Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
28.11.2016 13:30

Верховний суд: відповідальність залізниці за втрату вантажу

Адвокат (судебная защита), магистр права

Залізниця, як перевізник, несе відповідальність за збереження вантажу з моменту прийняття його для перевезення і до моменту видачі одержувачу.

жд.jpg

Предметом спору у справі№ 3-1106гс16, що розглядалася 16.11.2016 р. Верховним судом України, є вимогаТОВ про стягнення з Залізниці суми, яку позивач обґрунтовує як збитки, завданівтратою вантажу за договором .

Виходячи зі змісту ч. 1ст. 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягаютьвідшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно довимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншимсуб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо),понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другоюстороною;  неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазналазбитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язаннядругою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках,передбачених законом.

Згідно з пунктом 1частини 2 статті 22 Господарського кодексу України, збитками є втрати, якихособа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати,які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права(реальні збитки).

За правилами статті 611Цивільного кодексу України, відшкодування збитків є встановленим договором абозаконом правовим наслідком, що настає у разі порушення зобов'язання.

Відповідно   до   статті  909  ЦК,  статті  307  ГК   за   договором   перевезення   вантажу   залізниця   зобов язується   доставити   ввірений   їй   відправником   вантаж   до   пункту   призначення   та   видати   його   одержувачу .

Статт ею  908ЦК, яка кореспондується з і  статтею307 ГК,  і  статт ею  920ЦК встановл ено , щозагальні умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а такожвідповідальність сторін за цими перевезеннями визначаються транспортнимикодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами таправилами.

ВАЖЛИВО:   Умови перевезеннявантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цихперевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено кодексами, іншимизаконами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актамита правилами.

Таким чином, права таобов’язки сторін виникають як з умов укладеного сторонами договору, так і напідставі норм, встановлених актами законодавства, в тому числінормативно-правовими актами, які регулюють відносини у певних випадках.

Згідно з і  статтею314 ГК перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодженняприйнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе ,  щовтрата ,нестача або пошкодження сталися не з його вини.

ВАЖЛИВО:   Таким чином, саме  особа, яка порушила зобов'язання, несе цивільно-правову відповідальність,   зокрема, у виглядівідшкодування збитків.   Для застосування такої міри відповідальності як відшкодуваннязбитків необхідною є наявність всіх чотирьохзагальних умов відповідальності, а саме:

1) протиправноїповедінки боржника, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні нимзобов'язання;

2) наявності шкоди(збитки - це грошове вираження шкоди);

3) причинного зв'язкуміж протиправною поведінкою та завданою шкодою;

4) вини боржника.

Статтею 924 ЦКвстановлено, що перевізник відповідає за збереження вантажу з моменту прийняттяйого до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата,нестача, псування або пошкодження вантажу сталися внаслідок обставин, якимперевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Підприємстватранспорту  відповідають  за  втрату,   нестачу,псування  і пошкодження прийнятих для перевезення вантажу, багажу, пошти урозмірі фактичної шкоди, якщо вони не доведуть, що втрата, нестача, псування або пошкодження сталися не з їх вини (ч. 3 ст. 13 Закону України «Протранспорт»).

За змістом статті 110Статуту  залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з моментуприйняття його для перевезення і до моменту видачі одержувачу.

ВАЖЛИВО:   Відповідно до вимог ст.117Статуту залізниць України відправник або одержувач маєправо вважати вантаж втраченим і відшкодування за втрату, якщо вантажне було видано одержувачу на його вимогу протягом 30 діб з моментузакінчення терміну доставки.

Разом з тим, у статті111 Статуту наведено перелік обставин, наявність яких звільняє залізницю відвідповідальності за втрату, нестачу, псування або пошкодження вантажу.Відповідно до статті 113 Статуту залізниця може бути звільнена відвідповідальності, якщо вона доведе й інші обставини, що свідчать провідсутність її вини.

Виходячи зі змістустатті 909 ЦК, статті 307 ГК і статті 6 Статуту, залізнична накладна є обов’язковоюдвосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу. У випадку, коли узалізничній накладній зазначено залізницю призначення вантажу, цязалізниця є учасником договору перевезення вантажу і, відповідно, єперевізником.

Статтею 131 Статутупередбачено, що претензії, які виникли з приводу перевезення вантажів,заявляються залізниці призначення вантажу.

Треба також вказати, щовідповідно до ч. 1 п. 5 оглядового листа Вищого господарського суду України від29.11.2007 р. N 01-8/917 «Про деякі питання судової практики застосуванняСтатуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства» права звернення до  залізниці  з  претензією  або  і  зпозовом,  з  підстав,  що  випливають із Статуту залізницьУкраїни   або  договору  перевезення вантажу,   то пункт  130 Статуту  залізниць України  таке  право надає сторонам у договоріперевезення   -   вантажовідправнику  або   вантажоодержувачу   у відповідних випадках,передбачених Статутом. Власник вантажу (якщо він не є відправником абоодержувачем вантажу) не  має  права  від свого імені заявлятипозов до залізниці з приводу втрати, нестачі, порчі або псування вантажу підчас перевезення.

Позовні вимоги дозалізниці  з  приводу  втрати,  нестачі, порчі  або   псування  вантажу  під  час перевезення  не  можуть підтверджуватись належним       чином засвідченими копіями накладної,квитанції  про  приймання  вантажу,  багажної івантажобагажної квитанції та комерційного акту,  оскількиоригінали цих документів є правовстановлюючими, розглядати такі позови по їхкопіях, навіть належним  чином  завірених,   є  порушенням   вимог   статті   34Господарського процесуального кодексу України (п. 7 Оглядового листа).

ВАЖЛИВО:   П. 12 Оглядового листаВГСУ передбачає, що додаткові збитки,  інфляційні втрати,  3% річних тощо не підлягають стягненню з залізниці у разі втрати,  нестачі,псування або пошкодження вантажу з вини залізниці.  Залізниця за договоромперевезення несе обмежену  матеріальну відповідальність  і відшкодовує фактичні збитки,  що виникли з її вини під час перевезеннявантажу, а саме: за втрату чи недостачу - у  розмірі  дійсноївартості втраченого вантажу чи його недостачі; за втрату вантажу, який здано доперевезення з оголошеною вартістю у  розмірі  оголошеної вартості,  а  якщо  залізниця  доведе,  що оголошенавартість перевищує дійсну - у розмірах дійсної вартості; за псування  і  пошкодження  - у розмірах тієї суми,  на якубуло знижено його вартість.

ВИСНОВОК:   Таким чином, Верховнийсуд України вказав, що згідно з наведеними нормами ЦК і ГК відповідальність завтрату, нестачу, псування або пошкодження вантажу регулюється Статутом залізниці,норми якого є спеціальними у сфері залізничних перевезень і не суперечатьположенням Цивільного та Господарського кодексу України.

Залізниця, якперевізник, несе відповідальність за збереження вантажу з моменту прийняттяйого для перевезення і до моменту видачі одержувачу.

 

 

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net