Інформація про "зрив посівної" в Україні не відповідає дійсності
Чергова заява росЗМІ про "зрив посівної в Україні" - це черговий виток інформаційної агресії проти України. Подібні наративи, які запускають росЗМІ, вже не вперше виникають в інфополі.
З початком війни росія вимагала капітуляції України під приводом того, що якщо Україна не здасться, то люди в Україні «вмиратимуть від голоду» та їжі «не вистачить». Коли розпочалася робота зернового коридору з 1 серпня 2022 року, росія заявляла, що Україна «все зерно вивезе» і невдовзі знову таки «нічого не їстиме», «голодуватимемо» – щось цього нічого не відбувається. Банальна річ – росія веде боротьбу не лише на фронтах військовими діями, а й економічними та інформаційними вкидами. Тому, це не більше, ніж чергова російська дезінформація.
Насправді, «голоду» в Україні немає – стратегічне забезпечення України продуктами харчування повною мірою відповідає внутрішнім потребам. Цьогорічна посівна кампанія, як і в 2022 році, пройде в максимально складних умовах. Однак російські ЗМІ «забувають» назвати при цьому справжню причину складнощів українських аграріїв – це масований російський обстріл цивільної та енергетичної інфраструктури України, заміновані поля, окупація українських територій. Повномасштабне вторгнення окупантів підриває основи продовольчої безпеки не лише в Україні, а й у всьому світі.
Україна дійсно скоротила можливість збирання врожаю на тимчасово окупованих частинах Херсонської та Запорізької областей, а також на територіях, де ведуться активні бойові дії та де частина полів замінована. Відповідно, це відобразиться на валовому зборі, який ми матимемо у 2023 році.
Але сьогодні важливо за рахунок пошуку фінансових механізмів у вигляді кредитування виробників у рамках програми, що реалізується в Україні, 5-7-9% дати можливість за рахунок цих коштів закупити виробникам усі необхідні матеріали для посівної кампанії. Ми розуміємо, що програмою не всі на 100% зможуть скористатися, але є значна частина, яка скористається можливістю і проведе посівну кампанію. Так що посівна 2023 року відбудеться.
Минулий рік чудово продемонстрував стійкість України у всіх сферах життєзабезпечення країни, включаючи сільськогосподарський сектор. Навіть за умов повномасштабних бойових дій українські аграрії не лише змогли забезпечити річну потребу України в зернових, а й зібрати врожай для експорту.
У 2021 році ми зібрали рекордний урожай олійних та зернових культур – приблизно 108 мільйонів тонн. Для порівняння: у воєнний період часу, незважаючи на ці умови, нам вдалося зібрати близько 67 мільйонів тонн цих культур. При тому, що Україні для забезпечення річної потреби потрібно близько 18 мільйонів тонн. Тобто, навіть в умовах війни ми маємо потенціал не лише забезпечити себе, але ще й у два рази більше експортувати на зовнішні ринки.
Усе це пов'язано з тим, що Україна є експортоорієнтованою країною. Україна в аграрному секторі займається вирощуванням продукції для забезпечення не лише внутрішніх потреб, а й експорту, заробляючи на цьому гроші. Близько 53% експорту, який прямував з України в період вторгнення – це аграрна продукція. Україні вдалося акумулювати близько 23 мільярдів доларів на експорті свого продовольства. Саме тому, вивезення продукції з України та зерновий коридор ніяк не впливає на продуктову безпеку країни. Навпаки, торгівля зерном – основа заповнення бюджету.
- Підсумки осені на ринку нерухомості: дефіцит, обережний попит і нові ризики Дан Сальцев 14:43
- Кожен другий підприємець робить ці помилки. Як масштабуватися і не згоріти Олександр Висоцький 09:15
- Прозорість як конкурентна перевага в будівництві: не модний тренд, а питання виживання Ангеліна Біндюгіна вчора о 01:33
- Закон ППП: нові фінансові можливості для медицини Ірина Сисоєнко 11.12.2025 17:38
- Як Уряд тихо вимкнув Prozorro, щоб віддати порт Чорноморськ "своїм" на 40 років Георгій Тука 11.12.2025 16:30
- Вигоряння через фінансовий хаос: як цьому запобігти за допомогою здобуття фінансових знань Інна Бєлянська 11.12.2025 16:16
- Як перемогти прокрастинацію: "Закон задоволення" та переговори із власним мозком Олександр Скнар 11.12.2025 11:44
- Бронювання у 2025 році: як бізнесу підтвердити "критичність" і зберегти працівників Андрій Лотиш 11.12.2025 10:41
- Англійська як нова вимога до держслужби: чому без неї вже неможливо працювати Інна Лукайчук 10.12.2025 18:26
- Саботаж мобілізації ув’язнених – злочин проти національної безпеки Микола Ореховський 09.12.2025 20:36
- Західний регіон у глобальному контексті: можливості та виклики Мар'яна Луцишин 09.12.2025 16:46
- Спонсорство громадських організацій: як залучати пряме фінансування від бізнесу Олександра Смілянець 09.12.2025 14:23
- Майбутнє клієнтського досвіду: передбачуване, персоналізоване та проактивне Станіслав Нянько 09.12.2025 11:44
- Списки справ vs тайм-блокінг: коли що працює і як уникнути хаосу Олександр Скнар 09.12.2025 09:37
- Нитки, які рвуть обличчя: правда про улюблену процедуру зірок, яку від вас приховують Дмитро Березовський 09.12.2025 09:30
- Як Уряд тихо вимкнув Prozorro, щоб віддати порт Чорноморськ "своїм" на 40 років 2887
- Вигоряння через фінансовий хаос: як цьому запобігти за допомогою здобуття фінансових знань 395
- "16 днів проти насильства": як війна змінила не тільки життя, а й масштаби насильства 178
- Саботаж мобілізації ув’язнених – злочин проти національної безпеки 137
- Бронювання у 2025 році: як бізнесу підтвердити "критичність" і зберегти працівників 117
-
"Цей сон, цей сон". Чому молодь в захваті від Степана Гіги та Іво Бобула
43749
-
Як обрати магній: чому одні форми діють, а інші – "гроші на вітер". Пояснює нутриціологиня
Життя 6930
-
Чому Україні не дають кредит під російські активи – простими словами
Думка 4643
-
Три країни підтримали Бельгію щодо "репараційного кредиту" Україні: не коштом активів РФ
Фінанси 3539
-
Колишній "криптокороль" До Квон отримав 15 років позбавлення волі за "епічне шахрайство"
Фінанси 2457
