Відносно оподаткування ПДВ суми штрафних санкцій.

           У відповідності до ст. 185 ПКУ об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт);

г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт);

ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України;

д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).  До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

            Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

       В силу ст. 230 ГКУ штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

            Таким чином неустойка не є платою за товари (роботи, послуги).

         Виходячи з цього, та беручи до уваги визначення поставки товарів (робіт, послуг) та об’єкта оподаткування ПДВ, наведених у п. 14.1.191 та 188.1 ПКУ, вважаємо, що грошові кошти отримані платником податку у вигляді неустойки не мають підлягати оподаткуванню ПДВ.

            Такої ж думки надходив й Вищий адміністративний суд України у своїй ухвалі від 03.02.2009 р. по справі № К-21873/07 та ДПА України у своєму листі № 9049/7/16-1277 від 25.07.2001 р.

           

Однак на сьогоднішній день позиція ДПС України з трактування зазначених положень нормативних документів змінилась.

Так відповідно до Листа ДПСУ № 6727/7/15-3417-26 від 19.11.2011 р. ДПС зазначає, що кошти, отримані як сума штрафу за затримку оплати чи постачання товарів (послуг) тощо, необхідно розцінювати як компенсацію вартості товарів (послуг), яка включається до бази оподаткування податком на додану вартість.

      На думку ДПС сума неустойки сплачена покупцем або третьою особою платнику податку є компенсацією вартості товарів/робіт/послуг, зокрема така позиція ДПС наведена у Єдиній базі податкових знань: відповідно до п. 185.1 ст. 185 р. V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ. Згідно з п. 188.1 ст. 188 р. V ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 ПКУ, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. Тобто, кошти, отримані як сума штрафу за затримку оплати чи постачання товарів/послуг тощо, необхідно розцінювати як компенсацію вартості товарів/послуг, яка включається до бази оподаткування ПДВ. При цьому, якщо операції з постачання товарів/послуг відповідно до ст. 195 р. V ПКУ підлягають оподаткуванню ПДВ за нульовою ставкою, то суми штрафу, отримані за затримку оплати чи постачання таких товарів/послуг, також підлягають оподаткуванню ПДВ за нульовою ставкою.

Також відповідно до ЄБПЗ «…суми штрафу, що сплачуються платником ПДВ - покупцем відповідно до договору у разі простроченого виконання ним договірних зобов'язань, розцінюються як компенсація вартості поставлених йому товарів/послуг, яка збільшує базу оподаткування ПДВ, а тому постачальник таких товарів/послуг на дату фактичного отримання цих сум повинен збільшити податкові зобов'язання з ПДВ та виписати розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, наданої за операцією з постачання товарів/послуг. При цьому, якщо такі суми обліковуються покупцем як такі, що збільшують вартість отриманих товарів/послуг і в подальшому включаються до вартості оподатковуваних товарів/послуг, які ним поставляються, то такий платник податку має право включити до податкового кредиту зазначені суми на підставі отриманого розрахунку коригування до податкової накладної за умови дотримання інших вимог щодо формування податкового кредиту. У разі якщо суми штрафу сплачуються покупцем за рішенням суду, то такі кошти не є об'єктом оподаткування ПДВ та не призводять до додаткового виникнення податкових зобов'язань у постачальника».

Однак звертаю Вашу увагу на протиріччя обґрунтування та висновку ДПС у їх роз’ясненні наведеному вище, а саме: до складу договірної вартості включаються суми коштів, що передаються покупцем, тому сума неустойки, що сплачується продавцем, відповідно до позиції ДПС, не має оподатковуватись ПДВ.

          Таким чином, на сьогоднішній день існує досить суперечлива позиція ДПС щодо необхідності нарахування ПДВ на суми неустойки сплачені за порушення виконання зобов’язань постачальником. Відтак, вірогідність донарахування ДПС суми ПДВ на сплачені продавцем штрафні санкцій є досить високою.