Кредитування населення під час війни

Треба розуміти, що банки зацікавлені у погашенні кредиту не менше, ніж боржники. Тому, в більшості випадків, домовитись про реструктуризацію — найкращий варіант, який буде вигідний обом сторонам.

З початком війни банки зіштовхнулися зі збільшенням частки неробочих кредитів, що зумовлено кількома проблемами. Основна причина полягає в тому, що значна частка населення втратила роботу або ж їхня заробітна плата скоротилася. Друге питання стосується іпотечних виплат і втрати заставного майна внаслідок бойових дій. За даними НБУ, частка кредитів, які не працюють становила близько 30% на початок серпня. Проте уряд заборонив нараховувати штрафи щодо прострочених виплат на час воєнного стану. У цьому блозі я розгляну, що будуть робити банки для отримання кредитних грошей та як люди будуть виплачувати іпотеку у разі руйнування житла.

Проблемні кредити стали актуальними для всіх банків на тлі зменшення доходів громадян. Що повинна робити людина, якщо не має змоги виплачувати кредит? Треба розуміти, що банки зацікавлені у погашенні кредиту не менше, ніж боржники. Тому, в більшості випадків, домовитись про реструктуризацію — найкращий варіант, який буде вигідний обом сторонам. В цьому питанні кожен банк має свої підходи, але з точки зору банків — кредит, який виплачується довше і меншими сумами, значно кращий, ніж той, який не виплачується зовсім.

На час воєнного стану та 30 днів після нього запроваджено кредитні канікули, під час яких заборонено стягувати з українців пеню та штрафи за кредити. Слід зауважити, що тіло кредиту та відсотки повинні сплачуватися в повному обсязі. Це ще раз підтверджує ймовірність досягнення вигідних умов реструктуризації боргу. Війна — це фактор, який вважається форс-мажорним, тому позичальники навряд нестимуть відповідальність за несплату кредиту. Проте будь-яка війна не триватиме вічно і після неї доведеться виплатити борги з відповідним висновком банку в кредитній історії.

Держава подбала, щоб у воєнний час кредити продовжували бути доступними для населення тому підтримує роботу програми «5–7–9». Уряд в цьому випадку є основним джерелом фінансування, адже він компенсує банкам різницю між ринковою і пільговою ставками. Звісно, що рішення про схвалення чи відмову видачі позики приймає банк, бо всі ризики лягають конкретно на нього. Це означає, що люди з поганою кредитною історією, швидше за все, не отримають позику. Кожен банк буде мати свої конкретні вимоги до кандидатів на отримання кредитних грошей.

Структура кредитних договорів із 24 лютого 2022 року за програмою «5–7–9» за даними “Фонду розвитку підприємництва”

Позичальники, чиє майно було пошкоджене або знищене внаслідок бойових дій можуть очікувати на відшкодування від держави. Відповідний законопроєкт вже прийнято за основу й наразі немає підстав вважати, що він не буде схвалений повністю. Такий механізм буде працювати лише для кредитів населення і матиме два можливих варіанти: повне списання боргів та їхнє замороження. 

Перший варіант, коли кредит повністю списується, можливий за певних умов:

- єдине житло зруйноване внаслідок воєнних дій, при цьому квартира не перевищує 140 кв.м, а будинок - 250 кв.м;

- єдине авто з об’ємом двигуна до 2500 см знищене;

- на 23 лютого позичальник не має боргів.

Другий варіант — заморожування кредиту, відбуватиметься за кількох факторів:

- нерухомість перебуває на окупованій території або в місцях ведення бойових дій;

- знищення або пошкодження нерухомості в результаті агресії рф;

- майно розташоване на землях, окупованих до 24 лютого.

Очевидно, що банкам за таких умов будуть компенсовані певні втрати, які вони отримали внаслідок сотень тисяч потенційних непогашених кредитів. Forbes порахував, що наразі на відбудову банківської інфраструктури та покриття кредитних збитків Україні знадобиться $8 млрд. Через воєнні дії безліч банків за підсумками 2022 року будуть збитковими, або принаймні близькими до нульових прибутків. Звісно, що Нацбанк пом’якшить можливі наслідки, вже зроблено багато кроків для стабілізації банківської системи. Наприклад: повна гарантія на вклади, обмеження на зняття готівки, звуження списку причин визнання банку неплатоспроможним. Проте важко прогнозувати які тенденції будуть в банківському секторі на момент припинення війни. Цілком ймовірно, що згодом банки відчують дефіцит коштів, що може потягнути за собою ризики банкрутства. На скільки ці ризики будуть реальними залежить лише від рівня збитків і можливості банків відновлювати свій капітал.