Спадщина: необізнаність або незнання спадкоємця про наявність заповіту

Пропуск спадкоємцем шестимісячного строку для прийняття спадщини у зв’язку з необізнаністю (незнанням) останнього про наявність заповіту, як підстава для поновлення строків на прийняття спадщини.

23.08.2017 р. Верховний суд України васпекті справи № 6-1320цс17 досліджувавпитання щодо поновлення строків на прийняття спадщини у зв’язку з необізнаністю(незнанням) спадкоємця про наявність заповіту.

Суд вказав, що у статті 1233 ЦК України зазначено, щозаповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно статті 1223 ЦК України право на спадкування маютьособи, визначені у заповіті.

За загальними положеннями про спадкування право наспадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідоксмерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюєтьсястрок у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220,1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на часвідкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусузаяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту їївідкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зіспадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняттяспадщини.

Між тим, 14 вересня 2016 р. Верховний суд Українирозглядаючи справу № 755/7357/15-ц,провадження № 6-1215цс16 дійшов до досить суперечливого висновку, суть якогополягає в наступному: «…якщо спадкоємець не скористався правом на прийняттяспадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правовіпідстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні».

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України запозовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважноїпричини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання нимзаяви про прийняття спадщини.

ВАЖЛИВО: За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строкудля прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними,істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила  частини третьої 1272 ЦК України про наданнядодаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані,якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставинивизнані судом поважними.

Аналогічна норма міститься в п. 24 постанови ПленумуВерховного суду України від 30.05.2008 р. за  N 7 «Про судову практику усправах про спадкування».

Більше того, Верховний суд України в постанові від 4листопада 2015 року по справі № 6-1486цс15 вказав,що причина пропуску строку для прийняття спадщини не може бути визнанаповажною, оскільки саме по собі незнання про смерть спадкодавця без установленняінших об’єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення дій щодоприйняття спадщини не свідчить про поважність пропуску зазначеного строку.

Такий висновок узгоджується з нормами, викладеними вст.ст. 1222, 1220, 1269,1270, 1272 ЦК, якими регулюються питання порядкуприйняття спадщини.

Аналогічна правова позиція міститься у постановіВерховного Суду України від 26 вересня 2012 року (справа №6-85цс12).

Однак у даній справі спадкоємець наполягав, що він не єродичем спадкодавця за заповітом, повідомлення про смерть не публікувались урегіональній пресі, що підтверджується відповідною довідкою, нотаріусом не булозроблено жодної спроби розшукати спадкоємця за заповітом, про існуваннязаповіту та відкриття спадщини йому стало відомо лише після того, як один зродичів померлого звернувся до суду з позовом про визнання заповіту недійсним.

Відповідно до статті 63 Закону України «Про нотаріат»нотаріус  або  в сільських населених пунктах - посадова особа органумісцевого   самоврядування,   уповноважена  на  вчинення нотаріальних  дій,  отримавши  від спадкоємців  повідомлення  про відкриття спадщини, зобов’язанаповідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме. Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена  на вчинення  нотаріальних  дій,  також може зробити викликспадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

Згідно пункту 209 Інструкції про порядок вчиненнянотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиціїУкраїни від 3 березня 2004 року № 20/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиціїУкраїни 3 березня 2004 року за № 283/8882, яка була чинною на час виникненняспірних правовідносин, при підготовці до видачі свідоцтва про право на спадщинуза законом або заповітом нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряєнаявність спадкової справи, спадкового договору, заповіту.

ВИСНОВОК: при розгляді таких спорів судам слід досліджувати чивчиняв нотаріус післявстановлення ним наявності заповіту спадкодавця дії дляповідомлення спадкоємця про відкриття спадщини, чи здійснювався виклик спадкоємця за заповітом, в тому числі шляхом публічного оголошення абоповідомлення про це у пресі, що свідчило б про належне сприяння для здійсненняособистого розпорядження спадкодавця.

Матеріал по темі:«Пропущеннястроку для прийняття спадщини: поважні причини»