Вода для життя?
У Верховній Раді України зареєстрований законопроект, яким пропонується визначити перелік господарсько-побутових потреб, на які можна використовувати артезіанську воду без жодних дозволів та гірничих відводів
Без води людина може прожити не більше декількох днів – від 2 до 10 – залежно від температури повітря й кліматичних умов. Організм людини на 65% складається з води. Всі без винятку біохімічні процеси в організмі проходять у водному середовищі.
Вода є надзвичайно важливою для життя людини. Саме від її чистоти і якості значною мірою залежить стан здоров'я і самопочуття.
Враховуючи ці факти надзвичайно дивною виглядає пропозиція одного із народних депутатів на законодавчому рівні дозволити використання води з артезіанських свердловин для кондиціонування приміщень, поливу і навіть миття вулиць.
На сайті Верховної Ради України розміщений законопроект, яким пропонується доповнити ст. 23 Кодексу України про надра і визначити перелік «власних господарсько-побутових потреб», на які дозволяється використовувати артезіанську воду без спеціальних дозволів та гірничих відводів, якщо продуктивність водозабору не перевищує 300 куб. м на добу. Такими потребами у документі є: господарсько-питне водопостачання територій житлової забудови та громадських будівель, кондиціонування повітря в громадських та житлових будівлях, полив та миття територій населених пунктів, робота фонтанів, сільське господарство, промислові (виробничі та технологічні) потреби.
Цим законопроектом пропонують використовувати цінну артезіанську воду для виробничих потреб, поливу, сільського господарства, кондиціонування приміщень і навіть миття вулиць! Вода зі свердловин є досить цінним ресурсом. Це неприпустима розкіш – мити вулиці артезіанською водою! Її запаси досить швидко вичерпуються. То чи не краще використовувати чисту артезіанську воду для харчування, а для господарських потреб – воду з водогону та водосховищ? Невже хтось хоче якомога швидше використати запаси артезіанської води, абсолютно не піклуючись про те, яку воду питимуть наші діти?
Саме артезіанська вода є найпопулярнішою серед киян, адже не потребує попереднього очищення хімічними реагентами та знезараження хлором. У київських бюветах подається вода з артезіанських свердловин юрського і сеноманського горизонтів, глибиною 90-300 метрів. На такій глибині вода добре захищена від хімічного та мікробіологічного забруднення.
Наразі у столиці налічується трохи більше 200 бюветних комплексів. Однак значна частина з них не працює з різних причини, найчастіше - через поломки й негативні висновки СЕС. Фактично кількість бюветів, котрі не працюють, коливається в межах 50-52. Звісно, це дуже багато – близько 25% від загальної кількості. І що найпарадоксальніше – біля значної частини закритих бюветів одразу з'являються кіоски з продажу води від 50 коп. до 1 грн. за літр. Як пояснити те, що з одного боку, частину людей позбавляють можливості пити безкоштовну воду з бюветних комплексів, фактично змушуючи купувати в кіосках, а з іншого – пропонують дозволити мити вулиці й кондиціонувати приміщення артезіанською водою?
Україна не настільки багата водними ресурсами, щоби дозволяти собі таку розкіш як миття вулиць артезіанською водою. Згідно зі статистикою Україна входить до трійки найменш забезпечених прісною водою країн Європи.
В таких умовах нам необхідно пропагувати бережливе ставлення до води, тим більше артезіанської й заохочувати її заощадження, а не дозволяти безконтрольно витрачати її на поливання городів і миття вулиць! Адже артезіанська вода – це фактично стратегічний ресурс держави.
- Енергетичний margin call: як борги за світло стають інструментом поглинання бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 20:55
- Секс під час війни: чому мозок «вимикає» бажання — і як повернути близькість без тиску Юлія Буневич вчора о 17:42
- Ukrainians as the Antibodies of the World’s Immunity Олександр Черних вчора о 11:27
- Бізнес під вогнем: які рішення врятували компанії та стануть нормою у післявоєнній Україні Антон Мирончук вчора о 09:17
- Зупинення провадження до рішення КСУ Владислав Штика вчора о 01:38
- Нова політика зайнятості для України: між втратами та шансами на відродження Андрій Павловський 14.12.2025 17:42
- Українці як антитела світу Олександр Черних 14.12.2025 11:58
- Підсумки осені на ринку нерухомості: дефіцит, обережний попит і нові ризики Дан Сальцев 13.12.2025 14:43
- Кожен другий підприємець робить ці помилки. Як масштабуватися і не згоріти Олександр Висоцький 13.12.2025 09:15
- Прозорість як конкурентна перевага в будівництві: не модний тренд, а питання виживання Ангеліна Біндюгіна 12.12.2025 01:33
- Закон ППП: нові фінансові можливості для медицини Ірина Сисоєнко 11.12.2025 17:38
- Як Уряд тихо вимкнув Prozorro, щоб віддати порт Чорноморськ "своїм" на 40 років Георгій Тука 11.12.2025 16:30
- Вигоряння через фінансовий хаос: як цьому запобігти за допомогою здобуття фінансових знань Інна Бєлянська 11.12.2025 16:16
- Як перемогти прокрастинацію: "Закон задоволення" та переговори із власним мозком Олександр Скнар 11.12.2025 11:44
- Бронювання у 2025 році: як бізнесу підтвердити "критичність" і зберегти працівників Андрій Лотиш 11.12.2025 10:41
- Як Уряд тихо вимкнув Prozorro, щоб віддати порт Чорноморськ "своїм" на 40 років 3187
- Вигоряння через фінансовий хаос: як цьому запобігти за допомогою здобуття фінансових знань 514
- Нова політика зайнятості для України: між втратами та шансами на відродження 289
- Зупинення провадження до рішення КСУ 194
- Бронювання у 2025 році: як бізнесу підтвердити "критичність" і зберегти працівників 147
-
Репараційний кредит. Росія оголосила, що вимагатиме від Euroclear майже 200 млрд євро
Фінанси 4493
-
Червоні прапорці: як зрозуміти, що дитина може переживати насильство
Життя 4034
-
Тільки діти грабіжників матимуть подарунки до Різдва: аргентинський апокаліпсис та його уроки
2667
-
Китай вперше підняв у небо дрон-невидимку CH-7 з дальністю понад 11 000 км: що він може
Технології 2109
-
Підозрювана в державній зраді телеведуча Панченко потрапила під санкції ЄС
Бізнес 2037
