Реформи в дії: нове СІЗО для столиці

Команда Мін’юсту, яка прийшла до відомства разом з Павлом Петренком, першою в історії незалежної України наважилася взятися за зміни у найбільш закритій та закостенілій структурі – системі пенітенціарних закладів.

Ми вже запровадили зміни, які дали можливість оптимізувати структуру органів виконання покарань та підпорядкувати систему безпосередньо Міністерству юстиції. Нині ми, відповідно до затвердженого плану, переходимо до найбільш складного і відповідального етапу – безпосередньої реформи закладів, де утримуються громадяни.

Першим зміни відчує Лук’янівський слідчий ізолятор у Києві. Це заклад, частина будівель якого були побудовані ще у 19 сторіччі і перебувають у жахливому стані. Реконструювати такі будівлі та забезпечити в них сучасні норми утримання неможливо. Тому ми обрали шлях будівництва нового закладу на принципах державно-приватного партнерства.

Ми оголошуємо відкритий і прозорий конкурс, взяти участь в якому зможуть усі компанії. В умовах конкурсу буде прописано, що його переможець має за власний кошт побудувати нову будівлю СІЗО. Після її введення в експлуатацію, ми передамо даній компанії ділянку, на якій нині розташований Лук’янівський слідчий ізолятор.

При цьому, всі ризики бере на себе не держава, а саме інвестор. Адже, перед тим як реалізувати власний проект на Лук’янівці, він повинен буде повністю завершити будівництво нової установи. Лише в такому порядку буде проходити цей процес. Жодних інших варіантів умовами конкурсу передбачено не буде.

Окремо хочу наголосити, що мова ні в якому разі не йде про продаж київського ізолятора чи створення приватного закладу утримання. Це взаємовигідна угода для всіх сторін. Після реалізації проекту держава отримає заклад побудований за світовими стандартами, де буде забезпечено найсучасніші норми безпеки і режиму утримання як громадян, вину яких вже доведено судом, так і тих, хто перебуває під слідством і де-юре є невинними.

Пішовши таким шляхом, ми не лише не проситимемо грошей у держави. Ми продемонструємо всім, що за правильних підходів можна без залучення бюджетних коштів запроваджувати реальні реформи.

Рішення зводити нову установу на території Ірпінського виправного центру в селищі Коцюбинське було прийняте після аналізу цілого комплексу критеріїв.

Передусім, це наявність відповідної земельної ділянки на балансі Державної кримінально - виконавчої служби України для розміщення нового СІЗО на 2000-2100 осіб. Це дасть можливість уникнути процедури виділення ділянки. Окрім того, на цій території вже розміщено виправний заклад, тому немає потреби змінювати її призначення.

Також для нас було важливим питання логістики. Новий заклад буде розташовано неподалік ключових міських магістралей – кільцевої дороги навколо Києва та проспекту Перемоги. Так само покращиться ситуація щодо транспортування затриманих до судів області.

З іншого боку, нині триває робота із розвитку системи відеоконференцій, яка в принципі зніме питання необхідності транспортування громадян до судових органів. За 10 місяців цього року по всій Україні було проведено 58 тисяч сеансів, коли підозрюваний через відеозв’язок міг брати участь у засіданні та давати свідчення, не залишаючи території пенітенціарної установи. Окрім зручності, такий підхід забезпечив економію десятків мільйонів гривень бюджетних коштів, які витрачалися на транспортування.

У виграші залишиться і місцева громада. Реформа пенітенціарної системи передбачає демілітаризацію системи. Це значить, що відкриття нового закладу забезпечить створення у селищі нових робочих місць, зайняти які зможуть місцеві мешканці. Для Коцюбинського це серйозний аргумент, адже дві третини населення селища щоденно їздить на роботу до Києва.

Так само, будівництво нового закладу неминуче стане поштовхом для стрімкого розвитку інфраструктури селища. Зокрема буде покращене сполучення зі столицею, завдяки відкриттю нових маршрутів міського транспорту. До речі, цими маршрутами зможуть безкоштовно користуватися і пенсіонери за такими самими правилами як і жителі Києва.

Окрім цього, відкриття нової установи забезпечить розвиток торгівлі. А це додаткові доходи для малого бізнесу та збільшення відрахувань до місцевого бюджету, які також підуть на благо громади.