Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
03.12.2016 22:30

Верховний суд: касаційне оскарження ухвал відносно виконавчого листа

Адвокат (судебная защита), магистр права

Передбачена законом правова можливість оскарження ухвал апеляційної інстанції про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. Ухвали, які є перепонами в завершенні судового провадження та підлягають касаційному оскарженню.

Виконавче провадження 2.jpg

23.11.2016 р., розглядаючи справу №6-1954цс16 ,  Верховний суд України зробив ПРАВОВИЙ ВИСНОВОК, який повністюпідтверджує, як правову позицію(ПостановаВСУ від 24.06.2015 року по справі № 6-608цс15 (№ в ЄДРСРУ 45985244),такі правовий висновок(Постанова ВСУвід 13.04.2016 року по справі № 6-599цс16 (№ в ЄДРСРУ 57312236) щодоможливості касаційного оскарження  ухвалисуду апеляційної інстанції, якою задоволено заяву про визнання виконавчоголиста таким, що не підлягає виконанню.

Верховний суд України вказує, що виконавче провадження згідно зістаттею 1 Закону України «Про виконавче провадження» є завершальною стадієюсудового провадження.

З огляду на зазначенеухваласуду про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, єперепоною в завершенні судового провадження, оскільки така ухвалаунеможливлює виконання судового рішення про задоволення вимог кредитора, томуперешкоджає подальшому розгляду та провадженню у справі .

Обґрунтування:

Реалізація права особи на судовий захист здійснюється, зокрема, шляхомоскарження судових рішень у судах касаційної інстанції.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення касаційногооскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Порядок та підстави касаційного оскарження судових рішень врегульованоу главі 2 розділу V ЦПК України.

Законодавець у частині першій статті 324 ЦПК України як об’єктикасаційного оскарження закріпив: 

1) рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційномупорядку, рішення і ухвали апеляційного суду, ухвалені за результатамиапеляційного розгляду;

2) ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 1, 3, 4, 13, 14, 15,16, 17, 18, 20, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 31–33 частини першої статті 293 цьогоКодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку і ухвали апеляційного суду,якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини правона виконання рішення, яке виніс суд, є невід’ємною частиною «права на суд», аефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості,передбачає зобов’язання адміністративних органів виконувати рішення (наприклад, пункт 4 1 рішення від 19 березня 1997 року усправі «Горнсбі проти Греції»).

ВИСНОВОК: Аналіз зазначених норм матеріального правадозволяє дійти висновку про те, що ухвала суду апеляційної інстанції прозадоволення заяви щодо визнання виконавчого листа таким, що не підлягаєвиконанню, перешкоджає подальшому провадженню у справі та підлягає оскарженню вкасаційному порядку відповідно до вимог частини першої статті 293, пункту 2частини першої статті 324 ЦПК України.

Підсумовуючи зазначеневбачається наступне:

1.   Ухвала суду апеляційної інстанції провизнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, є перепоною взавершенні судового провадження і підлягає касаційному оскарженню (Постанова ВСУ від 24.06.2015 року по справі № 6-608цс15 (№ в ЄДРСРУ45985244), від 23.11.2016 р. по справі  №6-1954цс16 та від 13.04.2016 року по справі № 6-599цс16 (№ в ЄДРСРУ 57312236).

2.   Оскарження в касаційному порядкуухвали суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви щодо визнаннявиконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, не передбачено (Постанова ВСУ від 06.07.2016 року по справі № 6-701цс16 (№ в ЄДРСРУ58874786).

3.  Ухвали суду першої інстанції щодо поновленняпропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання після їхперегляду в апеляційному порядку касаційному оскарженню не підлягають» (ПостановаВСУ від 11.11.2015 року по справі № 6-1482цс15 (№ в ЄДРСРУ 53537501).

Необхідно також вказати, що згідно ч.1 та ч. 3 ст. 360-7 ЦПК України висновокВерховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у йогопостанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбаченихпунктами 1 і 2 частини першої статті 355 цього Кодексу, єобов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїйдіяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постановіВерховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикціїпри застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правовоїпозиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночаснимнаведенням відповідних мотивів.

Постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами розглядузаяв про перегляд судового рішення, підлягають опублікуванню наофіційному веб-сайті Верховного Суду Українине пізніш якчерез п'ятнадцять днів з дня їх прийняття.

Отже існує три умови, щоб рішення тависновки ВСУ прийняли статус обов’язкових:

1.      Це  повинен бути ВИСНОВОК, а не ПОЗИЦІЯВерховного Суду України щодо застосування норми права;

2.  ВИСНОВОКповинен бути прийнятий за результатами розгляду справи з підстав, передбаченихпунктами 1 і 2 частини першої статті 355 ЦПК України;

3.    ПостановаВСУ повинна бути опублікована на офіційному сайті.

Тепер, звернемося до мотивувальної частини досліджуємих судових рішень:

1.   Постанова Верховного суду України у справі № 6-1482цс15 від 11листопада 2015 р. де зазначена правова «ПОЗИЦІЯ», тобто лише у даній справі:

«Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в заяві ОСОБА_1доводи, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України дійшлависновку про те, що заява не підлягаєзадоволенню з таких підстав.

За змістом статті 3605 ЦПК України Верховний Суд України відмовляє взадоволенні заяви про перегляд судових рішень, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися».

2.   Постанова Верховного суду України у справі № 6-599цс16 від 13.04.2016р. та у справі за № 6-1954цс16 від 23.11.2016 р. де зроблений правовий«ВИСНОВОК» :

«Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в заяві ПАТ«Укрсоцбанк» доводи, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду Українидійшла висновку про те, що заявапідлягає задоволенню з огляду на таке.

За положеннями пункту 2 частини першої статті 355 ЦПК України підставоюдля подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є неоднаковезастосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуальногоправа – при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженнюу справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності або встановленоїзаконом компетенції судів щодо розгляду цивільних справ.

Згідно із частиною першою статті 3604 ЦПК України суд задовольняє заявупро перегляд судових рішень за наявності однієї з підстав, передбаченихчастиною першою статті 355 цього Кодексу».

«За таких обставин ухвала Вищого спеціалізованого суду України зрозгляду цивільних і кримінальних справ від 12 липня 2016 року підлягає скасуванню з передачею справидо суду касаційної інстанції для вирішення питання про прийняття касаційноїскарги».

ВИСНОВОК:

З урахуванням зазначеного вбачається, що Постанова Верховного судуУкраїни у справі № 6-599цс16 від 13.04.2016 р. та у справі за № 6-1954цс16 від23.11.2016 р. де зроблений правовий «ВИСНОВОК» ,відповідає всім критеріям визначеним у ст. 360-7 ЦПК України і   єобов’язковою для виконання всіма гілками влади та має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції призастосуванні таких норм права , в той час, як посилання суду касаційноїінстанції на Постанову Верховного суду України у справі № 6-1482цс15 від 11листопада 2015 р., де зазначена лише «правова позиція», є безпідставним,оскільки дана постанова, згідно з нормами цивільно – процесуального закону, маєлише «рекомендаційний характер» та відображає суть відносин у конкретно –визначеній судовій справі.

P . s . не потрібнотакож забувати, що суд має право відступити від правової позиції, викладеної увисновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів(ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України).


Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net