9 травня як національний комплекс
Проблема 9 травня в тому, що люди, які нібито перемогли, так і не стали справжніми переможцями і їм залишається лише щоразу нагадувати самим собі про славне минуле
Проблема 9 травня в тому, що люди, які нібито перемогли, так і не стали справжніми переможцями і їм залишається лише щоразу нагадувати самим собі про славне минуле, де вони були важливими і де їх дії мали значення. І саме цим важливий цей день, а не міфічною пам'яттю про загиблих.
На папері в Другій світовій перемогли росіяни, українці, білоруси... А в реальності - німці й італійці. Інакше як пояснити, що переможені живуть значно краще, ніж переможці? То переміг хто?
І це неймовірно давить на тих українців і росіян, які першими говорять про "дєди воєвалі". І вся ця ненависть і заздрість веде людей на паради, змушує надягати георгіївські стрічки і брати до рук портрети загиблих. Бо так вони відчувають свою важливість.
Однак цікаво, ким би обрали бути ці люди: німцем із Мюнхена, в якого дід воював в СС, і в якого є непоганий автомобіль, пристойна квартира і 4000 євро зарплати, чи росіянином, в якого автомобіль "лада-калина" і зарплата 400 євро? Тільки чесно.
Тому 9 травня - це ніяка не пам'ять про загиблих. Бо пам'ять - це кладовище і тиша. Пам'ять - це запалити свічку на вікні, згадавши Голодомор. А паради з піснями - це зовсім не заради пам'яті. Це заради відчуття власної важливості. І це від злоби і власної безпорадності.
Зрештою, хіба часто переможці кричать про свою перемогу? Та ні. Тому що їх статус говорить краще за їх слова. Успішність держав тут і зараз - це краще свідчення справжньої перемоги. А не паради і стрічки.
А коли людям немає що сказати про теперішнє, не кажучи вже про майбутнє, то вони завжди згадують про минуле. Тому що там вони були великим народом, який переміг фашистського монстра. А тут і зараз вони по великому рахунку ніхто.
І цей комплекс 9 травня існуватиме до того часу, поки буде ненависть до переможених. І вже не залишиться живим жодного ветерана Другої світової, а паради все одно ходитимуть. Бо тільки вони дають таке солодке відчуття перемоги і власної значущості, якого так не вистачає в реальному і бідному сьогоденні.
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль вчора о 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський вчора о 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 31.03.2025 17:54
- Искусство наступать на грабли Володимир Стус 31.03.2025 17:05
- Нова судова практика – відсутній обов’язок надсилання копії скарги виконавцю Андрій Хомич 31.03.2025 16:01
- НАБУ: невиправдані надії Георгій Тука 31.03.2025 15:48
- Податкове резидентство для енерготрейдерів з іноземними бенефіціарами Ростислав Никітенко 31.03.2025 12:41
- Фінансова модель університетів майбутнього Віталій Кухарський 31.03.2025 12:21
- Шукайте жінку! Білоруський варіант Євген Магда 31.03.2025 09:09
- Спільний контроль у бізнесі: чому статус має значення? Анастасія Полтавцева 30.03.2025 19:23
-
У рейтингу мільярдерів Forbes з'явилось поповнення від України
Бізнес 24255
-
Колишній власник Галі Балуваної пояснив вихід з бізнесу: Було некомфортно
Бізнес 22429
-
Треба багато, але окупності нема. Чому в Україні так довго будуються скляні заводи
Бізнес 8551
-
Порошенко показав декларацію за 2024 рік: заробив понад 4 млрд грн
Бізнес 8072
-
"Супутник Притули" змінив правила гри: як Україна вплинула на фінський космічний бізнес
7601