Майже половина депутатів Київради VII скликання просто не захотіли вирішувати соціальні питання, дбати про культуру, екологію, освіту, медицину, місцеве самоврядування, слідкувати за дотриманням законності і боротися з корупцією, натомість виявилися готови
Під час передвиборчої кампанії кандидати у депутати Київської міської ради наввипередки обіцяли киянам боротися з корупцією, дбати про освіту, медицину та соціально незахищені верстви населення і за традицією вітчизняної політики пояснювали усі негаразди в місті діяльністю попередників. Після виборів хіба що лінивий не обговорював, хто ж насправді пройшов до Київради під прикриттям найпопулярніших політичних сил та під гордим іменем самовисуванців.
Зараз, коли вже прибрана мішура передвиборчої кампанії і столичні обранці проводять засідання міської ради, можна реально оцінити їхню діяльність – не за навішуванням особистих ярликів, а за справами та прийнятими рішеннями.
Першим кроком у діяльності ради нового скликання є обрання секретаря та формування комісій. І на цьому етапі на киян чекала прикра несподіванка. Як виявилося, не так багато новобраних представників столичної громади мають намір захищати її інтереси, вирішувати проблеми галузей освіти, науки, культури, медицини, екології, розвивати місцеве самоврядування, боротися з корупцією й працювати у відповідних комісіях.
Вперше в історії до деяких комісій Київради увійшли лише по три депутати – голова, його заступник та секретар. Така ситуація є абсурдною, адже хвороба чи відрядження одного з них можуть заблокувати роботу комісії. Всього у міській раді створено чотири таких комісії, в яких виявили бажання працювати лише по три депутати, - це комісія з питань освіти, науки та інноваційної політики; комісія з питань місцевого самоврядування, регіональних та міжнародних зв'язків; комісія з питань сім'ї, молоді та спорту і комісія з питань дотримання законності, правопорядку та боротьби з корупцією. Не набагато чисельнішими стали комісії з питань культури та туризму – 4 депутати; з питань регламенту та депутатської етики – 5 столичних обранців; з питань екологічної політики – 6, з питань охорони здоров'я та соціального захисту – 7 депутатів.
Ось і бачимо справжні наміри тих, хто обіцяли боротися з корупцією, дбати про соціальний захист, освіту, медицину, довкілля, розвивати місцеве самоврядування, а зараз відмовились працювати у відповідних профільних комісіях.
Натомість комісії з питань бюджету, власності та землекористування не страждають на нестачу депутатів. Тільки до однієї комісії з питань містобудування, архітектури та землекористування увійшли 20 представників новообраного депутатського корпусу. Це лише на дві людини менше, ніж загальна кількість депутатів, які забажали опікуватися культурою, молоддю, освітою, наукою, екологією, розвивати місцеве самоврядування та боротися з корупцією (в цілому у цих шести комісіях працюватимуть 22 депутати).
Ще одна цікава деталь – лише до трьох комісій – бюджетної, земельної та з питань власності – увійшли майже половина новобраних депутатів (51 зі 120). До слова, це саме ті три комісії, які за часів Черновецького «використовувались» для дерибану землі, майна і столичного бюджету.
Такі вони невтішні результати роботи перших пленарних засідань Київради VII скликання – майже половина депутатів просто не захотіли вирішувати соціальні питання, дбати про культуру, екологію, освіту, медицину, місцеве самоврядування, слідкувати за дотриманням законності і боротися з корупцією, натомість виявилися готовими розподіляти землю, майно і бюджетні кошти.
