Хіросіма і Нагасакі української державної допомоги
Комунальні підприємства Вінниці та Житомира мають повернути до бюджету 427 мільйонів гривень, яких вони не отримали.
20 листопада 2018 року у сфері державного управління фінансами відбулась подія, яка залишилася поза увагою ЗМІ та пройшла фактично непоміченою, за виключенням безпосередніх учасників подій.
Йдеться про прийняті Антимонопольним комітетом України перші два рішення про визнання державної допомогу суб’єктам господарювання не допустимою для конкуренції та про повернення такої допомоги до бюджету у повному обсязі.
Відтепер, в особі Вінниці та Житомиру, ми маємо два яскравих приклади – застереження, що відбуватиметься з державною допомогою, не сумісною з конкуренцією.
Відповідно до рішень Комітету №№ 652-р та 654-р, державна допомога, надана Департаментом енергетики, транспорту та зв’язку Вінницької міської ради Комунальному підприємству «Вінницька транспортна компанія» та Управлінням житлового господарства Житомирської міської ради - Комунальному підприємству «Автотранспортне підприємство 0628», має бути припинена та повернута до бюджету.
Загальний обсяг допомоги, яка за рішенням АМКУ підлягає поверненню, становить 426,8 млн грн.
З текстів рішень Комітету зрозуміло, що основою для прийняття ним таких рішень стало надання органами місцевого самоврядування невиправданих вибіркових переваг підприємству – перевізнику та підприємству – надавачу послуг у сфері поводження з побутовими відходами.
Цікаво, що якби Комітет розглядав аналогічні питання ще якихось півтора роки тому, коли Закон України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» ще набрав чинності, то справа закінчилася максимум рекомендаціями Вінницькій та Житомирській ОДА припинити вчиняти дії, які призвели або можуть призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції.
Однак, усіляко вітаючи перехід АМКУ від «висловлення глибокого занепокоєння» щодо стану державного субсидування бізнесу до повномасштабних та рішучих «наземних операцій», не можна оминути питання доцільності та пропорційності заходів, які вживаються.
Так, з рішення № 652-р (Вінниця) виходить, що з 407,772 млн грн., повернення яких вимагає АМКУ, підприємство «Вінницька транспортна компанія» фактично отримало лише 6,2% - 25,19 млн грн. Загальну ж суму у обсязі 407,772 млн грн. підприємство мало освоїти протягом 6 років – з 2018 до 2023 рр.



У рішенні ж № 654-р (Житомир) взагалі не йдеться про факт отримання підприємством «Автотранспортне підприємство 0628» жодної з 18,99 млн грн., повернення яких вимагає АМКУ. При цьому, програмою передбачалось надання зазначеному підприємству підтримки на закупівлю спецтехніки та запчастин до неї у обсязі 22,8 млн грн. протягом 3 років – з 2018 до 2020 рр.


Як відомо, прийняття уповноваженим органом рішення про повернення незаконної державної допомоги не має на меті накладення штрафних санкцій та не є ними по суті. Ідея повернення незаконної державної допомоги полягає у відновленні ситуації на ринку, яка існувала до моменту надання державою допомоги, яка спотворила конкуренцію.
Звідси виникають питання:
1. Чим керувався та яку мету переслідував Комітет, приймаючи рішення про повернення комунальними підприємствами допомоги, яку вони фактично не отримували?
2. Як складеться судова практика оскарження заінтересованими особами рішень АМКУ про повернення незаконної допомоги?
3. Чи буде повернуто до бюджету бодай 1 гривню незаконної державної допомоги?
- Охорона спадкового майна безвісно відсутніх осіб: ключові правові нюанси Юлія Кабриль вчора о 15:45
- Як встановити цифрові правила в сім’ї та навчити дитину керувати гаджетами Олександр Висоцький вчора о 11:22
- Тиха енергетична анексія: як "дешеві" кредити дають іноземцям контроль над генерацією Ростислав Никітенко вчора о 10:15
- Свідомість, простір-час і ШІ: що змінила Нобелівка-2025 Олег Устименко вчора о 10:06
- Як мислити не про грант, а про розвиток: 5 стратегічних запитань до проєкту Олександра Смілянець вчора о 09:56
- Бібліотека в кожній школі: чому британська ініціатива важлива для майбутнього Віктор Круглов вчора о 09:52
- Українська національна велика мовна модель – шанс для цифрового суверенітету Світлана Сидоренко вчора о 03:31
- Від символу до суб’єкта: як Україні вибудувати сильний голос у світі Ольга Дьякова 12.10.2025 11:02
- Як ШІ трансформує грантрайтинг – і чи професійні грантрайтери ще нам потрібні Олександра Смілянець 12.10.2025 06:21
- Як розвинути емоційну стійкість і відновлюватися після життєвих ударів Олександр Скнар 11.10.2025 19:58
- Як скасувати незаконний розшук ТЦК через суд: алгоритм дій та приклади рішень Павло Васильєв 11.10.2025 14:53
- Як грантрайтинг змінює жіноче підприємництво в Україні і чому цьому варто вчитись Олександра Смілянець 11.10.2025 09:57
- Мовчання – не золото. Як правильна комунікація може врятувати репутацію у кризу Вікторія Мартинюк 09.10.2025 16:58
- Як зрозуміти, чи ваш ІТ-продукт росте правильно: ключові метрики, які бачать інвестори Анна Одринська 09.10.2025 15:50
- Працюй на ОПК без військового квитка – Рада ухвалила закон про тимчасове бронювання Галина Янченко 09.10.2025 15:43
- Помилки у фінансовій звітності: погляд аудитора 208
- Роздуми щодо законопроєкту № 13628 118
- Як скасувати незаконний розшук ТЦК через суд: алгоритм дій та приклади рішень 118
- Чому Україні потрібні іноземні працівники: виклики ринку праці та стратегії бізнесу 90
- Як власникам бізнесу оптимізувати податки та мінімізувати штрафи у період війни в Україні 76
-
Як зрозуміти, що час змінювати роботу – і не зробити фатальну помилку
Життя 12483
-
"Багаж – це не право людини". У WizzAir виступили проти скасування плати за ручну поклажу
Бізнес 10800
-
Чи має значення вік у коханні: результати опитування серед українців
Життя 9300
-
Найдорожчі стартапи у світі, створені українцями: 10 історій успіху
Життя 2996
-
"Санкції штовхають в обійми". Росія стала основним постачальником лігроїну до Венесуели
Бізнес 1909