Національним бюро для попередження,виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, атакож запобігання вчиненню нових за наслідками порушення відповідногокримінального провадження (з внесенням даних до Єдиного реєстру досудових розслідувань).

Проте треба брати до уваги, що підслідність Національного бюро визначеночастиною п'ятою статті 216 Кримінального процесуального кодексу України, згідноз якою детективи Національного бюро здійснюють досудове розслідування злочинів,передбачених статтями 191, 2062, 209, 210, 211, 354 (стосовнопрацівників юридичних осіб публічного права), 364, 3661, 368, 3682,369, 3692, 410 Кримінального кодексу України.

ВИСНОВОК:  Національне бюро як орган, щостворений для захисту інтересів держави, має право на звернення до суду ізпозовом про визнання угод недійсними з огляду на імперативні приписи ЗаконуУкраїни "Про Національне антикорупційне бюро України" і на виконанняпокладених на нього завдань та (або) обов'язків.

До того ж, відповідно до п.14 ч.1 ст.3 КПК (притягнення до кримінальноївідповідальності починається з моменту повідомлення особі про підозру увчиненні кримінального правопорушення) та ч. 6 п. 3 Інформаційного листа Вищогогосподарського суду України від 27.03.2017   № 01-06/680/17  питання чи мало місцепротиправне діяння чи вчинене воно відповідною особою, як і спрямованістьумислу особи може доводитися також іншими, окрім вироку суду укримінальній справі, наявними у матеріалах справи доказами в їх сукупності, зурахуванням вимог визначених у розділі У ГПК України, а тому правоваможливість вимагати визнання угод недійсними — один із найпотужнішихважелів, який отримало Національне антикорупційне бюро України.

 

Підсумовуючи зазначене вбачається:

1.   Національному бюро надано право подавати до суду позови про визнаннянедійсними угод (пункт 13 статті 17 Закону України "Про Національнеантикорупційне бюро України");

2.   У разі звернення Національного бюро з позовами про визнання угоднедійсними, за умови, що такий спір пов'язаний зі здійсненням суб'єктамигосподарювання господарської діяльності, такі спори підлягають розглядугосподарськими судами;

3.   Один з основних критеріїв звернення НАБУ до суду щодо визнання угодинедійсною є причинно-наслідковий зв'язок між оспорюваноюугодою і виконанням Національним бюро покладених на нього завдань та (або)обов'язків, визначених Законом України "Про Національне антикорупційнебюро України" з  дотриманням правил підслідності корупційнихправопорушень віднесених до компетенції НАБУ та суб’єктивного складуучасників визначених ч. 5 ст. 216 КПК України.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net