Вступ України до ЄС: історична можливість в умовах війни

Коли Україна стане членом ЄС і скільки це буде коштувати?

14 грудня 2023 р. глави держав і урядів країн-членів Європейського Союзу вирішили розпочати офіційні переговори з Україною про її вступ до ЄС. Надалі перед Україною лежить тривалий шлях, на якому необхідно буде узгодити низку стандартів необхідних для членства.

Насамперед, країна-кандидат має відповідати Копенгагенським критеріям: дотримуватися демократичних принципів, принципів поваги до прав людини та розбудовувати правову державу. Також майбутні члени ЄС повинні мати конкурентоспроможну ринкову економіку і провести реформи необхідні для адаптації до єдиного ринку, який функціонує в рамках об’єднання.

Неможливо передбачити скільки триватиме процес вступу. Швидкість переговорів буде залежати від імплементації реформ та адаптації українського законодавства до законодавства ЄС. Остаточно переговорний процес буде завершено лише після закриття всіх 35 розділів переговорів, згрупованих за тематичними кластерами.

Щорічно Європейська Комісія ухвалює Пакет щодо розширення, в якому аналізує прогрес реформ в країнах-кандидатах та пріоритети на наступний рік. На основі оцінок Єврокомісії Рада ЄС приймає рішення про наступні кроки для просування вперед у переговорах.

Переговори про членство можуть займати роки та навіть десятиліття (Чорногорія розпочала переговори про приєднання у 2012 р., Сербія – у 2014 р., Туреччина – у 2005 р.). На будь-якому з етапів процес може бути заблоковано однією з країн-членів (наразі такі погрози щодо переговорів з Україною лунають з боку Угорщини).

Для нашої держави важливою буде перша половина наступного 2024 р., коли має бути затверджений наступний етап – рамки переговорів (negotiating framework), після яких вже безпосередньо починається переговорний процес.

ЄС зробить скринінг усього українського законодавства і поставить певні вимоги, які має прийняти наша держава. В цей період надзвичайно важливою є професійність команди переговорників з боку України, зважаючи на крихкий стан економіки внаслідок російської військової агресії. Україні потрібні будуть перехідні періоди для захисту своїх економічних інтересів. Наприклад, Польща встановлювала перехідний період для придбання іноземцями нерухомості, зокрема сільськогосподарської землі, а також розмір дотацій своїм фермерам.

Корисним для вивчення є досвід євроінтеграції Хорватії. Зокрема до критеріїв набуття членства в ЄС цієї країни були додані такі умови, як забезпечення сприятливих умов повернення біженців і розселених осіб, повернення і відбудова їхнього майна, знищеного в результаті військових дій, а також забезпечення прав національних меншин. Вимога ЄС видати хорватських генералів, які вчиняли воєнні злочини Міжнародному кримінальному трибуналу у справах колишньої Югославії, але водночас вважалися героями в самій Хорватії, серйозно підірвало серед населення підтримку вступу до об’єднання.

Як держава зі слабкою економікою Україна після вступу до ЄС стане отримувати стабілізаційні виплати від економічного блоку. Щодо їх розміру наразі точаться дискусії, які найчастіше мають маніпулятивний характер, бо базуються на розрахунках поточного бюджету об’єднання та існуючому законодавстві..

Згідно попередніх розрахунків ЄС, Україна отримає приблизно 186 млрд євро протягом 7 років після вступу. З цієї суми найбільша частка піде на сільське господарство - 96,5 млрд, а ще 61 млрд буде спрямовано на покращення інфраструктури.

Але ці цифри мало пов’язані з реальністю. Поточний бюджет ЄС визначається багаторічною фінансовою програмою (Multiannual Financial Framework) на 2021-2027 роки. За всі сім років сума зобов’язань становить 1,2 трільйони євро. На поточний 2023 рік загальна сума зобов’язань становить 182 мільярди євро, з них 168 мільярдів – виплати. Але ми не знаємо, яким буде бюджет після 2027 р. і його параметри може бути суттєво змінено протягом будь-якого реалістичного часового горизонту для вступу України. Наприклад сільськогосподарські виплати для українських фермерів, якщо Україна вступить до ЄС у 2030 р. і буде застосовано 10-річний перехідний період, можуть розпочатися лише у 2040 р.

Згідно інших розрахунків, якщо б Україна була членом ЄС вже наразі, то щорічно отримувала би з бюджету об'єднання близько 11,4 млрд євро, тобто 79,8 млрд з 7 років. З них на підтримку сільського господарства йшло б щорічно близько 7,6 млрд євро. Загалом вступ України, Молдови та країн Західних Балкан призвів би до щорічних додаткових витрат ЄС у розмірі лише 19 мільярдів євро.

Важливим фактором є те, що після 2022 р. Україна вже отримала преференції з приєднання до певних секторів спільного ринку ЄС – були прибрані тарифні квоти для продукції сільського господарства, лібералізовані транспортні перевезення (причина блокади українського кордону польськими перевізниками) та надано доступ до ринку праці для українців, які отримали статус захисту в країнах ЄС. В процесі переговорів, можуть відкриватися додаткові преференції, які допоможуть прискорити економічний розвиток нашої країни.

Як демонструє досвід взаємин України з ЄС найбільш проблемними під час переговорів можуть стати розділи про судову реформу, боротьбу з корупцією та права людини. Для закриття цих переговорних глав недостатньо прийняття законодавства – потрібна демонстрація успіхів, які не дозволять противникам вступу України вказувати на численні проблеми в цих сферах. Для цього необхідна політична воля та активна робота громадянського суспільства з моніторингу імплементації ключових реформ.

В умовах повномасштабного військового вторгнення РФ інтеграція України в ЄС стає історичним шансом та загальнонаціональним завданням, на яке мають бути спрямовані зусилля як державного апарату так і громадянського суспільства. Це дає унікальну можливість для швидкого економічного відновлення після нашої Перемоги та гарантуватиме зміцнення демократичних інститутів України. Навряд чи Україна повторить досвід Фінляндії, яка стала членом ЄС за 2 роки після початку переговорів, але цілком здатна повторити успіх Литви та Латвії (4 роки), чи Польщі (6 років).