Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.

Якщо реалізовувати нову модель оподаткування у комплексі з іншими економічними заходами, спрямованими на реанімацію інвестклімату в країні, сподівання можуть справдитися. Але щоб цього дочекатися, слід зважити усі «за» та «проти» і розробити план дій та ви

Дискусії довкола впровадження податку на виведенийкапітал сягнули рівня скандалу з переходом на особистості. Насправді ж жодногоскандалу тут бути не може, єдина мета обговорення - прискіпливо зважити усіризики і очікувані позитиви перш ніж починати діяти. 

Звернути пильну увагу на можливі наслідки впровадженнянового податку мене заставили, насамперед, безпрецедентнітемпи росту податку на прибуток та його декларування протягом минулого року. Зацей час платники Офісу сплатили 52,1 млрд грн цього податку, інакше кажучи- 77,8% усіх надходжень від нього по країні. При ріст у порівнянні з2016 роком склав 20%, декларування збільшилося на 40%. За умови збереженнятакої динаміки, надходження від податку на прибуток у 2018 році сягнуть 80,3млрд грн, а в 2019 – 96,3. Але це в тому разі, якщо держава не впровадитьподаток на виведений капітал, який має замінити собою податок на прибуток. 

Спеціалісти Офісупрорахували базу оподаткування Податкомна виведений капітал. В своїх розрахунках ми також припустили можливий прирістнадходжень в 20% і з’ясували, щозатаких умов прогнозовані надходження від ПнВКу 2018 році могли б скласти 24 млрд грн. Питома вага ВПП в податковихнадходженнях до державного бюджету України становить 74,9%, отже, умовнорозрахункова сума ПнВК по Україні сягатиме 32 млрд грн. Відніміть цю суму відсуми прогнозованих надходжень з податку на прибуток – і ви отримаєте реальнівтрати бюджету без урахування компенсаторів, які нам ще слід знайти. До того ж,втратами бюджету ми можемо вважати:

- зниження суми частини чистого прибутку, що підлягаєсплаті державними підприємствами, а це близько 7 млрд грн на рік;

-зниження надходжень від ПДФО при виплаті дивідендів фізичним особам – 1,5 млрд грн;

- втратиподатку на доходи нерезидентів у 2018 році у формі дивідендів, процентів,роялті, страхових платежів (за умови збереження темпів росту (2017 р. до 2016р.)) - 3,6 млрд грн. 

Тож в остаточному підрахунку втрати можуть сягати від 80 до 100 млрд грн задва роки, в залежності від темпів розвитку економіки та розміру компенсаторів.  

Але бюджетні втрати – лише один з ризиків впровадження НнВК. 

Зважуючись на реформу, слід чітко розуміти, що ценеминуче потягне за собою необхідність переглянути низку міжнародних угод,підписаних Україною після тривалих перемовин, оскільки модель ПнВК передбачає скасування податку на репатріацію, якийстягується з доходів, отриманих в Україні, що сплачуються нерезедентами, ізамінює його на податок на виведений капітал, який сплачується за рахунок платника.Крім того, Конвенції про уникнення подвійногооподаткування, укладені Україною, не передбачають право нерезидентавстановлювати податок на виведення капіталу замість податку на репатріацію.Таким чином, введення податку на виведений капітал може привести до подвійного оподаткування доходу, сплаченого нерезидентами України.  

Крім того, впровадження нової моделіпотребуватиме певних витрат на налагодження адміністрування. З одного боку, врезультаті воно стане набагато простішим, з другого – нам знадобиться новепрограмне забезпечення, розробка, тестування і налагодження якого потребуватимутьчасу і грошей.

Після переходу на нову модель оподаткування нам також доведетьсявирішувати ще й проблему накопичених податкових збитків. Адже для компаній, якіпри впровадженні ПнВК їх втрачають, такі втрати є неприйнятними. Деякі з них навітьставлять під сумнів зріст інвестиційної привабливості України в результатітаких змін, оскільки, на їхню думку, фінансова політика держави фактично ігнорує інтересисумлінних платників і ускладнює їхню діяльність. До того ж, запропонованамодель передбачає обов'язок оплачувати податок навіть ті компанії, які врезультаті господарської діяльності зазнають збитків, тоді як прибутковікомпанії зможуть уникнути сплати, що теж виглядає дещо несправедливо. Так само несправедливо, як і здорожчання кредитних коштів, необхідних для розвитку бізнесу, до якогоможе призвести оподаткуваннявідсотків, що виплачуються пов'язаній особі-нерезиденту. Ні для кого не секрет,наскільки дорогі і обмежені кредитні ресурси в Україні. Тому найчастіше компаніїотримують можливість розвиватися виключно завдяки тим кредитам, які їм надають іноземні материнські компанії за доступними відсотковими ставками. Оподаткуванняпроцентів, що виплачуються пов'язаній особі-нерезиденту, фактично обтяжуєподатками певну категорію платників незалежно від результатів їх діяльності. Наслідком такого дискримінаційного підходу можуть статискладності в залученні кредитних коштів на міжнародних фінансових ринках, аможливо - і згортання бізнесу деяких компаній в Україні.  

Попри усі ці ризики й проблеми, перелікяких можна було би продовжити, існують також вигоди, яких ми можемо очікувативід запропонованої реформи. 

Впровадження податку на виведений капітал беззаперечноспростить процедуру ведення як бухгалтерського, так і податкового обліку, атакож суттєво знизить податковий тиск на бізнес, що було би дуже корисно дляУкраїни, яка посідає 76-те з 190 місць у рейтингу Doing Business - передостаннєсеред країн Центральної і Східної Європи.

Саме тому уряд шукає можливостей для залучення інвестиційв країну, саме тому ламаються списи довкола теми ПнВК. На нього покладаютьсянеабиякі надії у сфері стимулювання діловоїі інвестиційної активності. З його впровадженням фінансова звітністьпідприємств має стати прозорішою і привабливішою для інвесторів і банків, а податкове навантаження - суттєво зменшитися. Якщореалізовувати цю кардинально нову модель оподаткування у комплексі з іншими паралельнозапланованими економічними заходами, спрямованими на реанімацію інвестклімату вкраїні, сподівання дійсно можуть справдитися. Але щоб цього дочекатися, слідзважити усі «за» та «проти», проаналізувати і прорахувати на 100відсотків кожен можливий компенсатор і розробити план дій та витрат країни навипадок, якщо наші песимістичні прогнози щодо бюджетних втрат справдяться. 

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: blog@liga.net