Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
05.11.2020 16:54

Самовільне зайняття земельної ділянки шляхом посіву сільгоспкультур: заходи АРМА

Начальник Північно-східного ТУ АРМА

Взаємодія АРМА з правоохоронними органами та судом у кримінальних провадженнях про самовільне зайняття земельних ділянок шляхом посіву сільськогосподарських культур.

Самовільне зайняття земельних ділянок та використання їх для вирощування сільськогосподарських культур є доволі поширеним кримінальним правопорушенням, відповідальність за яке, залежно від розміру шкоди, передбачена ст. 197¹ Кримінального кодексу України.

Розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок проводиться Держекоінспекцією та її територіальними органами або Держгеокадастром та його територіальними органами, а розміру шкоди, заподіяної юридичним та фізичним особам, – територіальними органами Держгеокадастру відповідно до Методики, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 р. № 963. До речі, 9 вересня 2020 року, уряд прийняв постанову № 800, яка вносить зміни до вказаної Методики, збільшивши розрахунок збитків, орієнтовно, в три рази.

Отже, особа винна у вчиненні кримінального правопорушення притягується до кримінальної відповідальності та зобов’язана відшкодувати шкоду, завдану таким кримінальним правопорушенням.

Що ж відбувається з посівами сільськогосподарських культур, які вирощуються на самовільно захоплених земельних ділянках і яка їх подальша доля?

Сільськогосподарські культури (посіви), що вирощуються на самовільно зайнятих земельних ділянках є речовими доказами у кримінальному провадженні. Такі посіви підпадають під ознаки майна, що підлягає спеціальній конфіскації, оскільки є засобами вчинення злочину та є результатом незаконної діяльності.

З метою попередження їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження необхідним є накладення арешту на таке майно в порядку, передбаченому ст.ст. 100, 170 Кримінально процесуального кодексу України із забороною на вчинення дій, пов’язаних зі збиранням врожаю, окрім осіб, яким майно передане в управління (або на відповідальне зберігання).

При цьому, посіви сільськогосподарських культур (рослини) є річчю в розумінні ст. 179 Цивільного кодексу України та майном в розумінні ст. 190 Цивільного кодексу України, а тому на них може бути накладено арешт.

Під час кримінального провадження доцільним є залучення спеціалістів з метою встановлення виду та роду рослин, їх стану та фази стиглості.

Також необхідним заходом є вирішення долі таких речових доказів.

Так, згідно з абзацом 6 ч. 7 ст. 100 Кримінально процесуального кодексу України речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності – за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості – для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.

Отже, посіви сільськогосподарських культур вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб передаються Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління.

Слід зазначити, що згідно з 4 ст. 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» майно, в тому числі у вигляді предметів чи великих партій товарів, зберігання якого через громіздкість або з інших причин неможливе без зайвих труднощів, або витрати із забезпечення спеціальних умов зберігання якого чи управління яким співмірні з його вартістю, або яке швидко втрачає свою вартість, а також майно у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню, підлягає реалізації за цінами щонайменш не нижче ринкових. Примірний перелік такого майна визначається Кабінетом Міністрів України.

Реалізація активів відбувається у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2017 р. № 719 «Про затвердження Порядку реалізації арештованих активів на електронних торгах», згідно з пунктом 22 якої, право власності на актив переходить до переможця електронних торгів з моменту підписання акта про реалізацію активів на електронних торгах, а одержані від реалізації активу кошти зараховуються на депозитний рахунок АРМА відповідно до частини 6 статті 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів».

Питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів (коштів, які обліковуються на депозитному рахунку АРМА) вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Таким чином, від злагодженої роботи правоохоронних органів, суду та АРМА залежить ефективність правоохоронної функції держави в цілому.

Теги: АРМА
Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: [email protected]