Глобальні цифрові платежі: 3 ключові тренди нової реальності
Швидкі та доступні цифрові платежі стають новою нормою для суспільства. За півтора року пандемії платіжна сфера зробила величезний ривок уперед
Тренд 1: Пандемія як драйвер цифрової трансформації
Перетворення, які раніше могли тривати роками, відбулися за лічені місяці. Драйвером таких змін стала пандемія COVID-19 і пов'язані з нею обмеження на поїздки, покупки, фізичне спілкування та розваги. Цифрові рішення, які раніше розглядалися як «бажані у майбутньому», стали необхідні тут і зараз.
Як показало нещодавнє опитування, троє з кожних чотирьох підприємців відзначили, що під час пандемії відбувся стрімкий прогрес цифровізації бізнесу. Більшість підприємців досягли помітного прогресу у створенні ефективного цифрового досвіду для споживачів. Сім із десяти опитаних успішно впровадили нові цифрові бізнес-моделі та джерела доходу.
Проте було би помилкою стверджувати, що все відбувалося настільки гладко. Компанії у традиційних видах бізнесу – наприклад, класичні банки, – виявилися не готовими так швидко переходити до цифрових моделей. У багатьох країнах у березні-квітні 2020-го панував банківський колапс: закрилися відділення та уповільнилися практично всі види платежів.
Тренд 2: Трудові мігранти – топ-канал платіжної цифровізації
Натомість відбулося стрімке зростання цифрових переказів. Фінтех компанії змогли запропонувати зручніші інструменти для вирішення повсякденних проблем споживачів – зокрема, закритих через локдаун кордонів і, відповідно, розділених сімей, які не могли зустрічатися разом, як раніше.
Згідно з нашими даними, менш ніж за півтора року з початку пандемії кількість переказів до України з-за кордону зросла на 156%. «Піки» зростання ми зафіксували в березні (+210%) і в квітні 2020-го (+215%), а рекордним за сумою переказів став грудень минулого року, коли українці, які працюють за кордоном, здійснили додому близько 200 тисяч переказів на загальну суму майже 35 млн євро. І це має пояснення: через локдаун багато заробітчан не змогли приїхати додому на новорічні свята, щоб особисто привезти подарунки своїм близьким.
Згідно з останніми дослідженнями, Україна залишається у десятці країн – найбільших отримувачів грошових переказів з-закордону серед держав із низьким та середнім рівнем доходу. Цікаво, що гроші, які відправляли трудові мігранти додому, в цілому значно пом'якшили наслідки пандемії для українських родин. У 2020-му обсяг таких переказів склав 12,1 млрд доларів, а в 2021-му, за прогнозами Національного банку України, загальна сума ще збільшиться на 11% – до 13,3 млрд доларів.
Крім того, спостерігаємо й таку тенденцію: за час пандемії збільшилася кількість переказів в Україну на невеликі суми - від 100 до 200 євро, адже заробітчани надсилали гроші, допомагаючи своїм близьким вирішувати щоденні питання (наприклад, оплачувати комунальні послуги).
Тренд 3: Нова фінтех-парадигма
Історія про те, як українські трудові мігранти використовують нові можливості для переказу коштів, – це частина історії про революційні зміни у сфері платежів. Глобальний світ, у якому люди вільно обирають, де працювати, жити та куди подорожувати, потребує нових можливостей для руху грошей. Суттєвий запит на цифрові платежі сприяв появі нових гравців на ринку міжнародних переказів, зниженню вартості обслуговування та прискоренню швидкості транзакцій.
Наразі ми спостерігаємо нову фінтех-парадигму, яка базується на інноваційних цифрових технологіях, серед яких – цифровий банкінг, штучний інтелект, платіжні інновації та відкритий банкінг. Завдяки таким інноваціям «цифра» витісняє готівку із наших гаманців. За прогнозами експертів ринку, до 2023 року майже 420 млрд транзакцій на загальну суму 7 трлн доларів, які здійснюються сьогодні готівкою, будуть проводитися за допомогою карт і цифрових платежів. До 2030 року цей обсяг зросте в сім разів – до 48 трлн доларів.
Отже, очевидно, що фінтех-парадигма нової реальності сприяє стрімкій цифровізації суспільства. Саме завдяки інноваціям ми долаємо будь-які фізичні кордони, відкриваємо нові ринки, ефективно керуємо своїми грошима і через глобальні цифрові перекази оперативно допомагаємо своїм рідним вдома.
Джерела:
- НеБезМежне право Сергій Чаплян вчора о 21:44
- Недоторканні на благо оборони: головне — правильно назвати схему Дана Ярова вчора о 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко вчора о 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка вчора о 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок вчора о 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель вчора о 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко 30.06.2025 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський 30.06.2025 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков 30.06.2025 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв 30.06.2025 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко 30.06.2025 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 743
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 408
- Реформа "турботи" 251
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 120
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок 114
-
Найдорожчі весілля в історії: 5500 дронів, верблюди й нескінченна розкіш Безоса, Амбані та Чарльза
Життя 11612
-
"Гарантії безпеки" Кадирової представлять Україну на 61-й Венеційській бієнале: деталі
Життя 7736
-
На Черкащині викрили незаконний видобуток каолінів: за майже три роки – 14 000 тонн
Бізнес 7718
-
"Кремль втрачає контроль". Що означає конфлікт Росії з Азербайджаном
6268
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 5431