Іпотека: виселення з заставного майна придбаного не за кредитний кошт
Навіть якщо за рішенням суду звернуто стягнення на будинок кредитного боржника, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки, однак нерухоме майно придбане не за кредитні кошти – виселення боржника без надання іншого приміщення не допускається.
На вказаному вище акцентує свою увагу Вищийспеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ в ухвалівід 21.07.2016 р. по справі № 161/15057/15-Ц обґрунтовуючи своє рішення нормамиЖитлового кодексу Української РСР тавідповідною судовою практикою Верховного суду України.
Зокрема суд зазначає, що порядок виселення іззайманого житлового приміщення передбачений у ст. 109 ЖК Української РСР.
За змістом ч. 2 ст.40 Закону України «Проіпотеку» та ч. 3 ст. 109 ЖК Української РСР після прийняття рішення прозвернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житловеприміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканцізобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільнозвільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дняотримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловийбудинокабо житлове приміщення у встановлений або інший погодженийсторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється напідставі рішення суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 109 ЖК Української РСРгромадянам, яких виселяють з житлових приміщень, одночасно надається іншепостійне житлове приміщення, за винятком виселення громадян при зверненністягнення на житлові приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту(позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекоювідповідного житлового приміщення.
Постійне житлове приміщення, що надаєтьсяособі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду.
Такаправова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 18 березня2015 року у справі № 6-39цс15.
Непотрібно також забувати і про правовупозицію Верховного суду України висловлену у справі № 6-1356цс15 від 02.03.2016р. і яка передбачає нижчезазначене: «7червня 2014 року набув чинності Закон України від 3 червня 2014 року № 1304-VII«Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпеченнякредитів в іноземній валюті» (далі – Закон № 1304-VII), згідно з пунктом 1 якого не може бути примусово стягнуте (відчужене беззгоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідноіз статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно ізстаттею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає якзабезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майновогопоручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами -резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житловемайно використовується як місце постійного проживання позичальника/майновогопоручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна,яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя увласності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такогонерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомогожитлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів дляжитлового будинку.
ВАЖЛИВО:Поняття «мораторій» у цивільному законодавстві визначається як відстроченнявиконання зобов'язання (пункт 2 частини першої статті 263 ЦК України).
Таким чином, установлений Законом № 1304-VIIмораторій не передбачає втрату кредитором права на звернення стягнення напредмет іпотеки (застави) у випадку невиконання боржником зобов'язань задоговором, а лише тимчасово забороняє примусове стягнення на майно (відчуження без згоди власника).
Крім того, протягом дії цього Закону іншізакони України з питань майнового забезпечення кредитів діють з урахуваннямйого норм.
Оскільки Закон№ 1304-VII не зупиняє дії решти нормативно-правових актів, що регулюютьзабезпечення зобов'язань, то він не може бути мотивом для відмови в позові, а єправовою підставою, що не дає змоги органам і посадовимособам, які здійснюють примусове виконання рішень про звернення стягнення напредмет іпотеки та провадять конкретні виконавчі дії, вживати заходи, спрямовані на примусове виконання таких рішеньстосовно окремої категорії боржників чи іпотекодавців, які підпадають піддію цього Закону на період йогочинності».
ВИСНОВОК:позов банку або іншої кредитної установи «Провиселення» підлягає відхиленню за умови, що нерухоме майно, яке є предметомдоговору іпотеки і на яке було звернуто стягнення за рішенням суду, придбане неза рахунок забезпечуваного іпотекою кредиту, а отже у суду відсутні правовіпідстави для виселення боржників, які у ньому зареєстровані і проживають, безодночасного надання іншого постійного житлового приміщення.
Більше того, Закон № 1304-VII не дає змогиорганам і посадовим особам, які здійснюють примусове виконання рішень прозвернення стягнення на предмет іпотеки та провадять конкретні виконавчі дії,вживати заходи, спрямовані на примусове виконання таких рішень стосовноокремої категорії боржників чи іпотекодавців, які підпадають під дію цього Закону на період його чинності.
- Пенсійна рулетка Андрій Павловський вчора о 19:35
- Чому у відпустках приймають рішення про звільнення? Ольга Малахова вчора о 17:10
- Made in Vietnam, approved in Kyiv: схема по-новому Дана Ярова вчора о 17:02
- Час розблокувати будівництво нових об'єктів та залучення інвестицій в громадах Лариса Білозір 10.07.2025 20:41
- Заповіт у Дубаї: нові можливості для українців у DIFC Courts Олена Широкова 10.07.2025 15:45
- Конфлікти у бізнесі: як перетворити загрозу на джерело зростання Олександр Скнар 10.07.2025 14:36
- У кожному дроні – сертифікат світової байдужості Дана Ярова 10.07.2025 12:05
- Бізнес з країнами Близького Сходу: що потрібно знати про гроші, темп і традиції Любомир Паладійчук 09.07.2025 21:38
- Фінансова свобода: що ми насправді вкладаємо у це поняття? Олександр Скнар 09.07.2025 14:34
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак 08.07.2025 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова 08.07.2025 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова 08.07.2025 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска 08.07.2025 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар 08.07.2025 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш 08.07.2025 14:03
- Пенсійна рулетка 168
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 149
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? 105
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? 52
- Справи про міжнародне викрадення дітей в світлі практики Верховного Суду 51
-
"Цифри шокують". Гетманцев оприлюднив дані про найбільші в Україні пенсії
Фінанси 15961
-
Борги українців продають на аукціонах. Що це значить для боржників?
Фінанси 7785
-
Перший випадок зворотної релокації: у Чернігові запустили фабрику, привезену з Польщі
Бізнес 5335
-
Банк ЄС анонсував 600 млн євро для України: найбільша сума – на відновлення ГЕС
Фінанси 4935
-
"По-справжньому довіряти одне одному": сім фраз, які використовують пари з міцною довірою
Життя 4839