Purposes of international police cooperation–межі допустимості розшуку Iнтерполу
Комісія з контролю за файлами Інтерполу застосовує критерій серйозності правопорушення в поєднанні з цілями міжнародного поліцейського співробітництва.
Часто запитують, чи реально видалити дані про особу з баз даних Інтерполу та які підстави для цього. Клієнти помилково вважають, що Інтерпол повинен розглянути аргументи щодо відсутності вини особи у злочині за який її розшукують та скасувати розшук, втім, стандарти оскарження червоної картки лежать у зовсім іншій площині.
Суть оскарження будь-якого розшукового повідомлення стосуються порушень правил та регламентів самого ж Інтерполу, які можуть допускаються правоохоронними органами країн, що ініціюють внесення даних про особу до бази Інтерполу.
Однією з таких підстав, про яку хочу розповісти в даній статті, є невідповідність публікації червоного розшукового повідомлення цілям міжнародного поліцейського співробітництва.
Положенням Регламенту Інтерполу з обробки даних (RPD) які визначають мінімальні критерії допустимості для публікації «red notice» визначено, що такі дані повинні відповідати цілям міжнародного поліцейського співробітництва.
Цілі міжнародного поліцейського співробітництва закріплені в статті 10 RPD, однак їхній перелік не дозволяє нам в точній мірі оцінити те, які справи можуть становити інтерес для міжнародного поліцейського співробітництва, а які ні.
У одному з рішень 108 сесії Комісії з контролю за файлами Інтерполу міститься досить цікавий випадок скасування розшукового повідомлення «Red notice» на основі невідповідності поширення даних про особу цілям міжнародного поліцейського співробітництва.
Справа стосувалась розшуку особи за обвинувачення у банальній крадіжці мобільних телефонів.
В даній справі особа розшукувалась на підставі вироку суду яким була встановлена вина та обставини вчинюваного злочину. Комісія встановила, що з одного боку крадіжка безперечно визнається злочинним діянням, та межі покарання за вчинюваний злочин на національному рівні, дозволяють здійснити публікацію червоної картки, як це передбачено ст. 83 RPD.
Проте, у даній справі Комісія вважала, що для цілей Інтерполу та в світлі застереження щодо червоних повідомлень передбачених статтею 35 RPD, справа заявника стосується дрібного правопорушення, котре не відповідає вимогам статей 35 и 83 RPD.
Іншими словами, Комісія застосовує критерій серйозності правопорушення в поєднанні з цілями міжнародного поліцейського співробітництва.
Така логіка дозволяє зробити висновок про те, що у разі якщо особа вчинила крадіжку мобільних телефонів вартістю наприклад 3 000 доларів США та покарання за таке діяння становить мінімум 3 роки позбавлення волі, то міжнародний розшук такої особи, скоріше за все, не буде представляти інтерес для Інтерполу.
Така ж ситуація має місце і з сумою збитків завданих злочином, адже вчинення злочину який за національним законодавством відноситься до категорії тяжких, Інтерполом може бути віднесено до дрібного злочину в контексті суми збитків.
Така ситуація мала місце у справі де я представляв інтереси особи розшукуваної за підозрою у вчинення злочину передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Оскільки діяння мало місце у 2007 році, сума інкримінованих збитків у розумінні Інтерполу конвертувалась по відношенню гривні до євро за курсом на момент розгляду справи в Комісії, а не на момент вчинення інкримінованого діяння та була оцінена в 1669 Євро.
Така сума була розцінена Комісією як відсутність інтересу для цілей міжнародного поліцейського співробітництва, а тому дані про особу були видалені.
- ПРРО як шлях до детенізації бізнесу та збільшення надхожень у бюджет Андрій Сухов 11:59
- Cпеціальні військові операції – міжнародна політика кремля Сергій Пєтков 10:18
- 100 днів, які не повернули мир в Україну Дмитро Пульмановський 10:15
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею Юрій Бабенко вчора о 15:32
- Як енергетичні компанії оптимізують КІК: досвід ЄС та українські реалії Ростислав Никітенко вчора о 11:46
- 4 помилки, які заважають власнику бізнесу побудувати сильну компанію Олександр Висоцький вчора о 10:27
- Где покупать жилую недвижимость и какую? Володимир Стус 21.04.2025 23:53
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям Сергій Пєтков 21.04.2025 19:52
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? Ксенія Оринчак 21.04.2025 16:53
- Компенсація 1,5 млн грн моральної шкоди з рф на користь киянина за "повітряні тривоги" Світлана Приймак 21.04.2025 10:20
- Розпоряджання землею під час війни: поради юриста Сергій Пагер 21.04.2025 08:57
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи Сергій Пєтков 20.04.2025 19:43
- Рішенням суду з працівника (водія) стягнуто упущену вигоду Артур Кір’яков 19.04.2025 18:25
- Чому корпоративний стиль – це більше, ніж просто форма Павло Астахов 19.04.2025 12:09
- От трансфера технологий к инновационному инжинирингу Вільям Задорський 18.04.2025 21:33
- Терези Феміди: статистика виправдувальних вироків в Україні – симптом чи вирок системі? 483
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків 226
- Модель нової індустріалізації України 183
- Професії зникають, навички – у тренді 170
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? 141
-
Львів планує відкрити заміський тролейбусний маршрут до сусіднього села
Бізнес 24903
-
Індія купить "боїнги", від яких через торгову війну зі США відмовився Китай
Бізнес 12077
-
"Дитячий бонус" $5000: Білий дім збирає ідеї для збільшення народжуваності у США
Бізнес 4732
-
Хто такі світчери і чому вік — не привід боятись почати з нуля
Життя 4086
-
Життя від вихідних до вихідних: експерти дають поради, як покращити будні
Життя 4053